- •Міністерство освіти і науки україни
- •2. Виникнення та еволюція терміну “підприємництво”
- •3. Функції, риси та принципи підприємництва.
- •4. Родові ознаки підприємництва
- •5. Стратегія і тактика підприємництва
- •Тема 2. Сучасні організаційні форми бізнесу.
- •Тема 3. Види підприємницької діяльності.
- •Тема 4. Механізм створення власної справи.
- •Тема 5. Цілі і організація підприємства.
- •3. Типи організаційних структур
- •Тема 6. Маркетингове забезпечення підприємництва.
- •4. Ценообразование.
- •Тема 7. Виробнича діяльність підприємницьких структур.
- •1.Сутність бп.
- •2.Структура бп.
- •Тема 8. Управління кадрами та планування робочої сили.
- •1. Принципи управління
- •2. Планування трудових ресурсів
- •3. Прийом, відбір та навчання кадрів.
- •4. Навчання кадрів
- •5. Оцінка праці (Продуктивність праці та методи її вимірювання)
- •21.4. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •21.4.1. Факторний аналіз загальної, валовий (балансової) прибутку
- •21.4.2. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)
- •21.4.3. Факторний аналіз рівнів рентабельності
- •21.4.4. Аналіз беззбитковості підприємства
- •21.5. Аналіз фінансового стану підприємства
- •Тема 13. Конкуренція в підприємницькій діяльності.
- •§1. Сутність конкуренції
- •§2. Форми та методи конкурентної боротьби
- •§3. Конкурентоспроможність підприємства
- •Тема 14. Ризик в діяльності підприємця.
- •Тема 15. Культура підприємництва.
- •Тема 16. Підприємство на ринку цінних паперів.
- •Тема 17. Основні форми спільного міжнародного підприємництва.
- •Тема 18. Державне регулювання бізнесу.
- •§1. Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності
- •§2. Сутність державного регулювання підприємницької діяльності, його форми та методи
- •§3. Антимонопольна діяльність держави
- •Тема 19. Банкротство та санація підприємства.
- •2 Фактори банкрутства.
- •3. Процедура банкрутства.
- •4. Прогнозування банкрутства.
Тема 19. Банкротство та санація підприємства.
Банкрутство та санація підприємства.
Банкрутство підприємств покликане виконувати досить важливу роль в системі функціонування економіки на макро- та мікро рівнях. На макрорівні банкрутство виконує роль природного відбору малоефективних та збиткових підприємств, залишаючи в системі лише найбільш конкурентноздатні підприємства, здійснюючи таким чином селекційний відбір та оздоровлення економіки в цілому. На мікрорівні загроза банкрутства (і як наслідки втрата вкладених засобів, репутації) примушує шукати та використовувати на підприємстві найбільш ефективні техніку, технології, а також методи планування, організації і управління всіма процесами.
Сутність та принципи банкрутства.
Термін банкрутство походить від італійських слів: banko – лава, банк та rotta – зламаний, таким чином, банкрутство – це неспроможність боржника (фізичної чи юридичної особи) задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями, або (чи) забезпечити сплату обов’язкових платежів.
Під грошовими зобов’язаннями розуміють зобов’язання боржника сплатити кредиторам відповідну грошову суму по цивільно-правовому договору (угоді), або іншій основі, передбаченій діючим законодавством.
Під обов’язковими платежами розуміють платежі в бюджет відповідного рівня та позабюджетні фонди.
Зовнішньою ознакою банкрутства підприємства є невиконання вимог по оплаті названих платежів на протязі (трьох) місяців з моменту їх виконання.
Непрямою зовнішньою ознакою банкрутства підприємства є незадовільна структура балансу, яка характеризується наступними фінансовими показниками:
коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду менше 2
коефіцієнт забезпеченості власними засобами менше 0,1
коефіцієнт поточної ліквідності – це фінансовий показник, що характеризує ступінь загального покриття всіма обіговими засобами підприємства сум термінових фінансових зобов’язань.
Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як співвідношення фактичної вартості наявних на підприємстві обігових засобів (сировина, матеріали, малоцінні предмети, витрати в незавершеному виробництві, готова продукція, товари відвантажені, витрати майбутніх періодів, ПДВ в придбаних цінностях, дебіторська заборгованість, короткострокова фінансова заборгованість, грошові засоби та інші обігові засоби) до найбільш термінових зобов’язань підприємства в вигляді короткотермінових кредитів, короткотермінових позик, кредиторської заборгованості, розрахунків по дивідендах, фондів споживання та інших короткотермінових пасивів
, де
– обігові активи (II-й розділ активів балансу),
– короткотермінова заборгованість (III-й розділ пасивів балансу).
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами – це фінансовий показник, що характеризує наявність власних обігових засобів підприємства, необхідних для підтримки його фінансової стійкості. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами визначається як співвідношення різниці між обсягами джерел власних засобів і фактичною вартістю основних засобів та інших поза оборотних активів до фактичної вартості наявних на підприємстві обігових засобів.
,де
– капітал та резерви (I-й розділ пасивів балансу),
– поза оборотні активи(I-й розділ активів балансу),
– обігові активи (II-й розділ активів балансу).