21.4. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Найбільш важливі результати фінансової діяльності підприємства відбивають у бухгалтерському балансі підприємства, у звіті про фінансові результати і їхнє використання й у звіті про рух грошових коштів. За даними цих форм звітності розраховуються узагальнюючі показники ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства складається з наступних частин:
Пропущено
Факторний аналіз рівнів рентабельності.
Аналіз беззбитковості підприємства (оптимізація обсягу виробництва, прибутку, витрат).
21.4.1. Факторний аналіз загальної, валовий (балансової) прибутку
Показник балансового прибутку характеризує загальну суму прибутку підприємства, отриману за визначений період, і відбиває кінцевий фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства.
Факторний аналіз припускає аналіз усіх факторів, що впливає на балансовий прибуток, і головних показників, на основі яких визначається прибуток, таких, як ціни, витрати. У силу того, що балансовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і витратами виробництва і звертання товару, усі фактори, що впливають на ціну і витрати, що були розглянуті в попередніх главах книги, і насамперед у главах 7 і 8, визначають величину прибутку. Крім цього, на нее впливає прибуток від реалізації і позареалізаційних операцій, що у свою чергу залежить від ряду факторів.
21.4.2. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)
Прибуток від реалізації продукції як складового балансового прибутку показує, добре або погано, вигідно або невигідно була реалізована продукція. Вона розраховується як різниця між виторгом від реалізації, з одного боку, і податком на додану вартість і витратами на виробництво – з іншої. Прибуток взаємозалежний не тільки з умовами виробництва, але і з умовами реалізації продукції.
Основним фактором, що визначає прибуток від реалізації, виступає зміна від обсягу реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, матеріали, паливо, тарифів, рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів.
Облік впливу різних факторів на прибуток від реалізації включає, по-перше, розрахунок загальних змін прибутку від реалізації продукції за поточний період у порівнянні, наприклад, з попереднім роком і, по-друге, факторний аналіз включає розрахунок впливу на прибуток відпускних цін на продукцію в порівнянні з попереднім періодом, зміни в обсязі продукції (збільшення або зменшення її в реальному грошовому вираженні за період), структурних змін в обсязі виробництва продукції, економії від зниження витрат виробництва і звертання, змін у витратах за рахунок структурних зрушень у виробленій продукції.
Окремими розрахунками виявляється вплив на прибуток зміни тарифів на послуги, цін на ресурси. Сума змін за рахунок усього набору факторів визначає загальну зміну прибутку за конкретний період.
21.4.3. Факторний аналіз рівнів рентабельності
пропущено
абсолютною оцінкою розраховують також і відносну ефективність господарювання, представлену насамперед рентабельністю, відносною прибутковістю.
По економічному змісті і методам розрахунку показники рентабельності можна розділити на три основні групи.
Показники рентабельності першої групи розраховуються як відношення прибутку до обсягу продажів. У залежності від того, яка саме прибуток коштує в чисельники відносини, розрізняють наступні показники рентабельності цієї групи:
; ; ;
У закордонній господарській практиці ці показники називають рентабельністю продажів або маржею прибутку ( комерційною маржею). Економічний зміст цих показників складається у відображенні питомої ваги прибутку (доходу) у кожнім карбованці обсягу продажів. Ріст рентабельності продажів означає більш ефективне ведення господарства. Одночасно ці показники служать орієнтиром в оцінці конкурентноздатності продукції підприємства. Зниження показників рентабельності продажів свідчить, як правило, про падіння попиту на продукцію.
За допомогою факторного аналізу можна оцінити вплив змін рентабельності за рахунок факторів зміни ціни продукції і її собівартості особистих матеріальних витрат, а також на основі розрахунку рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру і характеру авансованих засобів: усі виробничі активи підприємства, інвестований капітал (власний платозаемный), акціонерний капітал:
Названі показники досить зручні для практичного застосування. Вони відповідають інтересам різних учасників. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавить віддача (прибутковість) усіх виробничих активів; потенційних інвесторів і кредиторів – віддача на инвестируемый капітал; власників і засновників – прибутковість акцій.
У третій групі показників при розрахунку рентабельності замість прибутку в розрахунок приймається чистий потік коштів:
Дані показники дають представлення про ступінь можливості підприємства забезпечувати кредиторів, позичальників і акціонерів пропущене
Використовуються в аналізі й інші показники рентабельності (прибутковості, прибутковості). Прибутковість підприємство з виробництва продукції розглядається і як добуток величини продуктивності на коефіцієнт співвідношення цін одиниці продукту й одиниці ресурсу. І нарешті, останнє співвідношення становить самостійний інтерес. Його звичайно називають фінансовою продуктивністю (дефлятором ціни) у силу того, що воно характеризує міру відшкодування додаткових витрат у ціні реалізованої продукції в результаті збільшення (зменшення) витрат за рахунок росту (зниження) цін на ресурси. Підприємства найчастіше звертають головну увагу на проблеми за змінами так називаної промислової, виробничої продуктивності і намагаються знизити роль зовнішнього фактора або фінансової продуктивності.
Однією з умов підприємства є розширення ринку збуту продукції, здійснюване, якщо це вдається, за рахунок зниження ціни товару при збереженні або навіть підвищенні якості. У всякому разі, в умовах конкуренції підприємство не прагнути підвищувати ціни на свою продукцію. При відносній незмінності цін на споживані ресурси роль дефлятора цін у збільшенні прибутковості невелика. Це сприяє переключенню уваги виробника на внутрішні ресурси, зниження матеріалоємності і трудомісткості продукції, підвищення фондовіддачі, продуктивності праці як головних важелів росту прибутковості.