2. Суть і функції грошей.

Гроші – це товар, який виділився серед інших товарів і став відігравати роль загального еквівалента або мірила вартості товару.

В сучасних умовах, коли гроші не є золотими і не мають власної вартості, вони перестали бути товаром. Сучасне їх визначення:

Гроші – це все, що виконує функції грошей.

Повніше суть грошей розкривається у їх функціях.

Функції грошей:

1/ міра вартості;

2/ засіб обігу;

3/ засіб нагромадження;

4/ засіб платежу;

5/ світові гроші.

Міра вартості. Тут грошима вимірюється вартість товару.Вартість товару,виражена в грошах називається ціною. Для визначення ціни не обов’язково мати реальні гроші. Вони можуть бути уявні, проте мають бути повноцінні.

Спочатку товари прирівнювалися до певної ваги дорогоцінного металу. Пізніше йому почали надавати певної форми. /В Єгипті – прямокутники, топірці, Месопотамії – багатогранники/. Перші гроші у вигляді сучасної монети виникли в YП ст.. до нашої ери в державі Лідія /на території сучасної Туреччини/, за царя Креза; у давній Греції – YI ст. до нашої ери.

Грошова одиниця одержала також свої дрібніші поділки – розмінну монету /лепта – Іудея, обол – Греція. Ас – Римська імперія, копійка – Русь/.

Грошова одиниця з її поділками називається масштабом цін.

Засіб обігу.Гроші вступають в дію як посередник при обміні товару.

Т – Г – Т

Тут гроші вже не уявні, а реальні. З цієї функції виникає можливість появи паперових грошей. При проходженні грошей з рук в руки, вони стираються, втрачають при цьому частину своєї вартості. Але їх не відмовляються брати до обміну. Тут має значення не сама вартість грошей, а те, що можна з ними зробити, їх функції. З цієї особливості грошей виникає можливість спочатку фальшування грошей (свідоме зменшення вмісту золота в ньому), заміна золота іншими металами, аж до виникнення паперових грошей. Ідею паперових грошей завіз із Китаю в Європу венеційський купець Марко Поло. Реально ж вони запроваджені в Європі у ХYП ст., в Росії і в тій частині України, яка до неї належала – у ХYШ ст.

Засіб нагромадження. Раніше гроші нагромаджуватися у скарбах, які одночасно виступали стихійними регуляторами грошового обігу. Якщо грошей було забагато, вони осідали в скарбах, якщо потрібно – виходили в обіг.

В сучасних умовах роль скарбів виконують банки, які одночасно регулюють грошовий обіг.

Засіб платежу. Гроші вступають в дію при купівлі товарів у кредит або при розрахунках за попередньо надані послуги (квартплата, комунальні послуги, зарплата тощо).

Із цієї функції виникають спеціальні кредитні гроші.

Загалом розрізняють гроші: державні і кредитні.

Державні гроші, це ті, які випускає держава і законодавчо надає їм певної купівельної сили/готівка, розмінна монета, державні цінні папери – облігації, лотерейні білети, сертифікати, ваучери тощо/.

Кредитні гроші, ті, які заміняють державні гроші і функціонують переважно у сфері кредиту.До них належать:

Вексель– боргове зобов’язання /розписка/ про повернення певної суми грошей у певний термін.

Банкнота– боргове зобов’язання банку про обмін паперової банкноти на повноцінні, золоті гроші, який існував до 30-х років ХХ століття;

Сучасна банкнота майже нічим не відрізняється від державних грошей, хіба що тим, що її випускає Державний або Національний банк /як в Україні/. Українська гривня по суті є банкнота.

Чек – вимога до банку видати певну суму грошей з рахунку його власника пред’явникові чека.

Сучасними різновидами чека є кредитні картки:

– пластикова кредитна картка, якою можна розрахуватись за покупку і її вартість буде списана з рахунку в банку;

– електронна кредитна картка, якою можна і розраховуватись за покупку, і одержувати готівку в банкоматі.

5. Світові гроші. Тут гроші виступають:

а/ у своїй первісній формі, у вигляді золота, яке було світовими грішми до 70–х років ХХ ст.;

б/ в теперішній час світовими грішми є конвертовані /найавторитетніші/ валюти світу – євро, долар, фунт стерлінгів, японська єна тощо.

Особливості грошей на світовому ринку:

– вони вступають в обіг лише у виняткових випадках, якщо треба здійснити незаплановану покупку товару (стихійне лихо, теракт, війна). Як правило світова торгівля здійснюється на основі попередніх торгових угод і клірингових розрахунків – взаємозаліків боргів, тому нема потреби вживу використовувати гроші.