4. Основні теорії вартості.
1. Затратні теорії, які виводять вартість товару із затрат на його виробництво. В них розрізняють:
а/ трудова теорія вартості, яка вимірює вартість товару кількістю затраченої праці (розроблена А. Смітом);
б/ теорія трьох факторів, за якою вартість твару вимірюється затратами трьох факторів виробництва: землі, праці, капіталу (розроблена Давидом Рікардо).
2. Теорії кінцевого результату:
а/ теорія корисності – вартість товару вимірюється його корисністю для споживача (заснована Карлом Менгером);
б/ граничної корисності – за якою вартість і його ціна визначаються його найменшою корисністю для споживача. Напр., якщо є певна кількість мішків зерна: перший, щоб не померти з голоду; другий – для посіву; третій - для худоби; четвертий – для випікання булок; п’ятий – для годівлі фазана. Вартість останього мішка визначає загальну ціну зерна, як найменш корисного. (Розробники: Дж. Сей, Ф.Бастіа).
3. Змішані теорії:
а/ теорія поєднує трудову теорію з теорією корисності.(Розробник: М. Туган-Барановський);
б/ поєднує теорію трьох факторів з теорією граничної корисності. Найпоширеніша сучасна теорія в ринковій економіці. (Розробив Альфред Маршал).
4. Новітні теорії:
а/ інформаційна – у вартості товару в сучасних умовах все більшу частку займають вартість інформації, науки, засобів зв’язку. Це наукомісткі товари.
б/ технологічна – включає вартість закладених технологій у так званих високотехнологічних товарах.
Львівський Державний Університет Фізичної Культури
Кафедра Економіки, інформатики та кінезіології
Лекція
Гроші. Їх суть та функції. Інфляція.
з дисципліни “Економічна теорія”
Підготувала : доц. Пилипенко Н. В.
Розглянуто на засіданні кафедри ЕІтаК
Протокол №1, 28.08.2010р.
Тема 4. Гроші. Їх суть та функції. Інфляція.
План.
Розвиток форми вартості та виникнення грошей.
Функції грошей.
Сучасні гроші. Грошові агрегати М1 і М2.
Кількість грошей, необхідних для обігу. Інфляція та її наслідки.
1. Розвиток форми вартості та виникнення грошей.
Головна проблема в обміні товарів є визначення мінових пропорцій або їх мінової вартості. З розвитком товарного виробництва та обміну змінюється мінова вартість товару аж до виникнення грошової форми вартості.
1. Проста, одинична або випадкова форма вартості існувала на початку виникнення товарного виробництва, коли обмін мав випадковий або локальний характер. Надлишок продукту в одної общини обмінювався на такий же надлишок іншої.
Та =Тб;
Де Т – товар.
Особливим є те, що товар на який ми обмінюємо Та, виступає еквівалентом (мірилом) вартості нашого товару. Та відноситься до Тб як до еквівалента, тому перебуває у відносній формі, Тб - товар еквівалент.
2. Повна або розгорнута форма вартості. З розвитком суспільного поділу праці і товарного виробництва в обмін втягується все більша кількість товарів.
Виникає повна або розгорнута форма вартості, в якій товару Та у відносній формі вартості протистоїть багато товарів еквівалентів.
Тб
Та Тс
Тд
Це вища форма мінової вартості, краща від попередньої, але не досконала.
По-перше: Товар ”а” доводиться прирівнювати до багатьох товарних еквівалентів і через них встановлювати його вартість;
По-друге: навіть при наявності багатьох товарів на ринку ми не завжди можемо зробити прямий обмін його на інший товар, а мусимо робити кілька опосередкованих обмінів, тому що не завжди наш товар потрібен нашому партнерові по обміну.
3. Загальна форма вартостіприйшла на зміну повній. В ній на противагу багатьом товарам протистоїть єдиний товарний еквівалент, який всі приймають до обміну на певній території. Такими товарним еквівалентом в різні часи і в регіонах були різні товари:
1/ Київська Русь – хутро (переважно куниця, що залишило свій відголосок у назві грошової одиниці, яка виникла пізніше – куна);
2/ Галицька або Червона Русь – сіль;
3/ Китай – чай;
4/ Північна Америка /штат Вірджінія/ – тютюн;
5/ Острови Індійського океану – ракушки;
6/ Спарта – залізо;
7/ Афінська Греція – бики, раби та ін.
4. Грошова форма вартостівиникла тоді, коли з’являється єдиний товар –еквівалент для всього відомого світу (ойкумени). Таким товаром стали дорогоцінні метали (срібло, золото), пізніше в ХІХ ст. за свої властивості – лише золото. Воно не псується, не ржавіє, добре плавиться, мала кількість золота має високу вартість. Так у еллінському світі грошова одиниця 1талант срібла важив приблизно 26 кг, золотий талант – 5-6 г. Золото як гроші набулододаткової споживної вартості. Як звичайний товар воно застосовується в ювелірному виробництві, авіабудівництві, годинникарстві та ін. галузях. Як грошіце товар, за який можна все купити, тому всі намагаються його мати і нагромаджувати.
З виникненням грошей вирішилися проблеми товарного обміну. З іншого боку суперечність між споживною і міновою вартостями в товарі набуває крайніх меж. Всі товари виступають як споживні вартості – гроші є загальним втіленням вартості. Товар ”а”обмінюється тепер на гроші.
Та – Г;