- •Кафедра економіки, інформатики та кінезіології
- •1. Предмет і функції економічної теорії.
- •3. Економічні закони і категорії.
- •4. Історія розвитку економічної теорії. Економічна думка та видатні економісти України.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Суть і структура суспільного виробництва. Відтворення.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Товар і його властивості
- •3. Визначення суспільної вартості товару.
- •4. Основні теорії вартості.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Суть і функції грошей.
- •3. Сучасні гроші. Грошові агрегати м1 і м2.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •Функції ринку вринковій економіці
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Суть попиту та пропозиції. Закон попиту та пропозиції.
- •§1Б. Пропозиція
- •§ 2. Ринкова рівновага.
- •§ 3. Цінова еластичність.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Витрати виробництва.
- •3. Дохід підприємства.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Дипресія.
- •3.Пожвавлення.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •2. Забезпечення ефективності економіки.
- •3. Соціальна справедливість та її гарантії.
- •Література
- •4.Кредитна система. Банки.
- •Львівський Державний Університет Фізичної Культури
- •Проте всі країни світу взаємозв’язані, взаємозалежні одна від одної і становлять єдину систему світового господарства. Її історія пройшла кілька етапів розвиту:
3. Визначення суспільної вартості товару.
Для того, щоб продати товар треба знати його ринкову вартість.
Загалом розрізняють індивідуальну та суспільну вартість товару.
Індивідуальна вартість – вартість окремого товаровиробника. Ця вартість у кожного є різна. Проте на ринку однорідний товар повинен продаватися приблизно за однією вартістю – суспільною.
Суспільна вартість – вартість, за якою товар продається на ринку.
Вона визначається суспільними затратами праці.
Суспільні затрати праці – затрати в середніх умовах виробництва, присередньому рівні розвитку техніки, середній кваліфікації працівників, середній продуктивності та інтенсивності праці.
Кожен етап розвитку виробництва має свій середній рівень: ручна праця, машинна праця, автоматизована праця. В Україні зараз є комплексно-механізована і частково–автоматизоване виробництво.
В середніх умовах, як правило, працює більшість виробників. Вони поставляють на ринок більшість продукції і визначають суспільну вартість товару, яка рівняється на основну масу виробників.
Суспільна вартість товару
Групи виробників |
Кількість продукції, % |
Вартість, індивідуальна |
Суспільна вартість |
Додатковий прибуток |
1 |
20 |
100 |
120 |
+20 |
2 |
30 |
140 |
120 |
- 20 |
3 |
50 |
120 |
120 |
0 |
Із прикладу видно, що найбільшу кількість товару виробляє третя група, яка працює в середніх умовах виробництва. Вона ж і визначає суспільну вартість товару. Перша група, в якої індивідуальна вартість менша від суспільної одержує додатковий прибуток; ті виробники, в кого індивідуальна вартість вища – банкрутують.
Продаж товарів за суспільною вартістю є основною вимогою закону вартості, під яку підлаштовуються всі виробники, намагаючись вкластися у суспільну вартість. Вони намагаються скорочувати свої витрати шляхом запровадження нової техніки, кращої організації виробництва, підвищення професійного рівня працівників і, як наслідок – зниження собівартості і підвищення якості продукту. Таким чином, закон вартості є стимулом до покращення виробництва в цілому, запровадження досягнень НТР.
Фактори, які впливають на величину вартості товару:
1/ продуктивність праці – вимірюється кількістю виробленої продукції за одиницю часу. Якщо випуск збільшується при незмінних затратах живої праці (нова техніка, організація праці, підвищення кваліфікації), це означає підвищення продуктивності праці. Оскільки затрати праці не збільшуються, а кількість продукції зростає, то вартість одиниці продукції зменшується.
2/ інтенсивність праці – вимірюється затратами праці за одиницю часу (напр. швидше запущений конвеєр – з 5 км. / год до 7 км. / год). Інтенсивність праці веде до збільшення вартості продукту.
Між інтенсивністю і продуктивністю праці немає чіткої межі. Інтенсивність, якщо вона стає загальною нормою перетворюється у продуктивність праці (як, напр., спортивний рекорд).
3/ складність праці. Розрізняють працю:
а/ просту – яка не потребує спеціальної підготовки (напр. вантажник). Вона створює невисоку вартість.
б/ складну – яка потребує спеціальної підготовки і створює високу вартість (вчитель, інженер, адвокат).