Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vsi_lektsiyi_Pilipenko_N.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
828.42 Кб
Скачать

Львівський Державний Університет Фізичної Культури

Кафедра Економіки, інформатики та кінезіології

Лекція

Основи економічної діяльності підприємства

з дисципліни “Економічна теорія”

Підготувала: доц. Пилипенко Н. В.

Розглянуто на засідані кафедри ЕІТ

Протокол № 1, 28.08.2008р

План

  1. Капітал або фонди підприємства.

  2. Витрати виробництва і собівартість продукції.

  3. Дохід підприємства і його розподіл:

а) прибуток;

б) заробітна плата.

1. Капітал або фонди підприємства – це матеріальні або грошові засоби, які необхідні йому для виробничої діяльності.

Капітал – категорія ринкової економіки описана, ще класиками, яка виражає собою відносити приватної власності і є такою.

Фонди –категорія АКС, яка виникла в умовах суспільної власності на засоби виробництва і є характерною переважно для державних підприємств.

Проте у матеріальному виразі (як речі) це категорії ідентичні. В залежності від причетності до процесу виробництва, терміну служби, особливостей перенесення вартості на вироблену продукцію розрізняють:

  • основні фонди;

  • оборотні фонди;

  • фонди обігу.

Фонди підприємства

Виробничі

Невиробничі

Основні невиробничі

Оборотні невиробничі


Продуктивні

Фонди обігу

Основні виробничі

Оборотні виробничі

Основні фонди – це частина фондів, яка служить тривалий час (понад 1 рік) і поступово переносить свою вартість на вироблену продукцію. Це частина засобів праці будівлі, дороги, машини...

В основних фондах розрізняють

виробничі

невиробничі

Основні виробничі фонди – це ті, які задіяні у процесі виробництва безпосередньо.

Основні виробничі фонди поділяються на:

Активні

Пасивні

Ті, які беруть безпосередню участь у виробництві ( верстати, прилади, машини, обчилювальна техніка тощо )

Ті, які беруть опосередковану участь у виробництві ( будівлі, дороги, споруди, передавальні пристрої )

Основні невиробничі фонди – не беруть участі у виробництві, а забезпечують соціальну сферу розвитку підприємства ( їдальні, медичні установи, спортивні комплекси, бази відпочинку ).

Зношування основних фондів.

Оскільки основні фонди функціонують тривалий час, то в ході цього вони зношуються. В економічному плані зношування – перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію із поступовою втратою власної вартості ( знецінення ).

Зношування

Фізичне

Моральне

Фізичне зношування – це поступова втрата засобами праці своїх фізичних та технічні властивостей з одночасною втратою частини їх вартості ( знецінення ).

Моральне зношування – це відносне старіння та втрата вартості основних фондів внаслідок двох причин:

  • поява на ринку дишевшої техніки;

  • поява на ринку продуктивнішої техніки.

Зношені основні фонди в ході свого використання повинні бути відшкодованими. Це відбувається за рахунок амортизації. Амортизація основних фондів – це процес поступового переносення вартості основних фондів на вироблену продукцію із врахуванням її в ціні.

Відшкодовані кошти від амортизації нагромаджуються в спеціальні амортизаційний фонди, який використовується для відновлення основних фондів.

Розміри амортизаційних відрахувань розраховується за нормою амортизації НА = ФОСН* 100% / ФОСН; Це процент від вартості основних фондів, який враховується в ціну випущеної продукції і потім нагромаджується в амортизаційному фонді. Розміри амортизаційних відрахувань відраховується за формулою:

АН = ФОСН* НА / 100%;

Норма амортизації (На) нараховується по різному на різні частини основних фондів, залежно від термінів їх служби. Найменший відсоток амортизації мають будівлі і споруди, найбільший відсоток – засоби, які служать короткий термін. Нормою амортизації держава може регулювати термін служби і відшкодування основних фондів. Якщо вона хоче створювати сприятливі умови для капіталовкладень, то вона вводить вищу норму амортизації. Так у США після ІІ світової війни з тим, щоб швидко обновити засоби виробництва, була введена прискорена норма амортизації – 20 %. Це дозволило відшкодовувати капіталовкладення за 5 років. Підприємці активізували вкладення капіталу не боючись ризику невідшкодування.

Оборотні виробничі фонди – та частина фондів підприємства, яка служить короткий час (до 1 року) або на протязі одного виробничого циклу. Це всі предмети праці (сировина, деталі, півфабрикати), а також ті засоби праці, які підлягають під вищеназвані умови (до 1 року), дрібний інструмент.

Після реалізації виробленої продукції вартість оборотних фондів одразу повертається підприємству.

Фонди обігу – крім виробничої діяльності підприємство здійснює торгову діяльність (закупівля сировини, техніки, найм робочої сили, реалізація продукції). Для цього підприємству теж потрібні певні кошти або фонди обігу.

Фонди обігу – це частина виробничих фондів, яка забезпечуєторгову діяльність підприємству і функціонує у сфері обігу. Це виготовлена але ще не реалізована продукція, яка вже вийшла із сфери виробництва і надійшла у сферу обігу; кошти підприємства від реалізації продукції; кошти, які знаходяться на шляху до підприємства після реалізації продукції; рухи підприємства в банку.

Оскільки фонди обігу і оборотні фонди мають подібні особливості руху (швидко обертаються і відшкодовуються), то їх об’єднюють разом в оборотні кошти або оборотні засоби.

Фонди підприємства

Основні

фонди

Оборотні

фонди

Фонди

обігу

Оборотні засоби або кошти

Оборотні кошти необхідні підприємству для того, щоб здійснювати безперервно виробничу діяльність, постійно поновлювати свої основні і оборотні фонди (закупівля сировини, ремонт, видача зарплати).

Нестача оборотних коштів є основною проблемою підприємств України і одною з причин сповільнення виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]