Глава 8

Після смерті заповідача спір про визначення частки у праві

спільної сумісної власності спадкодавця та визначення її в на-

турі вестиметься уже між спадкоємцями та вдовою чи вдів-

цем спадкодавця.

Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності піс-

ля розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної суміс-

ної власності на майно, набуте за час шлюбу.

2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної

сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється

співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно

до Цивільного кодексу України.

1. У частині першій статті 68 СК залишена поза увагою

пропозиція про встановлення норми, за якою розірвання

шлюбу має припиняти право спільної сумісної власності, ав-

томатично перетворюючи його у право спільної часткової вла-

сності.

У результаті розірвання шлюбу співвласники перестають

бути подружжям, однак правовий режим їхнього майна, набу-

того за час шлюбу, залишається попереднім - спільною суміс-

ною власністю, але вже колишнього подружжя. Колишнє по-

дружжя може бути співвласниками протягом невизначеного

строку, аж до поділу майна, знищення його чи до смерті одно-

го з них.

2. Презумпція згоди дружини чи чоловіка на розпоряджан-

ня спільним майном, яке здійснює другий з подружжя (час-

тина друга статті 65 СК), триває до розірвання шлюбу. Тому

після розірвання шлюбу, навіть для вчинення щодо спільного

майна дрібних побутових угод, потрібна згода другого спів-

власника.

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом

права спільної сумісної власності подружжя

1- Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що

належить їм на праві спільної сумісної власності, незалеж-

но від розірвання шлюбу.

148

Стаття 69

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за

взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого

нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна

дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має

бути нотаріально посвідчений.

1. Кожен із співвласників має право на поділ спільного

майна. Прагнення реалізувати це право не завжди є свідчен-

ням відсутності злагоди між співвласниками. Проте у відно-

синах між подружжям поділ спільного майна - це завжди

результат ускладнення стосунків між ними.

Право подружжя на поділ спільного майна існує доти, по-

ки існує це майно. Поділивши майно, подружжя, проживаю-

чи спільно, можуть знову придбати майно і знову ж ділити

його.

Поділ спільного майна може відбутися як під час шлюбу,

так і після його розірвання. Вимога про поділ майна після

смерті одного з подружжя може бути заявлена його спадкоєм-

цями.

2. Добровільний поділ майна із визначенням ідеальних час-

ток залишає більше шансів для примирення подружжя, ніж

тоді, коли це робиться за допомогою суду.

Якщо предметом поділу є нерухоме майно, договір про та-

кий поділ має бути посвідчений нотаріально. Поява нового

власника і нового (видозміненого) об'єкта права власності

обумовлює необхідність державної реєстрації такого договору.

3. Поділ всього майна, яке було спільною сумісною влас-

ністю подружжя, або лише певної речі (наприклад, будинку),

означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спіль-

ної сумісної власності. У разі виділу майно, відокремлене із

загальної маси спільних речей, стає особистою власністю од-

ного з подружжя, зменшуючи його частку у праві спільної су-

місної власності щодо майна, яке залишилося.

Договір про виділ нерухомого майна має бути нотаріально

посвідчений і підлягає державній реєстрації.

4. Вимога про поділ майна може бути заявлена кожним з

подружжя, зокрема тим, у помешканні якого це майно знахо-

149

РОЗДІЛ II