Глава 1

6. Сімейний кодекс утверджує право дружини та чоловіка

на власну гідність, на рівноправність та розширює можливос-

ті щодо їх здійснення. Сімейний кодекс України засвідчує ви-

хід України на європейський і світовий рівень розв'язання

тендерних проблем і регулювання відносин між жінкою та чо-

ловіком, подолання старих, що склалися впродовж століть,

бар'єрів між жінкою та чоловіком, обрання однакового під-

ходу до жінки та чоловіка як людини.

Сімейний кодекс націлений на утвердження ідеології нена-

сильства.

Від насильства у сім'ї потерпають, як правило, жінки та

діти. Проблема боротьби із сімейним насильством у всіх його

проявах: фізичному, сексуальному, економічному, психічно-

му - це проблема не лише України, а й всього людства. При-

казка лжінка небита, як коса неклепанаы - прикрий спогад

про минулі, але ще живучі стандарти поведінки окремих

представників української спільноти. І треба якнайшвидше

їх позбуватися.

Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімей-

ний кодекс України

1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті

немайнові та майнові відносини між подружжям, між ба-

тьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між

матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та

утримання.

2. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті

немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, праба-

бою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами

та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

3. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті

немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами

сім'ї, визначеними у ньому.

4. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відноси-

ни між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком

та племінницею, племінником і між іншими родичами за

походженням.

1. На відміну від цивільних, учасником (суб'єктом) сімей-

них відносин може бути лише людина, яка у сімейних відно-

12

___Стаття 2

синах має свій додатковий статус - дружини, чоловіка, мате-

рі, батька, дитини тощо. Називати людей, які є учасниками

сімейних відносин, фізичними особами не прийнято. Юридич-

ні особи у сімейних відносинах участі не беруть.

Відносини між нареченими, які подали заяву про реєстра-

цію шлюбу, та органом реєстрації актів цивільного стану

(РАЦС) - є адміністративними, публічними. Такими ж є від-

носини, які складаються, наприклад, між усиновлювачем і

органом опіки та піклування у зв'язку зі здійсненням контро-

лю за виконанням ним своїх обов'язків. Публічними є від-

носини між особою, яка подала заяву про усиновлення, та

судом.

2. Сімейні відносини як вид відносин приватних характе-

ризуються тим, що жоден із учасників не наділений щодо

другого функціями влади. Навіть батько, який карає дитину

за непослух, функцій влади щодо неї не має.

3. Учасниками сімейних відносин є подружжя, тобто осо-

би, шлюб між якими зареєстрований відповідно до закону.

Між нареченими в період заручин сімейні відносини не ви-

никають. У разі зриву заручин матеріальні розрахунки між

ними здійснюються за нормами Цивільного кодексу України.

Якщо наречені спільно проживають до шлюбу, сімейний

характер їхніх відносин випливає із факту створення сім'ї, а

не із факту подання заяви про реєстрацію шлюбу.

4. Учасниками сімейних відносин є родичі, які поділяють-

ся на дві групи: ті, що є у прямій літі споріднення, та ті, що є

у побічній (боковій) лінії споріднення. У прямій лінії спорід-

нення перебувають ті родичі, які походять один від одного

(рис. 1).

У Кодексі не згадано про прапрабабу, прапрадіда, праправ-

нучку, праправнука. Насамперед тому, що загалом той, хто є

прапрадідом, є для когось дідом або батьком. Іншими слова-

ми, фігура праправнука як потенційного учасника зобов'я-

зання по утриманню закрита від прапрадіда родичами ближ-

чого ступеня прямої лінії споріднення. Якщо, наприклад,

п. Михайло не має ні сина, ні внука, ні правнука, обов'язок

по його утриманню ляже на праправнука за аналогією права,

відповідно до засад справедливості, розумності та добросовіс-

ності.

13

РОЗДІЛ І