Глава 13

прізвище одного з батьків є своєрідним правовим стимулом

для другого з батьків, прізвище якого носить дитина, до нале-

жного виконання своїх обов'язків.

Стаття 149. Зміна по батькові дитини

1. У разі, якщо батько змінив своє ім'я, по батькові ди-

тини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її

згодою.

1. Зміна імені батька веде до беззастережної зміни по бать-

кові малолітньої дитини. Оскільки по батькові ще не викори-

стовується публічно для індивідуалізації дитини, така зміна

проводиться без її згоди. Водночас право дитини бути вислу-

ханою (стаття 171 СК) вимагає від батьків роз'яснити їй ситу-

ацію і вислухати її думку щодо цього.

2. Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, уже має своє

місце в суспільстві, готується до самостійного життя, асоціює

своє ім'я із тим по батькові, яке є у її документах. Тому її зго-

да чи заперечення на зміну по батькові матиме вирішальне

значення. Отже, не виключена ситуація, коли батько змінить

своє ім'я, а по батькові в документах його сина чи дочки зали-

шиться попереднім.

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку

дитини

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги

до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та ро-

дини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини,

її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною пов-

ної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного

життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не

звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування

щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками

своєї дитини.

296

Стаття 150

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками,

а також застосування ними інших видів покарань, які при-

нижують людську гідність дитини.

1. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асам-

блеєю ООН 20 листопада 1959 р., як принципове положення

визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки

несуть основну відповідальність за виховання дитини. Най-

кращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

2. Обов'язок виховувати, ростити дитину - найважливі-

ший обов'язок матері та батька. Це - обов'язок не лише пе-

ред дитиною, а й перед усією родиною та суспільством.

У частині першій статті 150 СК визначені головні напрями

виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних

суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до

членів своєї сім'ї, родини. Виховання почуття любові може

здійснюватися лише засобами любові. Любов для дитини -

це її внутрішня потреба. Брак любові у дитячі роки - це ду-

ховний дисбаланс на усе життя.

Закон України лПро освітуы1 у статті 59 детально визна-

чає, які дії належить вчиняти батькам для розвитку дитини

як особистості. Зокрема, цим законом батьки зобов'язуються

виховувати у дітей працелюбність, почуття доброти, милосер-

дя, шанобливе ставлення до старших.

Виховання дитини - це місія великої політичної ваги.

Україні, як і будь-якій іншій державі, потрібні не космопо-

літи, а патріоти українського народу, патріоти Батьківщини,

але виховати патріота можуть лише патріоти.

3. Цивільний кодекс України услід за міжнародно-право-

вими документами, ратифікованими Україною, визначає здо-

ров'я як стан повного фізичного, духовного і соціального бла-

гополуччя, а не лише як відсутність хвороб чи фізичних вад.

Різкий спад фізичного аспекту здоров'я, якому батьки не в

змозі запобігти, часто перетворює обов'язок піклуватися про

здоров'я дитини у обов'язок по забезпеченню її медичною до-

помогою, якість якої нерідко залежить від матеріального ста-

ну батьків.

ВВР УРСР. - 1991. - № 34. - Ст. 451.

297

РОЗДІЛ III