Глава 18

Докази, зібрані у справі, підтверджували відсутність у М.

наміру жити однією сім'єю з С.

Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійс-

ним

1. Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з мо-

менту його здійснення.

2. У разі визнання усиновлення недійсним припиняють-

ся права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені

законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої

дитини.

3. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюю-

ться права та обов'язки між дитиною, її батьками та інши-

ми родичами за походженням.

4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка

не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або ін-

ших родичів передається їм, а якщо це неможливо, - вона

передається на опікування органові опіки та піклування.

5. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюю-

ться прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до

усиновлення.

За бажанням дитини вона має право надалі іменувати-

ся прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у

зв'язку з усиновленням.

6. Суд може постановити рішення про стягнення алі-

ментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на

строк не більш як два роки, якщо дитина не має батьків

або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що уси-

новлювач може надавати матеріальну допомогу.

1. Рішення суду про усиновлення як акт, винесений іменем

держави, створює презумпцію законності усиновлення. Лише

наступне рішення суду може цю презумпцію спростувати. От-

же, поки немає рішення суду про визнання усиновлення не-

дійсним, воно є дійсним: права та обов'язки, які виникли

внаслідок усиновлення, продовжують бути чинними, незва-

жаючи на підозри, чутки та спори.

І лише після набрання чинності рішенням суду про визнан-

ня усиновлення недійсним можна буде зробити висновок, що

450

Стаття 237

ті права та обов'язки, які виникли з рішення про усиновлен-

ня, були насправді квазіправами і квазіобов'язками.

2. Усиновлення, визнане судом недійсним, вважається та-

ким з моменту його здійснення, тобто від дня набрання чин-

ності рішенням суду про усиновлення.

3. У разі визнання усиновлення недійсним наступає склад-

на система юридичних наслідків. Насамперед, ім'я усиновлю-

вача вилучається з актового запису про народження дитини,

якщо він був записаний її батьком (матір'ю). У цьому разі від-

новлюється той запис, який був до усиновлення.

4. Усиновлювач позбавляється прав та обов'язків матері,

батька дитини. Родичі усиновленого перестають бути для ньо-

го бабою, дідом, братом, сестрою, втрачаючи ті права та обо-

в'язки, яких вони набули в результаті усиновлення.

5. Усиновлена дитина втрачає ті права щодо усиновлювача

та його родичів, яких вона набула на підставі рішення суду.

Одночасно відновлюється лбатьківське правовідношенняы

між дитиною та її рідними батьками, якщо, звичайно, вони є.

Якщо ж їх немає, їй повертається статус лдержавної дитиниы.

6. Відновлення правового зв'язку між дитиною та її рідни-

ми батьками, іншими родичами ще не засвідчує влаштування

її подальшого життя.

Дитина, якій виповнилось чотирнадцять років, має право

вибирати своє місце проживання після визнання усиновлення

недійсним, якщо, звичайно, є можливість для такого вибору.

Орган опіки та піклування має визначити подальшу долю

дитини, яка після визнання усиновлення недійсним залиши-

лася без піклування старших.

7. Норма частини п'ятої статті 237 СК передбачає віднов-

лення імені дитини.

Поряд з цим, дитині надано право і надалі іменуватися

прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку

з усиновленням. Тобто, якщо дитині було присвоєне прізвище

та по батькові чоловіка, який як усиновлювач був записаний

її батьком, цей запис у актовому записі про народження та у

свідоцтві про народження, за її бажанням чи за бажанням

опікуна, органу опіки та піклування, має бути збережений.

29'3-132

451

РОЗДІЛ IV