Глава 5

шлюбу. Оскільки майно, набуте у недійсному шлюбі, одержує

для невинуватої особи правовий режим спільної сумісної вла-

сності, їй не потрібно доводити, за рахунок яких коштів воно

придбане та розмір своєї участі у його придбанні - спрацьо-

вує на її користь презумпція права спільної сумісної власнос-

ті (частина друга статті 60 СК). Невинуватій особі може бути

присуджена половина майна або її частка може бути збільше-

на чи зменшена за наявності умов, встановлених у статті 70

цього Кодексу.

3. За статтею 46 КпШС невинувата особа мала право на

утримання, якщо її непрацездатність виникла за час недійс-

ного шлюбу.

У статті 49 СК такої умови немає. Це значить, що право на

аліменти матиме і особа, яка стала непрацездатною протягом

одного року з часу постановлення судом рішення про визнання

шлюбу недійсним чи анулювання актового запису про шлюб

відповідно до частини четвертої статті 39 цього Кодексу.

За допомогою цієї новели посилюються майнові репресії

щодо особи, яка приховала перешкоди до шлюбу, водночас

одержать більш повну охорону майнові інтереси того, хто був

ошуканий.

4. Особливі правові наслідки недійсності шлюбу стосують-

ся лише тієї особи, яка не знала про перешкоди до шлюбу на

момент його реєстрації. Якщо, дізнавшись, наприклад, про

те, що чоловік перебуває в іншому шлюбі, жінка все ж таки

продовжує з ним проживати, особливі правові наслідки не-

дійсності шлюбу мають застосовуватись до неї як невинуватої

сторони лише до моменту одержання відповідної інформації.

З цього моменту її поведінка має вважатися недобросовісною.

Тому, якщо жінка стала непрацездатною через рік після одер-

жання достовірної інформації про порушення чоловіком ви-

моги одношлюбності, вона не матиме права на аліменти.

З такою ж міркою слід підходити і до визначення правово-

го режиму майна: те, що придбане після розкриття чоловіко-

вої таємниці, має вважатися спільною частковою власністю.

Таке трактування ситуації повністю узгоджується із засадами

справедливості, добросовісності та розумності, сформульова-

ними у частиш дев'ятій статті 7 СК.

110

Стаття 47

5. Сімейний кодекс України не передбачає обов'язку того,

з вини кого був зареєстрований фіктивний шлюб, чи того, хто

приховав своє перебування у іншому шлюбі, відшкодувати

другій стороні завдані їй матеріальні та моральні збитки. Од-

нак для цього немає вагомих заперечень. Тому не виключено,

що в майбутньому така додаткова правова санкція буде запро-

ваджена.

В даний час моральна шкода могла б бути відшкодована

відповідно до принципу верховенства права (стаття 8 Консти-

туції України) та принципу справедливості (стаття 7 СК).

Стаття 47. Права та обов'язки батьків і дитини, яка народи-

лася у недійсному шлюбі

1. Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних

прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьо-

му шлюбі.

1. Відповідно до статті 121 СК права та обов'язки матері,

батька і дитини Єрунтуються на походженні дитини від них,

засвідченому у порядку, встановленому, зокрема, у статті 122

цього Кодексу.

2. Презумпція правозгідності шлюбу створює презумпцію

батьківства. Однак спростування презумпції правозгідності

шлюбу не спростовує презумпції батьківства щодо дитини,

зачатої і (або) народженої у цьому шлюбі. Тому чоловік, який

перебував у недійсному шлюбі, вважається таким, що записа-

ний батьком правомірно, навіть тоді, коли дитина народилася

після анулювання актового запису про шлюб, але не пізніше

десяти місяців від цього моменту. Отже, недійсність шлюбу

не є перешкодою для запису жінки, чоловіка батьками дитини.

3. лНезаконність ложаы (цей термін використовувався у за-

конодавстві Російської імперії, Австрії) не означала незакон-

ності запису жінки та чоловіка батьками дитини. Оскільки

такий запис було зроблено на підставі свідоцтва про шлюб,

дитина вважається такою, що народжена у шлюбі, з усіма

правовими наслідками, які з цього випливають.

111

РОЗДІЛ II