Глава 5

шлюбі. Заява від квазідружини не може бути прийнята,

оскільки її шлюб є недійсним і тому не може бути підставою

для виникнення у неї права на спадкування за законом.

4. Для повного завершення абсолютної недійсності шлюбу

потрібне анулювання актового запису про нього. Пропонува-

лося віднести це до компетенції суду, але остаточно було ви-

рішено віднести це до компетенції органу державної реєстра-

ції актів цивільного стану.

Процесуальною підставою для анулювання актового запи-

су про шлюб буде заява заінтересованої особи: першої дружи-

ни, спадкоємців, батьків недієздатного тощо. Документаль-

ною підставою для такого анулювання служитиме свідоцтво

про шлюб, рішення суду про визнання особи недієздатною,

документ, який засвідчує близьке кровне споріднення.

5. Стаття припускає конвалідацію (лоздоровленняы) шлю-

бу, зареєстрованого з порушенням принципу одношлюбності.

Так, якщо перший шлюб було припинено у зв'язку зі смертю

одного з подружжя або у зв'язку з його розірванням, квазі-

шлюб стає юридичне дійсним з моменту припинення першого

шлюбу.

Шлюб між А. та Р. був зареєстрований у 1990 р. Подружні

відносини між ними не склалися. Згодом А. виїхав на роботу

за кордон.

У 2001 р. був зареєстрований шлюб між Р. та С. 12 серпня

2002 р. шлюб між Р. та А. було розірвано. І лише з цього дня

шлюб між нею та С. став дійсним.

Стаття 40. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням

суду

1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо

він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоло-

віка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли

в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким пси-

хічним розладом, перебувала у стані алкогольного, нарко-

тичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідом-

лювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керува-

100

Стаття 40

ти ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті

фізичного чи психічного насильства.

2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі

його фіктивності.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чо-

ловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та на-

буття прав та обов'язків подружжя.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на мо-

мент розгляду справи судом відпали обставини, які засвід-

чували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання

створити сім'ю.

1. Недійсність шлюбу у ситуаціях, викладених у частинах

першій та другій статті 40 СК, пов'язується з рішенням суду.

Якщо буде встановлена відсутність вільної згоди жінки або

чоловіка, позов про визнання шлюбу недійсним підлягати-

ме задоволенню. Відсутність вільної згоди на шлюб може бу-

ти результатом позбавлення особи свободи, застосування до

неї інших засобів психічного насильства (погроза самогубства

у разі відмови другої особи від шлюбу чи погроза її вбивства

тощо).

Непоодинокими є випадки реєстрації шлюбу з особою, яка

страждає на тяжкий психічний розлад здоров'я. Оскільки та-

ка особа не визнана судом недієздатною, формально вона має

право на шлюб. Однак, якщо на час реєстрації шлюбу особа

проходила курс стаціонарного або амбулаторного лікування,

тобто перебувала у стані загострення хвороби, ця обставина

може бути підставою для припущення про те, що вона не ус-

відомлювала повною мірою значення реєстрації шлюбу та її

правових наслідків, не могла сповна керувати своїми діями,

отже, діяла не вільно.

2. В останні роки частково зникли соціально-економічні

передумови для фіктивних шлюбів, але як явище вони про-

довжують існувати. Одним із доказів фіктивності шлюбу мо-

же бути нетривале спільне проживання, приховання наміру

виїхати за кордон, відмова від інтимних стосунків, підтри-

мання інтимних відносин з іншими особами тощо. Водночас

велика вікова різниця або матеріальний розрахунок, задля

досягнення якого особа одружується, чи небажання мати

101

РОЗДІЛ II_____________________________Глава 5

дітей не можуть трактуватися як достатній доказ відсутності

наміру створити сім'ю.

Позови про визнання шлюбу недійсним у зв'язку з його

фіктивністю пред'являли найчастіше прокурори. Однак при

запереченні проти позову дружини чи чоловіка довести фік-

тивність шлюбу практично неможливо.

3. Якщо на момент реєстрації шлюбу істинної волі особи до

шлюбу не було, шлюб може згодом одержати фактичну, внут-

рішню законність, якщо вона бажатиме надалі перебувати у

цьому шлюбі.

Отже, конвалідація шлюбу відбувається тут за волею осо-

би, яка у свій час була позбавлена можливості діяти вільно,

а також у разі наступного спільного проживання тих, хто не

мав наміру до створення сім'ї. Тобто наступне реальне спільне

проживання реабілітує порушення законів шлюбу, яке відбу-

валося раніше.

4. Законодавчий імператив лшлюб визнається недійснимы

означає, що у разі доведення відповідної обставини суд не має

альтернативи. За вимогою позивача він буде змушений ви-

знати шлюб недійсним.

5. Позов про визнання шлюбу недійсним з підстав, зазначе-

них у статті 40 СК, підлягає задоволенню незалежно від часу

реєстрації шлюбу.

Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за

рішенням суду

1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням

суду, якщо він був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з

порушенням вимог, встановлених частиною четвертою стат-

ті 26 цього Кодексу;

2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дя-

дьком та племінником, племінницею;

3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хво-

робу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх на-

щадків;

102

Стаття 41

4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було

надано права на шлюб.

2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійс-

ним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені

права та інтереси особи, тривалість спільного проживання

подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обстави-

ни, що мають істотне значення.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагіт-

ності дружини або народження дитини у осіб, зазначених

пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той,

хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було нада-

но право на шлюб.

1. У випадках, зазначених у частині першій статті 41 СК,

суд може визнати шлюб недійсним. Це означає, що навіть у

разі документального підтвердження того, що особи, між

якими шлюб був зареєстрований, є усиновлювачем та усинов-

леним, тіткою та племінником чи не досягли шлюбного віку,

суд може відмовити у позові про визнання шлюбу недійсним.

Отже, на відміну від імперативного правила статті 40 СК:

лшлюб визнається недійсним за рішенням судуы, правило

статті 41 надає суду альтернативу: або - або.

2. У частині другій наведені обставини, які мали би бути

для суду орієнтиром при вирішенні справи про визнання

шлюбу недійсним. Суд може задовольнити позов чи відмови-

ти у його задоволенні також за наявності інших обставин,

які, з точки зору суду, мають істотне значення.

3. Як і в статті 40, у статті 41 СК перераховані обставини,

які реабілітують порушення закону, що мали місце в момент

реєстрації шлюбу, серед яких названо вагітність або наро-

дження дитини. З урахуванням інтересів дитини від загрози

недійсності звільняться шлюби між усиновлювачем та усино-

вленою ним дитиною, двоюрідним братом та сестрою, тіткою

та племінником, а також з особою, яка не досягла шлюбного

віку.

Якщо ж було приховано захворювання на СНІД, рак чи ін-

шу тяжку хворобу, то навіть народження дитини не може

освятити такого шлюбу, і отже, не виключає можливості ви-

знання його недійсним.

103

РОЗДІЛ II_____________________________Глава 5

Стаття 42. Особи, які мають право на звернення до суду з по-

зовом про визнання шлюбу недійсним

1. Право на звернення до суду з позовом про визнання

шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи,

права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу,

батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної

особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту

потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана

недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

1. Стаття 42 СК містить перелік осіб, які мають право

пред'явити позов про визнання шлюбу недійсним і охоп-

лює практично кожного, хто міг би бути заінтересований у

цьому.

Дружина або чоловік можуть вимагати визнання шлюбу

недійсним, якщо вона або він діяли під впливом погрози чи

фізичного насильства чи в момент реєстрації шлюбу не розу-

міли значення своїх дій через хворобу або наркотичну токси-

кацію.

Мати, батько можуть пред'явити позов про визнання шлю-

бу недійсним на тій підставі, що їхня дитина не досягла шлюб-

ного віку або у зв'язку з недоумством не розуміє значення

своїх дій. Такий же позов можуть пред'явити опікун чи пік-

лувальник дитини.

До числа цих осіб не включено піклувальника повнолітньої

особи. Вважається, що той, цивільна дієздатність кого обме-

жена судом, володіє у повній мірі цивільною процесуальною

дієздатністю, а отже, сам може звернутися до суду з відповід-

ним позовом.

Право на позов про визнання шлюбу недійсним мають

також спадкоємці, якщо порушені їхні права або інтереси.

2. Оскільки визнання шлюбу недійсним істотно впливає на

майнові відносини, щодо яких допускається правонаступниц-

тво, смерть позивача чи відповідача у справі про визнання

шлюбу недійсним не є підставою для закриття провадження у

справі.

104

Статті 43, 44

Стаття 43. Визнання шлюбу недійсним після його припи-

нення

1. Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є

перешкодою для визнання шлюбу недійсним.

2. Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про

визнання його недійсним може бути пред'явлено лише піс-

ля скасування рішення суду про розірвання шлюбу.

1. На питання про те, чи можливе визнання шлюбу недійс-

ним після його припинення, судова практика давно дала

ствердну відповідь. Така позиція судів закріплена у цій статті.

Якщо ж шлюб було розірвано за рішенням суду, то два

рішення лшлюб розірватиы та лшлюб визнати недійснимы -

існувати не можуть. Цим викликана умова: позов про визнан-

ня шлюбу недійсним може бути вчинено лише після скасу-

вання рішення суду про розірвання шлюбу, зокрема якщо він

був зареєстрований з порушенням принципу одношлюбності.

Якщо ж йдеться про шлюби нікчемні, то для анулювання

правових наслідків, які фактично наступили, достатньо буде

скасувати рішення суду про його розірвання. Після цього без

перешкод може бути анульований актовий запис про пі люб.

Стаття 44. Час, з якого шлюб е недійсним

1. У випадках, передбачених статтями 39-41 цього Ко-

дексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстра-

ції.

1. Відповідно до загальнотеоретичного положення, будь-

який акт, вчинений з порушенням вимог закону, є недійсним

з моменту його прийняття (вчинення, укладення). У цивіль-

ному праві це положення зреалізовано при визначенні момен-

ту недійсності правочину (договору), в сімейному праві - сто-

совно шлюбу та усиновлення.

2. Незважаючи на те, коли була спростована правозгідність

шлюбу, коли було постановлено рішення про визнання шлю-

бу недійсним, його недійсність пов'язується з моментом дер-

жавної реєстрації.

105

РОЗДІЛ II