48. Загальна характеристика оптимізації навчального процесу.

Цей принцип знайшов всебічне обгрунтування в працях Ю.К. Бабанськсго, який сутність принципу бачить у тому, щоб із ряду можливих варіантів навчального процесу усвідомлено вибрати такий, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвитку школярів при раціональних витратах часу і зусиль учителя і учнів.

Способи оптимізації навчання.

1. Комплексне планування і конкретизація завдань навчання, виховання і розвиток школярів за конкретних умов навчання.

2. Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації по­требує виділення головного, основного: понять, фактів, провід­них виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв'язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділе­ного часу.

3. Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокласних, групових, ін­дивідуальних) і темпу.

4. Створення сприятливих навчально-матеріальних, шкільно-гі­гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання.

5. Освоєння наукової організації праці школярів і вчителів. За­вдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи. Суть її добре відображена в словах Я. Корчака: «Поважайте кожну окрему хвилину, бо вмре вона і ніколи не повториться, і це завжди серйозно, поранена хвилина стане кровоточити, убита — турбує ознакою дурних спогадів...».

Основні вимоги наукової організації праці, спільні для вчите­ля і учнів, такі:

1. Чітка постановка мети конкретної діяльності.

2. Визначення змісту роботи.

3. Вибір раціональних форм і методів виконання діяльності. Тут важливо, щоб суб'єкт осмислив необхідність самоосвіти

і самовиховання (знання гігієни розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення; опанування механізмів розумових операцій, умінь слухати, записувати необхідне, працювати з книжкою; пра­вильно говорити, спілкуватися з людьми).

4. Планування роботи, облік і контроль за виконанням плану. Для цього потрібно правильно передбачити хід і результати праці, розраховувати роботу в часі і просторі, розробляти систему послі­довності дій.

5. Визначення ефективності організації своєї праці і послідов­не її коригування.

49. Загальна характеристика модульно-рейтингової системи навчання.

Модуль у педагогіці — це змістовно, логічно завершена части­на навчального матеріалу, певна мікросистема, засвоєння якої за­безпечує досягнення раніше запланованого результату навчання.

Кожний змістовний модуль включає в себе такі блоки:

— цільовий — мета і завдання вивчення конкретного модуля;

— змістовний, в якому представлено основні смислові одини­ці, терміни, поняття, закони, що становлять суть певного розділу навчальної дисципліни;

• операційний — визначення пізнавальних навичок, якими повинен оволодіти учень;

• методичний, в якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи по засвоєнню навчального матеріалу;

• контрольний. У ньому питання, завдання, тести для перевір­ки рівня засвоєння навчального матеріалу. Результатами вивчен­ня кожного блоку модуля відбиваються в балах, які учень наби­рає. Тому він може сам визначити ступінь засвоєння матеріалу.

Таким чином, модульне навчання пов'язане з рейтинговою системою контролю. Чим більший і складніший модуль, тим біль­ше балів йому відводиться.

Названі блоки визначають основні етапи технології модульно­го навчання, етапи розвивальної взаємодії вчителя та учнів:

1. спонукально-мотиваційний;

2. етап первинного засвоєння теоретичного матеріалу;

3. етап самостійної проблемно-пошукової роботи учнів з осми­слення і поглиблення теоретичних знань;

4. етап формування і розвитку репродуктивних і пошукових умінь, навичок, способів діяльності;

5. етап самостійних робіт завершеного характеру для форму­вання пошукових, креативних, рефлексивних здібностей і вмінь;

6. етап систематизації провідних знань і вмінь, світоглядних ідей;

7. етап самостійної творчої роботи (за вибором учня теми і складності роботи);

8. контрольно-узагальнюючий етап.