Ігри – емпатії

Ці ігри дають можливість не тільки зняти емоційне напруження у дітей під час адаптації, а й учать вдивлятися в іншого (людину, тварину), розуміти його, співчувати йому. Ігри – емпатії виховують такі високі моральні якості, як доброта, взаєморозуміння, щирість, милосердя. Навчившись розуміти іншого, дитина зможе пізнати і себе, свій внутрішній світ. Тому ігри – емпатії допомагають розвивати у дітей самосвідомість.

Зрозумівши принцип складання ігри-емпатії, педагог і сам зможе придумувати їх, орієнтуючись на інтереси та повсякденне життя дітей.

Орієнтовні ігри-емпатії.

(Використана книга З.С.Карпенко «Психотехніка у вихованні дитини». – К.,1996).

«Ведмедики одужали»

Захворіли ведмедики Тім і Том. До них прийшов лікар Зай. Він вилікував ведмедиків. І їм стало дуже добре. Не болять більше животи (або зуби) у Тіма і Тома.

Тілесні прояви. Положення сидячи, ноги розведені, тіло відхилено назад, підборіддя ледь підняте, посмішка.

Гра вчить співпереживанню, відчуття полегшення від болю.

«Сміливий заєць»

Заєць любив стояти на пеньку, голосно співати пісні й читати вірші. Він не боявся, що його може почути вовк.

Тілесні прояви. Положення стоячи, одна нога ледь попереду другої, руки закладені за спину, підборіддя підняте. Впевнений погляд.

Виховує рішучість, сміливість.

«Спляче кошеня»

Дитина виконує роль кошеняти, яке лягає на килимок і засинає. У кошеняти повільно піднімається та опускається животик, легенько ворушаться лапки, хвостик.

«Лисичка підслуховує»

Лисичка стоїть біля вікна хатинки, в якій живуть котик з півником, і підслуховує, про що вони говорять.

Тілесні прояви. Голова нахилена вбік (слухає, підставляє вухо), погляд спрямований у другий бік, рот напіввідкритий. Нога виставлена вперед, корпус тіла ледь нахилений вперед.

«Тихіше!»

Два ведмедики повинні перейти дорогу, на якій спить котик. Вони то йдуть на пальчиках, то зупиняються і знаками (жестами) показують один одному: «Тихіше».

Замість образу ведмедика можна використати образ мишки.

Тілесні прояви. Шия витягнута вперед, вказівний палець приставлений до стиснутих губ, брови «йдуть вгору».

«Гра з шишками»

(на напруження і розслаблення мя’зів рук)

Мама-ведмедиця кидає ведмежаткам шишки. Вони ловлять їх та з силою стискають в лапах. Шишки розламуються на дрібні шматочки. Ведмежатка відкидають їх геть та безсило опускають лапи вздовж тіла.

«Сонечко та хмарка»

(на напруження та розслаблення м’язів тулуба)

Сонечко зайшло за хмаринку, стало холодно – стиснулись, (напруження). Визирнуло сонечко, стало жарко, розправили плечі та спину (розслаблення).

«Посварилися два півники»

Двоє дітей закладають за спину руки, стають на одну ногу і, поки звучить музика, підстрибують та імітують удари один одного плечима (різкими рухами плечей вперед). Можливі запитання до дітей:

1. Через що могли посваритись два півники?

2. То добре півникам, які б’ються?

3. Як їм помиритися?

«На березі моря»

Діти грають на березі моря. Хлюпочуться у воді. Досхочу накупавшись, вони виходять з води і лягають на прогрітий сонцем пісок пляжу. Закриваються руками від яскравого сонця. Розкидають в приємній ліні руки і ноги.

Гра сприяє розслабленню, усуненню агресивного настрою.

«Ласка»

(дитина в ролі дитини або котика)

Дитина с посмішкою гладить і притискає до себе пухнастого котика. Котик заплющує очі від задоволення, мурличе і виражає прихильність до свого господаря.

«Бабка замерзла»

Прийшла зима, і бабка (стрекоза) не підготувала собі будиночок, незапаслась їжею на майбутнє. Бабка тремтить від холоду:

Холодно, голодно,

Ой-ой-ой-ой!

Нема куди подітися,

Пустіть до вас погрітися.

Тілесні прояви: насуплені брови, клацання зубами. Гра виховує співчуття до слабших, доброту.

«Зустріч»

Дитина гуляє по вулиці. Раптом бачить біля себе великого собаку. Лякається, затуляє обличчя руками, зіщулюється. Але собака зовсім не злий. Змінюється міміка та жести: дитина тихенько виглядає з-під рук, поступово віднімає їх від обличчя, заспокоюється, усміхається і, нарешті, гладить собаку.

«Тінь»

Під музику двоє дітей ідуть по дорозі через поле: один попереду – другий – на два-три кроки позаду. Друга дитина – це «тінь» першої. «Тінь» повинна точно повторити всі дії першої дитини, яка то зірве квітку, то нагнеться за красивим камінцем, то поскаче на одній нозі, то зупиниться і подивиться з-під руки тощо. Дитина вчиться відчувати іншу дитину.

«Запам’ятай своє місце»

Діти стоять в колі один за одним. Кожен повинен запам’ятати своє місце. Під музику всі розбігаються, а з її закінченням повертаються на свої місця. Вчити дітей не штовхатися, поважати одне одного.

«Слухай команду»

Діти крокують під маршову музику в колоні один за одним. Коли музика припиняється, всі зупиняються і слухають команду ведучого, вимовлену пошепки, і тут же її виконують. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Роль ведучого виконує педагог. Гра проводиться доти, поки діти слухають команду та виконують її.

Релаксаційні вправи для дошкільників

1. Релаксаційні вправи для зняття напруження з м’язів тулуба, ніг, рук.

«Повітряні кульки»

Уявіть собі,що всі ви – повітряні кульки, дуже красиві і веселі. Вас надувають, ви стаєте все більш легкими і легкими. Все ваше тіло стає ніби невагомим. І руки легкі, і ніжки стали легкими-легкими. Повітряні кульки піднімаються все вище і вище. Дме теплий ласкавий вітерець, він ніжно обдуває кожну кульку…(Пауза- поглажування дітей.) Обдуває кульку…ніжить кульку…Вам легко,спокійно. Ви кудись летите, туди куди дме лагідний вітерець. Але ось настав час повертатися додому. Ви знову в цій кімнаті. Потягніться, і на рахунок «три» відкрийте очі. Посміхніться своїй повітряній кульці.