- •Міністерство освіти і науки україни
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Уміти: оцінювати стійкість об’єкта до впливу сейсмічної хвилі землетрусу та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Оцінка стійкості об'єкту до дії сейсмічних хвиль землетрусу
- •Результати оцінки стійкості складального цеху до дії сейсмічних хвиль землетрусу
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи:
- •Ступінь руйнування будівель, споруд та устаткування при землетрусах
- •Вихідні дані для оцінки стійкості підприємства до дії сейсмічних хвиль землетрусу
- •Практична робота № 2 оцінка радіаційної обстановки (2 години)
- •1. Мета і завдання роботи
- •Уміти: оцінюватирадіаційну безпеку при аварії на небезпечному обєкті та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Класифікація радіаційних аварій.
- •3.2. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •5. Контрольні запитання
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 3 оцінка хімічної безпеки при аварії на хімічно небезпечному обєкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин (2 години)
- •1. Мета і завдання роботи
- •Уміти: оцінюватихімічну безпеку при аварії на хімічно небезпечному обєкті з виливом сдор та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •3.2. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах з викидом сдор
- •5. Контрольні запитання
- •13. Як класифікуються об'єкти за рівнем хімічної небезпеки?
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 4
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3.2. Класи пожеж
- •3.4. Основні вогнегасні засоби і речовини
- •3.5. Вибір вогнегасної речовини та основні елементи устаткування водяного пожежогасіння
- •3.6.1. Класифікація вогнегасників
- •3.6.3.1. Вуглекислотні вогнегасники
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи
- •Практична робота № 5
- •3. Загальні положення
- •3.1 Первинна психологічна допомога
- •3.2. Медична допомога постраждалим.
- •3.2.1. Вимоги до особи, яка надає першу медичну допомогу.
- •3.2.2. Особа, яка надає пмд, повинна вміти:
- •3.2.3. Послідовність надання пмд:
- •3.3. Класифікація травм, їх ознаки та перша допомога
- •4.1. Наслідки виниклих травм
- •4.1.4. Штучне дихання
- •5. Транспортування потерпілих.
- •6. Проведення екстреної серцево-легеневої реанімації на манекенах -тренажерах.
- •6.3. Заходи безпеки при користуванні тренажерів
- •7. Контрольні запитання
- •8. Порядок проведення роботи
- •8.2.3. Оцінка ефективності роботи на тренажері вкт здійснюється за ознаками оживання:
- •8.3.4. Оцінка ефективності
- •Змістовний модуль 2. Забезпечення оцінки небезпечних ситуацій та попередження їх виникнення. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •3. Загальні положення.
- •Задача.
- •Приклад рішення.
- •5. Порядок проведення роботи
- •Практична робота № 2
- •3. Загальні положення.
- •4.Оцінка ризику у діяльності людини.
- •4.1.2. Оцінка ступеня ризику від господарської діяльності на підставі
- •5. Контрольні запитання
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 3 організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації.
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Завдання на підготовку до практичної роботи
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1 Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •3.2. Дегазація та дезінфекція, речовини та розчини
- •3.3 Дезінфікуючі речовини і розчини
- •Рецептура та застосування дегазуючих розчинів
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються
- •Для дегазації нхр
- •Задача. Визначення потреби у розчинах, які використовуються для дегазації небезпечної хімічної речовини (нхр).
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Змістовний модуль 2. Забезпечення оцінки небезпечних ситуацій та попередження їх виникнення. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
Фізико-хімічний спосіб
Фізико-хімічний спосіб дезактивації полягає у видаленні радіоактивних речовин, які міцно зв’язані із зараженою поверхнею і базується на властивостях радіоактивних ізотопів брати участь в процесах іонного обміну.
Для поліпшення дезактивації користуються дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом'якшення води, що дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією ж метою розчини можна підігріти. Влітку застосовуються водні розчини цих речовин, а взимку розчини в аміачній воді. При відсутності поверхнево-активних речовин застосовують водні розчини мила, гас, дизельне паливо, дихлоретан: ClCН2-СН2Cl (отруйна речовина), етиловий спирт та ін.
Для видалення ізотопів в дезактивуючі розчини вводяться комплексоутворюючі речовини (фосфати натрію, щавелева та лимонна кислоти, винна кислота, їх солі).
При забрудненні радіоактивними речовинами обробку потрібно проводити не пізніше 5 годин після забруднення, а через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.
Дезактивація бавовняного одягу і взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чищенням щітками.
Ефективність різних способів дезактивації:
- при змиванні радіоактивних речовин струменем води під тиском 3,5 – 4 атмосфер ступінь забруднення зменшується у 20 разів;
- при змиванні радіоактивними речовинами дезактивуючими розчинами ступінь забруднення зменшується у 50-80 разів;
- при видаленні радіоактивного пилу з допомогою порохотяга рівень забруднення зменшується в 10 разів.
Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не було затарено, шляхом зняття забрудненого шару, а заражена готова їжа і хліб знищуються.
Промивання нарізаних овочів, фруктів, грибів 0,1%-м розчином соляної кислоти і наступним промиванням водою знижує вміст цезію-137 на 98%.
При переробці зерна, картоплі, цукрових буряків, ягід, фруктів на спирт цезій і стронцій у кінцевому продукті відсутні. В десятки разів зменшується їхній вміст у крохмалі та цукрі. Такий же результат одержують і при переробці олійного насіння на олію, особливо у процесі екстрагування.
У 2-3 рази зменшується вміст цезію-137 у засолених огірках. При заводській переробці молока на вершки, масло, в сироватку в ці продукти від сумарної активності молока переходить у середньому 79-85 % РР.
Воду можна дезактивувати відстоюванням, фільтруванням і перегонкою. Невелику кількість води можна дезактивувати відстоюванням. Для цього в ємність із водою необхідно додати природних іонітів - глину, чорнозем і ретельно перемішати, дати відстоятися і злити верхній чистий шар води, забрудненість якого РР на 50-60% менша. Відстоювання можна поєднати з фільтруванням, пропусканням води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля, бо навіть шар землі очищає її від РР на 80-90%. Якщо, є можливість, використовуються іонообмінні смоли. Найкращий спосіб дезактивації води - перегонка, але це можливо при невеликій кількості води. Після дезактивації вода підлягає дозиметричному контролю.
Дезактивація криниць проводиться шляхом багаторазового відкачування з них води і зчищення грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15-20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5-10 см з наступним засипанням її чистим піском.