- •Міністерство освіти і науки україни
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Уміти: оцінювати стійкість об’єкта до впливу сейсмічної хвилі землетрусу та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Оцінка стійкості об'єкту до дії сейсмічних хвиль землетрусу
- •Результати оцінки стійкості складального цеху до дії сейсмічних хвиль землетрусу
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи:
- •Ступінь руйнування будівель, споруд та устаткування при землетрусах
- •Вихідні дані для оцінки стійкості підприємства до дії сейсмічних хвиль землетрусу
- •Практична робота № 2 оцінка радіаційної обстановки (2 години)
- •1. Мета і завдання роботи
- •Уміти: оцінюватирадіаційну безпеку при аварії на небезпечному обєкті та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Класифікація радіаційних аварій.
- •3.2. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •5. Контрольні запитання
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 3 оцінка хімічної безпеки при аварії на хімічно небезпечному обєкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин (2 години)
- •1. Мета і завдання роботи
- •Уміти: оцінюватихімічну безпеку при аварії на хімічно небезпечному обєкті з виливом сдор та основні заходи захисту виробничого персоналу.
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •3.2. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах з викидом сдор
- •5. Контрольні запитання
- •13. Як класифікуються об'єкти за рівнем хімічної небезпеки?
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 4
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3.2. Класи пожеж
- •3.4. Основні вогнегасні засоби і речовини
- •3.5. Вибір вогнегасної речовини та основні елементи устаткування водяного пожежогасіння
- •3.6.1. Класифікація вогнегасників
- •3.6.3.1. Вуглекислотні вогнегасники
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи
- •Практична робота № 5
- •3. Загальні положення
- •3.1 Первинна психологічна допомога
- •3.2. Медична допомога постраждалим.
- •3.2.1. Вимоги до особи, яка надає першу медичну допомогу.
- •3.2.2. Особа, яка надає пмд, повинна вміти:
- •3.2.3. Послідовність надання пмд:
- •3.3. Класифікація травм, їх ознаки та перша допомога
- •4.1. Наслідки виниклих травм
- •4.1.4. Штучне дихання
- •5. Транспортування потерпілих.
- •6. Проведення екстреної серцево-легеневої реанімації на манекенах -тренажерах.
- •6.3. Заходи безпеки при користуванні тренажерів
- •7. Контрольні запитання
- •8. Порядок проведення роботи
- •8.2.3. Оцінка ефективності роботи на тренажері вкт здійснюється за ознаками оживання:
- •8.3.4. Оцінка ефективності
- •Змістовний модуль 2. Забезпечення оцінки небезпечних ситуацій та попередження їх виникнення. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •3. Загальні положення.
- •Задача.
- •Приклад рішення.
- •5. Порядок проведення роботи
- •Практична робота № 2
- •3. Загальні положення.
- •4.Оцінка ризику у діяльності людини.
- •4.1.2. Оцінка ступеня ризику від господарської діяльності на підставі
- •5. Контрольні запитання
- •6. Порядок проведення роботи:
- •Практична робота № 3 організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації.
- •1. Мета і завдання роботи
- •2. Завдання на підготовку до практичної роботи
- •Список літератури
- •3. Загальні положення
- •3.1 Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •3.2. Дегазація та дезінфекція, речовини та розчини
- •3.3 Дезінфікуючі речовини і розчини
- •Рецептура та застосування дегазуючих розчинів
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються
- •Для дегазації нхр
- •Задача. Визначення потреби у розчинах, які використовуються для дегазації небезпечної хімічної речовини (нхр).
- •4. Контрольні запитання
- •5. Порядок проведення роботи
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
- •Змістовний модуль 2. Забезпечення оцінки небезпечних ситуацій та попередження їх виникнення. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
Практична робота № 3 організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації.
1. Мета і завдання роботи
Мета: закріпити теоретичні знання із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Завдання: знайомитись з дезактивуючими, дегазуючими та дезинфікуючими розчинами та методами їх приготування.
2. Завдання на підготовку до практичної роботи
Студент повинен вивчити теоретичний матеріал у відповідності зі списком наведеної літератури. Підготувати протокол виконання роботи. У протоколі вказати назву, мету, завдання роботи. Коротко викласти відповіді на питання для самоперевірки (№ 1-4), які наведені в методичних вказівках (МВ), а також виконати індивідуальне завдання (табл. 3.3).
Знати: мету і зміст майбутньої роботи; способи знезараження; призначення та ефективність дезактивуючих, дегазуючих та дезинфікуючих розчинів.
Уміти: вибирати відповідно надзвичайної ситуації дезактивуючі, дегазуючі та дезинфікуючі розчини; знати їх рецептуру, склад, застосування та технічні засоби, які використовуються для дегазації НХР (небезпечні хімічні речовини).
Список літератури
1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи «Організація та проведення робіт із знезараження після надзвичайної ситуації».
2. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 320 с.
3. Безпека життєдіяльності: підручник / [О.І. Запорожець, Б.Д. Халмура-дов, В.І. Применко та ін.] - К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 448 с.
4. Цивільна оборона. Підручник / О.П.Депутат, I.В.Коваленко, I.С.Мужик; За ред. полковника П. I. Кашина. -Львів: ІІП «Василькевич К.І.», 2005. - 340 с.
3. Загальні положення
В результаті техногенних аварій, катастроф, стихійних лих, застосування зброї масового ураження одяг, взуття, техніка, місцевість, будівлі, засоби індивідуального захисту, продукти харчування можуть бути зараженими радіоактивними, небезпечними хімічними та біологічними речовинами.
Знезараження є складовою частиною ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і є комплексом заходів, які проводяться з метою захисту населення, відновлення готовності техніки та невоєнізованих формувань для проведення РНР і підготовки ОГ до виробничої діяльності.
Знезараження – комплекс заходів по дезактивації, дегазації та дезінфекції заражених поверхонь.
Знезараження також включає санітарну обробку людей та ветеринарну обробку тварин.
3.1 Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь, об’єктів до допустимих норм забруднення. Основні способи: механічний та фізико-хімічний .
Механічний спосіб
Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху.вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.
Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Спочатку стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, а потім підлога миється теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином.
Дезактивацію ділянок території які мають тверде покриття, можна проводити змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливально-мийних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.
Ділянки території які не мають твердого покриття, дезактивують зняттям зараженого шару ґрунту завтовшки 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту завтовшки 8-10 см, переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, прибиранням снігу та льоду з метою зменшення перенесення радіаційного пилу, з одного місця в інше. Використовують в’яжучі рецептури, які створюють плівку, що перешкоджає пилоутворенню. Пористі матеріали краще дезактивувати за допомогою порохотягів.