4.1.2. Оцінка ступеня ризику від господарської діяльності на підставі

критерію формули (8).

Як приклад, можна розглянути визи економічної діяльності в Україні, що можуть бути віднесені до високого ступеня ризику (табл. 4.3) [4].

Таблиця 4.3.

Види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику

№ з/п	Вид економічної діяльності				Ступінь ризику
1	Підземний видобуток кам’яного вугілля	0,359654	0,004153	149	високий
2	Монтаж металевих конструкцій	0,223	0,000934	21	високий
3	Виробництво (без ремонту) машин д ля рослинництва	0,157009	0,00064	10,0	високий
4	Виробництво цукру	0,2539	0,00039	9,89	високий
5	Функціонування автомобільного транспорту	0,23986	0,000303	7,26	високий
6	Монтаж систем опалення, вентиляції, та кондиціонування повітря	0,150812	0,00033	4,98	високий
7	Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство)	0,134699	0,000337	4,54	високий
8	Розподіл електроенергії	0.081	0,000288	2,35	високий

Оцінка ступеня ризику здійснюється на підставі даних, наведених у табл. 4.4 [4].

Таблиця 4.4

Критерії оцінки ризику

Рівень ризику	Ступень ризику
>1,79 · 10-5	Високий
1,79 · 10-5 – 1,01 · 10-6	Середній
10-6	Незначний

Приклад розрахунку R розглянемо для одного з підприємств системи хлібопродуктів з чисельністю працюючих 485 осіб. За останні три роки на цьому підприємстві було зареєстровано 3 нещасних випадки з тимчасовою втратою працездатності 6,10 і 12 діб (середня кількість 9 діб).

Інтервал здійснення розрахунку t приймається рівним 1 рік. Тоді значення N_ср буде рівним одиниці, значення і знаходиться за формулами:

Для отриманих значень і Р_Н, Р_Д і R визначиться як:

Висновок Ступень ризику на підприємстві незначний.

4.2. Побутова сфера.

До 2001 р. в Україні була утворена нормативно-правова база для сфери травматизму невиробничого характеру. Але, на жаль, ця база не забезпечила динамічного зниження рівня самогубства, летальних кінців від алкоголю та на транспорті. Тому актуальність розвитку юридичної бази за вказаними напрямками має загальнонаціональне значення. Пріоритет розвитку повинен бути таким: індивідуальна захищеність людини; соціальна справедливість; підвищення статусу досліджень і освіти в галузі безпеки життєдіяльності до рівня питань національної безпеки; науково обґрунтована настанова гранично допустимого рівня індивідуального ризику життя по регіонах країни як критерію безпечних умов життєдіяльності людини.

На сьогоднішній день ризик в побутовій сфері найчастіше всього визначається інженерним методом за допомогою формули (1).

У Національній доповіді «Стан техногенної та природної небезпеки в Україні в 2010 році» сказано, що смертність населення країни від зовнішніх причин у побуті склала 42 826 осіб. Виходячи з загальної чисельності населення того ж року – 45 778 534 особи, визначаємо що ризик смертності у побуті в нашій країні становить

R = 42 826 / 45 778 534 = 9,36 ^. 10^-4.

Кількість загиблих на виробництві того ж року склала 644 особи. При кількості працюючих на виробництві 14 400 000 чоловік ризик смертності на виробництві складає

R = 644 / 14 400 000 = 4,47 ^. 10^-5,

що в 21 раз менше ніж у побуті.