Сцена з
Гета. Деміфонт зі своїми друзями
Гегіоном,
Кратіном і Крітоном.
ДЕМІФОНТ
Журби якої й неспокою син мені
Завдав!
Весіллям цим зв'язав себе й мене!
На очі навіть не з'явився, щоб я знав
Принаймні, що він скаже і що думає
Про це.
Іди подивись, вернувся він чи ні.
ГЕТА ІДУ-
ДЕМІФОНТ
Ось бачите, до чого це дійшло.
Що діять,
Гегіоне?
Бажаєш.
ГЕГІОН Я?
Спитай Кратіна, як
ДЕМІФОНТ
Ну, Кратіне, ти скажи.
КРАТЩ
Що? Я?
ДЕМІФОНТ
Ти.
КРАТІН
Так роби, щоб про свою ти користь дбав.
Моя це думка.
Все ж, що син твій наробив
В твоїй відсутності, те правно поверни.
Цього доб'єшся.
Я сказав.
ДЕМІФОНТ
А Гегіон?
ГЕГІОН
Він, думаю, сказав все добросовісно.
Що голова, той думка, кажуть, в кожного
Свій погляд.
Думаю, законних рішень вже
Змінять не можна; не пристоїть.
ДЕМІФОНТ
Ти, Крітоне?
КРІТОН
Гадаю, справу треба глибше прослідить.
Велике діло.
КРАТІН
(прощаючись до Деміфонта)
Ще щось хочеш?
ДЕМІФОНТ
Дякую.
(дорадники відходять, Демгфонт про себе)
Я став ще більш непевний.
ГЕТА
(повертається)
Кажуть, що
460 Ще не вернувсь.
ДЕМІФОНТ
Я мушу брата ожидать.
Що він порадить в цьому, те й зроблю. ,
Піду до порту про приїзд довідатись.
(відходить)
ГЕТА
Знайду я Антіфонта і скажу про все.
ДЕМІФОНТ
(не помічаючи Сети)
Та бачу, він сюди як раз в сам час іде.
Сцена 4
Антіфонт. Гета
АНТІФОНТ
(про себе, не помічаючи Сети)
Антіфонте, ти варт лайки сто разів за свій характер;
Сам пішов, залишив інших, щоб життя твоє спасали.
Думаєш, що інші краще про твої діла подбають?
Не кажу я вже про інших, а про жінку ти подумай,
Щоб вона на тебе здавшись, горя через те не мала.
Безталанна всі надії тільки в тобі покладає.
ГЕТА
(підходить ближче)
Давно ми, пане, гудимо тебе за те, що ти пішов.
АНТІФОНТ
Тебе як раз шукав я.
ГЕТА
Ми ж відваги через те не втратили.
АНТІФОНТ
Молю тебе, скажи, й доля як моя стоїть?
Вже батько щось пронюхав?
ГЕТА
Ні.
АНТІФОНТ
Яка ж надія?
ГЕТА
Я не знаю.
АНТІФОНТ
Ах!
ГЕТА
Єдиний Федрій вперто захищав тебе.
АНТІФОНТ
Не новина.
Форміон, як завжди, тут сміливим
Що ж він зробив?
показавсь. АНТІФонт
Ой молодець!
ГЕТА
Він діда лютого словами з пантелику збив.
АНТІФОНТ
ГЕТА
І я, Ідо міг, зробив.
АНТІФОНТ
Мій Гето, дякую вам усім.
ГЕТА
Ось такий це був початок.
Дотепер усе спокійно.
480 Батько жде аж прийде дядько.
АНТІФОНТ
А чому?
ГЕТА
Казав, що хоче
З ним порадитись в цій справі, що тепер йому робить.
АНТІФОНТ
Як боюся тут побачить,
Гето, дядька вороття!
Від рішення його
Залежить і життя і смерті.
Та ось Федрій.
І життя і смерть.
ГЕТА
АНТІФОНТ
Де ж він?
ГЕТА
Глянь же з коли вправ іде сюди.
Сцена 5
Федрій і звідник Доріон
(виходять з дому Доріона)
Антіфонт. Гета
(спочатку осторонь)
ФЕДРІЙ
(тримає Доріона за плече)
Доріоне, слухай, прошу!
ДОРІОН Я
не чую.
ФЕДРІЙ
Раз.
ДОРІОН
Залиш!
ФЕДРІЙ
Слухай!
ДОРІОН
Справді надоїло!
Тисячу раз те саме!
ФЕДРІЙ
Я скажу те, що ти любиш.
ДОРІОН
Говори, я слухаю.
ФЕДРІЙ
Можеш ти ще підождати, цих три днів?
(звідник хоче відійти)
Куди ти йдеш?
ДОРІОН
490 Я б здивувась, якби нового щось почув.
АНТІФОНТ
Я боюсь, що звідник петлю суче сам собі.
ГЕТА
Я теж.
ФЕДРІЙ
Ти мені не віриш?
ДОРІОН
Глупство!
ФЕДРІЙ
Поручуся.
ДОРІОН
Це байки!
ФЕДРІЙ
Вигоду сплачу лихвою, сам признаєш.
ДОРІОН
Балакун!
ФЕДРІЙ
Вір мені, радіти будеш, на Геракла...
ДОРІОН
Марення!
ФЕДРІЙ
495 Спробуй! Довго ждать не треба!
ДОРІОН
Ти співаєш пісню ту ж!
ФЕДРІЙ
Ти ж родич, батько мій і друг! Ти...
ДОРІОН
(хоче відійти)
Тільки далі лепечи!
ФЕДРІЙ
(задержує його)
Так тверде у тебе серце, невибагливий ти такий.
Що ні жалість, ні прохання, не зм'якшать тебе ніяк!
ДОРІОН
Так ти нерозумний, навіть ще й безстидний, Федрію,
Що мені за ніс водити хочеш й даром взять її!
АНТІФОНТ
(до Гери)
Жаль його!
ФЕДРІЙ
(про себе)
Мене розгромив!
ГЕТА
(до Аитіфонта)
Рівний рівного знайшов!
ФЕДРІЙ
(про себе)
Нещастя стрінуло мене, як
Антіфонт пішов звідсіль,
Занявшись іншим клопотом!
АНТІФОНТ
(виступаючи вперед)
Що сталося тут, Федрію?
ФЕДРІЙ
Облаженний, Антіфонте!
АНТІФОНТ
ФЕДРІЙ
Бо любе при тобі.
І з таким великим горем ти ніколи не змагавсь.
АНТІФОНТ
При мені?
Як кажуть, вовка я за вуха сам держу.
І не знаю, як пустити і як вдержати його.
ДОРІОН
(вказуючи на Федрія)
Те саме також зі мною.
АНТІФОНТ
(до Доріона)
Будь правдивим звідником.
(вказуючи на Федрія)
(до Федрія)
Що ж такого наробив він?
ФЕДРІЙ
Цей? Що може липі дикун:
510 Він продав мою Памфілу!
АНТІФОНТ
Що? Продав?
Так, продав!
ГЕТА
Невжеж? Продав?
ФЕДРІЙ
ДОРІОН
(глумливо)
Страшне! Рабиню, за яку я заплатив!
ФЕДРІЙ
І вблагать його не можу підождати ще три дні,
Не дотримать тому слова, аж від друзів принесу Гроші,
(до Доріона)
а якщо не буде, ти й години більш не жди!
ДОРЮН
515 Я глухий!
АНТІФОНТ
(до Доріона)
Це ж строк не довгий, вислухай його благая І
Він тобі за цю услугу двічі стільки грошей дасть.
ДОРЮН
Все слова!
АНТІФОНТ
Невже ж Памфілу з міста вивести даси?
Ти дозволиш розірвати вірну їх обох любов?
Ні ти, ні я...
ДОРЮН
(*лУмливо)
Хай скарають за те все боги тебе!
ДОРЮН
Проти звичаю свойого
довго я тебе терпів,
їй обіцював І плакав, а нічого
Ь такий, що без слів платить, місце кращому зроби.
правді, тямлю, ти раніше точно визначив цей день,
У який її повернеш.
Так.
Хіба ж кажу, що ні?
Що пройшов вже?
Ні.
Сьогодні йде передостанній день.
антіфонт Слово порушать не сором?
ДОРЮН
Ні, як треба.
Ти лайняк!
Дорюне, чи це добре?
ДОРІОН
Такий: як хоч - бери.
АНТІФОНТ
Ти його обманюєш.
ДОРІОН
Ні, він мене обманює.
Бо він знав мене прекрасно, я ж не знав, що він такий.
Він мене підвів для нього, я той самий залишивсь.
Та, хай буде, вже зроблю це!
Завтра гроші обіцяв
Воїн принести мені.
(до Фєдрія)
Як перший,
Федрію, ти принесеш,
Мій закон: хто перший платить, має першість.
Будь здоров!
(відходить)