Сцена 1
Форміон. Гета
ФОРМІОН
(зіває, напівп'яний)
315 Отже, батька налякавшись, кажеш він утік?
ГЕТА
Еге ж.
ФОРМІОН
Фанію ж саму залишив?
ГЕТА
Так.
ФОРМІОН
Старий сердитий дуже?
ГЕТА
Дуже.
ФОРМІОН
Справу ж,
Форміоне, передав усю тобі.
Наварив багато каші, треба ж з'їсти: тож готуйсь!
ГЕТА
Я благаю.
ФОРМІОН
(не слухаючи його)
Як спитає...
ГЕТА
Ти надія...
320 Як віддасть?
ФОРМЮН
(та сама гра)
Зрозумів!
ГЕТА
Ти нас намовив.
ФОРМЮН
(ходить в задумі сюди й туди)
Так гадаю.
ГЕТА
Виручай!
ФОРМЮН
(до Гети)
Дай тут діда!
План вже маю в голові обдуманий!
ГЕТА
Що ти зробиш?
ФОРМЮН
Що захочу, щоб осталась Фанія,
Й Антіфонта щоб звільнив я, й діда гнів на себе взяв.
ГЕТА
Молодець і друг із тебе!
Одного лиш я боюсь,
325 Форміоне, щоб відвага не перетягла струни.
ФОРМЮН
Ні! Я справу добре знаю, вихід теж обдуманий.
Скільки я людей, гадаєш, аж до смерті бичував,
Громадян та іноземців?
Що більш вмію, то частіш.
Чи чував ти, щоб на мене скаргу хтось подав у суд?
ГЕТА .
330 Як це?
ФОРМЮН
Та ж не наставляють сітів на коршак, шулік,
Що нам шкодять, наставляють на нешкідливих птахів.
Прийде з цих якийсь прибуток, а при тих - даремний труд.
Всюди грозить небезпека, де хто може, там скубе.
Я ж убогий.
Скажеш: "Винен, поведуть у дім рабом"
Жеруна кормить не хочуть, і розумно, думаю.
За проступки не захочуть добродійствами платить!
ГЕТА
Він віддячитись не в силі за таке добро тобі.
ФОРМЮН
Ні, що більше, богачеві важко відплатитися.
Йдеш туди без подарунків, вмитий і намащений,
І спокійний, а його їсть і витрата і журба!
Тут тобі дають, що хочеш, в нього лють - у тебе сміх,
Перший п'єш, займаєш місце, стіл сумнівний подають...
ГЕТА
Що це значить?
ФОРМЮН
Де не знаєш, за що братись найскоріш.
А подумаєш, як все це і солодке й дороге,
Що дає він, чи не можна богом уважать його?
ГЕТА
Йде старик! –
Дивись, що робиш!
Перший бій -найважчий бій!
Сцена 2
Гета, Федрій, Деміфонт
(в товаристві своїх друзів - юристів ГЕГІОНА, КРІТОНА, КРАТША,
які в цій сцені грають роль статистів)
ДЕМІФОНТ
(до тих, що йдуть за ним, не бачачи Гети і Формівна)
Чи ви чували, щоб це хтось комусь вчинив
Таку велику кривду, як тепер мені?
350 Допоможіть, будь ласка!
ГЕТА
(до Форміона)
Гнівний.
ФОРМІОН
(до Гелш потихо)
Уважай!
Я вже його помучу!
(голосно, щоб той почув)
О, безсмертнії!
Не родичка це Деміфонту Фанія?
А Деміфонт говорить, ні.
ГЕТА
(вдає, що не бачить Деміфонта)
Говорить, ні.
ФОРМІОН
(далі та сама гра)
А батько хто її, цього не знає?
ГЕТА
(та сама гра)
Ні.
ДЕМІФОНТ
(до своїх друзів)
355 Це мабуть той, про кого думав я. Ходім!
ФОРМІОН
Ані Стілфоиа навіть, хто це був?
ГЕТА
Еге ж.
ФОРМІОН
(та сама гра)
Не знають батька, бо це бідна сирота.
Сама також в погорді.
Жадність робить це!
ГЕТА
(та сама гра)
Паплюж ти далі пана, лишенько тобі!
ДЕМІФОНТ
(до друзів)
Що за нахабність!
Ось обвинувач прийшов!
ФОРМІОН
(та сама гра)
Бо вже на юнака я б сердитись не міг,
Якщо його не знаєш: це ж людина старша вже.
Бідняк, жив з праці рук, і завжди на селі
Він майже проживав, де обробляв поля
Мойого батька.
І нє раз скаржився мені
Старик, що батько зневажає родича.
Людина ж це!
Я кращої в житті не знав!
ГЕТА
(та сама гра)
Така сама, як ти!
ФОРМІОН
(тихо)
А щоб ти проваливсь!
(голосно)
Якби таким його я не вважав, то я б
Ніколи з боку вашої сім'ї не знав
Ненависті за ту, якою гордите.
ГЕТА
Знов поза очі гудиш пана моєго?
ФОРМІОН
Що заслужив?
ГЕТА
Мовчи, нікчемо!
ДЕМІФОНТ
(кличе)
Гето, гей!
ГЕТА
(до Формівна)
Ти вимагачу й зазіхачу!
ДЕМІФОНТ
Гето, гей!
ФОРМІОН
(тихо до Гети)
375 Скажи!
ГЕТА
Це хто?
Ага!
ДЕМІФОНТ
Мовчи!
ГЕТА
(з удаваним гнівом)
Тебе паплюжить, сам же заслужив
Сьогодні зранку, як найнявся.
ДЕМІФОНТ
(до Гети)
Досить, перестаї
(до Формюна)
Юначе, перш всього прошу тебе, чи ти
Ьудь ласка, можеш дати відповідь мені
Хто це твій друг, як кажеш, роз'ясни мені
Що твердить немов би моїм був родичем.
ФОРМІОН
Вдаєш, неначе б ти не знав.
ДЕМІФОНТ
Я знав?
ФОРМІОН
Еге ж.
ДЕМІФОНТ
Не правда. Як ти твердиш, пригадай мені!
ФОРМІОН
А брата двоюрідного?
ДЕМІФОНТ
Не муч мене! Скажи їм я.
ФОРМІОН
Ім'я?-Ай, ай!
ДЕМІФОНТ
Чому ж мовчиш?
ФОРМІОН
Пропав! Забув ім'я.
ДЕМІФОНТ
Що кажеш?
ФОРМІОН
(тихо до Гети)
Гето, гей!
Чи пам'ятаєш?
Я ж тобі сказав.
То ж пригадай
(голосно)
Я не скажу.
Сам знаєш.
Провірять прийшов.
ДЕМІФОНТ
Я провірять?
ГЕТА
(до Формівна)
Стіл фон!
ФОРМІОН
Байдуже це мені!
390 Стілфон.
ДЕМІФОНТ
Як звавсь?
ФОРМІОН
Стілфон, ти знав його колись.
ДЕМІФОНТ
Ані не знав його, ні родича не мав
З таким ім'ям.
ФОРМІОН
Направду?
І тобі не встид?
Якби залишив він талантів десять хоч...
Римська драма
ДЕМІФОНТ
Та хай тебе боги поб'ють!
ФОРМІОН
Ти б пригадав
395 Й від діда та прадіда вивів родича.
ДЕМІФОНТ
Хай буде!
Я, прийшовши в суд, сказав би там,
Як ми споріднені, так ти скажи тепер,
Яка це родичка!
ГЕТА
Він прав!
(тихо до Формівна)
Гей, бережись!
ФОРМІОН
Я ясно пояснив це там, де слід було:
400 Це суддям, а якщо неправда, то чому
Твій син не заперечив?
ДЕМІФОНТ
Ех, про сина ти?
Сказати важко, як він глупо вів себе.
ФОРМІОН
А ти розумний, тож звернися до властей,
Щоб вирок в справі цій вони дали ще раз.
Єдиний ти в нас цар, якому можна тут
Суду добитись двічі в справі тій самій.
ДЕМІФОНТ
Хоч скривдили мене, волію вже скоріш,
Ніж тягатись по суді й слухати тебе,
Дать віно їй, як родичці і як велить
Закон.
Візьми п'ять мін і відведи її.
Ха-ха!
Наївний!
ФОРМІОН
(сміючись)
ДЕМІФОНТ
Що?
Несправедливого
Я хочу?
Спільних прав не добиватись нам?
ФОРМІОН
Це ж як, будь ласка, так немов повійниці,
Закон велить зарплату дати і прогнать?
Не має з нею одружитись родич, щоб
З біди в розпусту громадянка не пішла,
А жила із одним?
Ти ж опираєшся!
ДЕМІФОНТ
За родича, це так!
А ми?
Чому?
ФОРМІОН
О, о!
Печеш печене!
ДЕМІФОНТ
Не пекти? Не відступлю,
Аж поки не зроблю!
ФОРМІОН
Дурний!
ДЕМІФОНТ
Лиши мене!
ФОРМІОН
А зрештою з тобою справи не веду.
Твій син, не ти, був суджений.
Твій час пройшов Женитися.
ДЕМІФОНТ
Подумай тільки, що те все,
Що я говорю, він тепер говорить сам
Або його враз з жінкою я прожену.
ФОРМІОН
(до Гети)
Розсердився!...
(до Деміфопта)
Ти краще з дому сам.
ДЕМІФОНТ
Нікчемо!
Хочеш все мені наперекір
Робити?
ФОРМЮН
(тихо до Гети)
Він боїться нас, то й приховать
Старається.
ГЕТА
(так само до Формівна)
Ти гарно розпочав.
ФОРМЮН
Неси, що треба!
Зробиш вчинок варт тебе,
Щоб друзями були ми.
ДЕМІФОНТ
Мав би я бажать
З тобою дружби?
Чути й бачити тебе?
ФОРМЮН
Якщо у згоді з нею будеш - в старості :
Потіху знайдеш: ти подумай про свій вік.
ДЕМІФОНТ
435 Потіху знайдеш сам.
ФОРМЮН
Гнів присмири!
ДЕМІФОНТ
Вважай!
Вже досить слів.
Якщо ти жінку цю як стій
Не відведеш, я викину її.
Ось все.
ФОРМЮН
Якщо поступиш з нею не як з вільною,
Зроблю великий позов я тобі.
Ось все.
(тихо до Гети)
Як буду ще потрібний, - вдома я.
ГЕТА
Гаразд.
(Форміон відходить)