Публій теренцій афр форміон
З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ ПЕРЕКЛАВ
ЮРІЙ МУШАК
ДІЙОВІ ОСОБИ
ПРОЛОГ ФОРМІОН, парасіт
ДЕМІФОНТ, старик
АНТІФОНТ, його син
ГЕТА, його раб
ХРЕМЕТ, брат Антіфонта
НАВСІКРАТА, його дружина
ФЕДРІЙ, їх син
СОФРОНА, нянька
ДОРІОН, звідник
ГЕГІОН, КРАТІН, КРГГОН - адвокати
ДАВ, раб
КАНТОР
Дія відбувається в Афінах
ПРОЛОГ
Коли старий поет міг намовити
Нового залишить мистецтво й одпочить,
Старавсь відстрашить від писання лайкою.
Його раніші всі комедії, мовляв,
5 Слабі і мовою, і стилем, й вимислом.
Ніколи він дурного юнака не зобразив,
Що бачить ланю, що втікає від собак,
Й його благає, просить, щоб їй допоміг.
Якби він знав, що успіх новості колись
10 Завдячував більш грі акторів, ніж собі,
Він менш зухвало ображав би, ніж тепер.
Якщо сьогодні хтось нам каже й думає:
15 Якби старий поет його не зачепив,
Новий прологу жодного б не винайшов,
Якби не мав на кого в ньому нападать".
Йому відповімо, що пальма до змагань
Відкрита всім, хто тільки драмі посвятивсь.
Той в голод кинуть нас хтів знеохоченням.
Ми ж хтіли відповісти, не дразнить його.
20 Змагався б гарно він, то гарне б і почув.
Чим в нас він кинув, тим йому й відплачуєм.
Про нього говорити перестану, як
Він перестане заганять себе в тупик.
Послухайте.що вам скажу.
Несу нову
25 Комедію "Епідіказомен" зовуть її по-грецьки, по-латині ж
"Форміон", Бо головну роль гратиме в ній Форміон,
Це парасіт, кругом якого дія вся.
Якщо прихильно ставитесь до автора,
30 Старайтесь безсторонньо й тихо слухати,
Щоб нам не трапилось те саме, що колись,
Як нашу Трупу шум зі сцени геть зігнав.
Яке нам місце знов придбала справність актора,
Прихильність й безсторонність ваша помогла.
Акт і сцена 1
Афіни, вулиця.
Посередині дім Деміфаита, праворус його брата Хремета,
ліворуч — звідника Доріона.
ДАВ
(сам)
35 Мій друг найкращий Гета, мій земляк, прийшов
До мене вчора. Він віддавна мав якусь
Частинку мною ще несплачену довгу.
Це повернуть я мусив. Зладив і несу.
Його хазяїна син, чую, одруживсь.
40 Це ж на подарок, думаю, напташив їй.
Неправильний це звичай, що бідніші
Багатим мусять дещо додавать!
Що той сердега сам від уст собі відняв
І з приділу свого з трудом він наскладав. .
45 Вона ж загорне все і не подумає,
Як гірко це набуте, далі Гету знов,
Як пані зляже, вдарить інший дар.
А інший знов, як прийде день народження
А там.... Посвячення. Все мати забере.
50 Дитина тільки привід. Ось і Гета йде.
Сцена 2
Дав. Гета
ГЕТА
(говорить до середини дому)
Якби рудий мене шукав...
ДАВ
Тс! Він тут!
ГЕТА
(трохи переляканий, бо він не припускав, що тут Дав. Про себе)
Тьфу, тьфу!
(голосно)
Тобі ж на зустріч я хотів...
ДАВ
(дає йому гроші)
ВІЗЬМИ, ДИВИСЬ,
Прекрасні гроші, я ж і стільки винен був.
ГЕТА
Я дуже тішусь!
Дякую, що не забув,
Як це бува сьогодні.
ДАВ
До чого дійшло:
Хто повертає довг, повинен дякувать.
Чом ти сумний?
ГЕТА
Не знаєш, у якому я Страху та небезпеці!
ДАВ
Що?
ГЕТА
Дізнаєшся,
Щоб тільки ти мовчав.
ДАВ
Йди дурню геть!
Мою ти вірність у грошах пізнав, а слів
Довірити боїшся?
І яка користь
Мені тебе обманювать?
ГЕТА
То ж слухай.
ДАВ
Залюбки.
ГЕТА
Хремета знаєш,
Даве, брата старшого
Мойого пана? фшого
ДАВ
Так.
ГЕТА
65 Так, як тебе.
І сина Федрія?
ДАВ
ГЕТА
Обом дідам довелось раз
Тому на Лемнос, нашому ж в Кілікію
Йти до старого гостя.
Він листом його
Манив і гори золоті обіцював.
ДАВ
Йому? Він за багато мав.
ГЕТА
Та перестань!
70 Такий він з роду!
дав
Ех, коли б я був царем!
ГЕТА
Пішли діди обидва, а мене залишили
Напутником для їх синів.
ДАВ
О Гето, ти
Обов'язок важкий взяв!
Я вже знаю це.
Я залишився в гніві генія свого.
75 Спочатку опирався, що ж тут говорить?
Я плечі втратив лиш за вірність дідові. Ось де згадав я.
ДАВ
Це ж безглуздя чисте прать проти рожна.
ГЕТА
Тоді я став робити все Для них, в усьому потурать.
ДАВ
Як фахівець!
ГЕТА
Юнак наш спершу чемний був.
А Федрій знов,
Якусь повію-кіфаристку вишукав,
Й несамовито закохався в неї.
Вона ж
Була рабиня зводника мерзотного.
Нічого дать їй не могли.
Подбали так Батьки.
Очима тільки пастися він міг:
За нею бігать, в школу й хату проважать.
Ми на дозвіллі помагали Федрію.
Напроти школи, де навчалася вона,
Була цирульня.
Тут, звичайно, ми її
І дожидали, як додому буде йти.
Раз сидимо там.
Ось юнак якийсь ввійшов,
Заплаканий.
Питаєм з дива, що таке?
"Ах - каже - ще ніколи бідність тягарем
Таким, як зараз не здавалася мені.
В сусідстві бачив я нещасну дівчину:
Оплакувала смерть своєї матері.
Лежала та напроти.
Ні знайомого,
Ні друга, рідних не було.
Бабуся лиш
Старенька помогла в похороні.
Жаль!
А дівчина красуня.
" Що тут говорить?
Всіх нас зворушив.
Зараз Антіфонт сказав:
"Чи хочете поглянуть?" –
Інший каже: "Хай, Ходім, веди, будь ласка."
Йдем. Приходимо,
І бачимо. Вродлива дівка!
Краща й тим,
105 Що до краси цієї не було прикрас.
Розхрістана і боса, порозпинана, ;
В сльозах, в лахміттях, і якби краси
Природної не мала, то була б гидка.
А Федрій, що в співачку закохавсь, сказав:
110. "Гарненька досить!" Наш сказав тоді...
Він закохавсь!
ГЕТА
ДАВ
Я знаю вже.
А як? - Послухай, що зробив.
Йде вранці прямо до бабусі і блага,
Щоб дівчину йому дала.
Відмовилась.
Не можна, каже, громадянка це Афін.
І чесна й роду чесного: якщо б женитись він
Хотів, то по закону може, а інакше - ні.
Не знає наш, що діяти. Він радо б одруживсь,
Але боїться батька, хоч далеко він.
ДАВ
Невже ж, вернувшись, батько згоди би не дав?
ГЕТА
120 Він? І без віна і без роду синові За жінку дав би? Ні І
ДАВ
Та чим це кінчилось?
ГЕТА
1 Л1А
Чим кінчилось?
Є Форміон в нас парасіт...
Страшний нахаба, хай його боги поб'ють! -
ДАВ
Що ж він зробив?
ГЕТА
Порадив: "Є закон - мовляв
125 Щоб сироти дружились із найближчими
З родини.
А вони за жінку брали їх.
Скажу, що ти їх родич, скаргу напишу,
Вдаватиму, що я друг батька дівчини.
В суд явимось. Хто батько був, хто мати і
130 Які ви рідні все. що корисне мені,
Придумаю.
Не заперечиш, - виграю.
Твій батько прийде, скарги будуть.
Я сміюсь!
Вона ж у нас!"
ДАВ
Забавне це зухвальство, неабияке!
ГЕТА
135 Послухався. Зробили. Йдемо. Програєм. Він жениться.
ДАВ
(здивовано)
Що кажеш?
ГЕТА
Те, що чуєш.
ДАВ
Ах! Що ж зробиш?
ГЕТА
Я не знаю, знаю, що
Спокійно те знесу, що доля дасть.
ДАВ
Ти прав. Пристоїть це мужеві!
ГЕТА
Я на себе здавсь.
ДАВ
140 Ти молодець.
ГЕТА
Чи до заступника іти,
Щоб так просив за мене:
"Вибачте тепер
Йому! Повторить знов...
Я й слова не скажу"
Хай не додасть:
"Як звідси вийду - вбий його!"
ДАВ
А що той педагог, що кіфаристку - як
145 Його діла?
ГЕТА
Погано!
ДАВ
Він не має ні звідкіль Давати?
ГЕТА
Лиш надію і нічого більш.
ДАВ
Чи батько вже вернувся?
ГЕТА
Ні.
ДАВ
Коли ж свого Старого ждете?
ГЕТА
Я не знаю певно ще.
Та говорили, що від нього лисі прийшов.
150 Його дали у митницю, по нього йду.
ДАВ
Ще може,
Гето, хочеш щось?
ГЕТА
Бувай здоров! -
(Дав відходить. Гета кличе сп'траба в хаті)
Гей, хлопче! -
(виходить раб)
хтось прийшов?
(дає йому гроші)
На, дай це Доркію.
(відходять)