Форміон
(сам) Таке то щастя несподіване для них!
886 Найкраще можу я сьогодні обмануть дідів; Звільнити Федрія від грошових турбот, Щоб не просив ні кого із своїх ровесників. Бо гроші дані неохоче може він Задержати. Я знаю, як зробити це.
890 Нову прибрать я мушу міну, роль змінить. Піду в найближчу цю вузеньку вуличку, Й покажусь тоді, як виходитимуть. А що вдавав йти на покупку, не іду. (відходить в бічну вуличку)
СЦЕНА 9
Деміфонт. Хремет. Форміон (пізніше)
ДЕМІФОНТ
Богам повинен я найкраще дякувать,
895 Що так щасливо, брате, все закінчилось.
ХРЕМЕТ Чарівна дівка! Не казав я?
ДЕМІФОНТ
Хоч куди!
Тепернегайно з Форміоном треба нам Зійтись, ще поки наших тридцять мін не з'їв, Щоб відібрати.
ФОРМІОН
(виходячи з вулички, немов не бачить обох, про себе).
Йду до Деміфонта, як
900 Він дома, щоб...
ДЕМІФОНТ
Ми, Форміон, до тебе йшли.
ФОРМІОН Мабуть у тій же справі?
ДЕМІФОНТ Так.
ФОРМІОН
Я догадавсь!
Що ж ви хотіли?
ДЕМІФОНТ Ти смішний!
ФОРМІОН
Боялися,
Що не зроблю того, що раз я обіцяв? Ні! Хоч який я бідний, дбав я лиш про те,
Щоб бути славним і довір'ям тішитись. Тому приходжу, Деміфонте, вам сказать, Що я готовий. Дайте жінку ви мені, Як хочете. Горджу всім іншим, як і слід, Коли помітив, що цього прагнете.
ДЕМІФОНТ (вказує на Хремета)
Та цей не радить жінки віддавать тобі: "Що скажуть люди - каже - як ти зробиш це? Коли ти чесно міг, цього ти не зробив. Прогнать її сьогодні - сором". Приблизно Це те, що ти недавно закидав мені.
ФОРМІОН (глумливо) 915 Ви граєтесь зі мною.
ДЕМІФОНТ Як?
ФОРМІОН
Питаєш ще?
Не можу ж я тепер женитись з іншою. Як в очі гляну тій, якою погордив
хремет
(потихо до Деміфопта) Скажи йому: "Бо бачу, Антіфонт тепер Не хоче з нею розійтись",
ДЕМІФОНТ
Я бачу теж,
920 Що син нерадо з жінкою розлучиться. Будь ласка, Форміоне, ти на форум йди. Скажи на мене гроші знов переписать.
ФОРМЮН
(жартуючи)
Щоб на своїх я боржників переписав?
ДЕМІФОНТ Що ж буде?
ФОРМЮН
Як ти схочеш жінку дать мені,
925 Яку ти обіцяв: я оженюсь. Якщо її задержать хочеш, віно я візьму. Не гарно, щоб заради вас я обманувсь, І щоб для вас з тією розлучився я, Яка мені внесла прекрасне придане.
ДЕМІФОНТ
930 Іди до ката звідси з чванькуватістю! Гадаєш може, що не знаємо тебе Й затій твоїх?
ФОРМЮН Зневага!
ДЕМІФОНТ
Чи ти 6 взяв її, Якби дали?
ФОРМЮН Ну, спробуй!
ДЕМІФОНТ
Щоб із нею жив Мій син у тебе, бо це ж був такий ваш план.
174
ФОРМЮН Що хочеш цим сказати?
ДЕМІФОНТ
Гроші віддавай!
ФОРМЮН Ану, ти жінку віддавай!
ДЕМІФОНТ
До суду йди!
ФОРМЮН Йду, як лиш довше мучить будете мене...
ДЕМІФОНТ Що зробиш?
ФОРМЮН
Я? Невже ж здається вам, що я Лиш безприданиць опікуном став;
940 Ні, з приданим також.
ХРЕМЕТ
Так що з того?
ФОРМЮН
НІЩО!
Я знав таку, що муж її взяв жінку...
(показуючи рукою на дім Хремета)
ХРЕМЕТ
Ой!
ДЕМІФОНТ ,
Що! Т,
І.,-й.'
ФОРМЮН Мав на Лемні іншу...
ХРЕМЕТ
Я пропав.
ФОРМЮН
Доньку Мав з нею. І виховує таємно.
ХРЕМЕТ
В гробі я!
ФОРМЮН Іду до неї й розкажу все це.
ХРЕМЕТ
Молю.
945 Цього ти не роби.
ФОРМЮН Не той став.
ДЕМІФОНТ Глумиться!
ХРЕМЕТ ЗВІЛЬНЯЄМО Тебе.
ФОРМЮН
Байки!
ХРЕМЕТ
Що хочеш ще?
Ті гроші, що дістав, даруємо.
ФОРМЮН
Еге ж!
Чому ж, до чорта, водите мене за ніс, Й жартуєте зі мною по-хлоп'ячому 950 "Не хочу - хочу - ні, не хочу; на - віддай!
Що сказано - не сказано; раз - так, раз - ні."
ХРЕМЕТ (до Деміфонта) Та як і звідки цей дізнавсь?
ДЕМІФОНТ
Не знаю я; Лиш знаю те, що я нікому не сказав.
176
ХРЕМЕТ Боги, простіть! Це ж прямо чудо.
ФОРМЮН
Ось горіх!
ДЕМІФОНТ
Як! Стільки грошей він від нас набравсь, й тепер Відкрито ще сміється? Ні, вже краще вмру! Будь мужнім, покажись, що ти при розумі! Ти ж бачиш, що твій проступок вже рознесли, І перед жінкою цього вже не втаїш. Хремете, легше ублагать її, коли
їй скажемо самі, ніж вчула б від людей. Тоді цього нікчему зможем покарать. Як схочемо.
ФОРМЮН (про себе)
Ого, не встережусь, я встряг! Ці гладіатори на мене сміло йдуть.
ХРЕМЕТ
965 Боюсь, що не вблагаємо її.
ДЕМІФОНТ Кріпись.
Надіюся, Хремете, що вас помирю, Бо ж вже твоєї дочки мати не живе.
ФОРМЮН
Це ви зі мною так? І хитро підійшли! Клянусь, на мене напад, не в його користь.
(до Хремета)
970 Гадаєш? Ти, позбувшись пристрастей своїх За домом, не злякавшись жінки першої, Зневагу їй велику знову завдаєш, Тепер приходиш вибачатись за гріхи? О ні! Я їй скажу, й такий вогонь у ній
975 Я запалю, що сльози світу не вгасять.
ДЕМІФОНТ
Нікчемника хай згублять богині і боги! Нахабника такого не видав ніхто!
177Чи суд цього падлюку не зашле звідціль На острови самітні!
ХРЕМЕТ
Сам не знаю вже
980 Направду, що зробити з ним.
ДЕМІФОНТ
Та знаю я: Ходімо в суд!
ФОРМІОН
У суд?
(показуючи на дім Хремета)
Як хочете, сюди! (Йде до дому Хремета)
ХРЕМЕТ
(до Деміфонта)
Тримай іже, не пусти! Аж я позву рабів.
(біжить до свого дому) !
ДЕМІФОНТ (тримає Формівна) Не можу. Поможи!
(Деміфопт вертається назад і б'є Форміона)
ФОРМІОН
(до Деміфонта)
Я в суд тебе позву.
ДЕМІФОНТ
Дій по закону.
ФОРМІОН
(до Хремета) І тебе також, Хремете!
ХРЕМЕТ
(до одного з рабів, що вже прибігли)
985 Тягни Його!
ФОРМІОН (якого вхопив раб) Ви так? Тепер кричатиму.
(кричить). Гей. Навсікрато! Вийди!
ХРЕМЕТ
Рот заткай йому! Дивись, негідник! Сильний!
ФОРМІОН (кричить ще голосніше)
Навсікрато, гей!
ДЕМІФОНТ Мовчи!
ФОРМІОН Мовчать?
ДЕМІФОНТ (до раба)
Не йде, то кулаком в живіт!
ФОРМІОН
(бачить, що Наесгкрата виходить з хати) Хоч око виколи! Я знаю, як помщусь!
СЦЕНА 10
Навсікрата. Хремет. Форміон. Деміфонт
НАВСІКРАТА
990 Мене хтось кличе? Га! Що за крик, скажи,
(до Хремета) Мій чоловіче?
ФОРМІОН
(до Хремета) Га! Ти остовпів?
НАВСІКРАТА (показуючи на Формівна, до Хремета)
Це хто? Мені не скажеш?
ФОРМІОН (до Навсікрати)
Хочеш, щоб тобі сказав? Та він не знає, де стоїть!
ХРЕМЕТ
Не вір йому!
ФОРМІОН Ходи, діткнись. Як він не лід, убий мене!
ХРЕМЕТ 995 НІЩО.
НАВСІКРАТА (вказуючи на Форміона) Що? Що цей каже? V
ФОРМІОН
Зараз знатимеш, Послухай!
ХРЕМЕТ Віриш в це?
НАВСІКРАТА
В що вірити, коли Він не сказав нічого?
ФОРМІОН
Божеволіє Сірома з страху.
НАВСІКРАТА (до Хремета) О, чогось ти побоявсь.
ХРЕМЕТ Невже ж боюсь?
180
ФОРМІОН
Еге ж. Як не боїшся ти,
1 000 Й мої слова ніщо, скажи ти сам. , І
ДЕМІФОНТ
Мерза!
Тобі розкаже?
ФОРМІОН
Годі! Брата захистив Ти добре!
НАВСІКРАТА (до Хремета) Милий мій, не скажеш?
ХРЕМЕТ
Та...
НАВСІКРАТА
Що "та"?
ХРЕМЕТ Нетреба...
ФОРМІОН :
Так, тобі. Та знай, що треба їй На Лемні...
НАВСІКРАТА
(до Форміона)
Га! Що скажеш?
ХРЕМЕТ
Не мовчиш?
ФОРМІОН
Тайно.
ХРЕМЕТ
Ах!
ФОРМІОН
Він одруживсь.
НАВСІКРАТА
Ах, любий, бог хай береже!
ФОРМІОН Це факт!
НАВСІКРАТА Пропала я!
ФОРМІОН
І з нею мав одну
Доньку, коли ти спиш.
ХРЕМЕТ (тихо 'до Деміфонта)
Що робимо?
НАВСІКРАТА Боги безсмертні! Що за Сором і ганьба!
ФОРМІОН , Ось вчинок!
НАВСІКРАТА
Чув хто в світі про ганебніший?
1010 Чоловіки! При жінках ви старики!
Деміфонте, зву тебе я - говорить набридло з цим: Подорожей тут причина й добувань на Лемносі? За таку ціну зменшились нам прибутки із полів?
ДЕМ1ФОНТ
Навсікрато, признаюся, він тут дуже провинивсь
1015 Та це ще пробачить можна...
ФОРМІОН
Ти говориш із мерцем!
ДЕМІФОНТ
Ні з байдужості до тебе, ні з відрази це зробив. Він поп'яному зійшовся, літ п'ятнадцять вже тому, З матір'ю цієї діви: більш її не доторкнувсь. Вмерла, а зі смертю зникла також і неслави тінь.
1020 Тож прошу тебе, як звикла, супокійне й це стерпи.
НАВСІКРАТА '' Супокійне? Я нещасна, хочу вмерти в горі цім! Що надіятись? Що з віком він не буде вже грішить':' Він тоді вже стариком був, як помірні старики. Деміфонте, чи краса й вік мій тепер більш бажані?
1025 Доказ ти даси, щоб вірить, що цього не буде знов?
ФОРМІОН
(про себе)
Хто на похорон Хремета хоче йти, якраз пора!
(за себе, проти Хремета)
Дам йому я! Гей, анумо! Форміона зачепіть: Роздавлю я сіромаху під нещастя тягарем. Краще хай мириться зараз, я тоді прощаю все. 1030 Має що йому до вуха дзявкати на все життя.
НАВСІКРАТА
Чи я винна, Деміфонте? Маю точно розказать Все, чим я була для нього?
ДЕМІФОНТ
Все я знаю, як і ти.
НАВСІКРАТА Думаєш, я провинилась?
ДЕМІФОНТ
Та ніколи в світі, ні!
Як цього змінить не може скарга, то прости йому! 1035 Просить, признає, жаліє, що ж ще більше хочеш ти?
ФОРМІОН
(про себе)
Заки вибачить, то треба дбать про себе й Федрія.
(голосно) Навсікрато, слухай, заки ти даси йому одвіт!
НАВСІКРАТА ТІ То такого?
ФОРМІОН (вказує ? на Хремета) Це від нього видурив я тридцять міщ Й дав твойому сину, він їх за рабиню заплатив
Звіднику.
ХРЕМЕТ Що кажеш?
НАВСІКРАТА
Може думаєш, що це ганьба
Що твій син одну коханку має, а ти - двох жінок? Чи ж не сором? Як ти можеш докорять йому, скажи!
ДЕМІФОНТ Зробить, як захочеш.
НАВСІКРАТА
Щоб ти думку вже пізнав мою, Не прощаю, ні обітниць, ні одвіту не даю 1045 Поки сина не побачу: рішення даю йому. Що він скаже, те зроблю я.
ФОРМІОН
Навсікрато, ти мудрець!
НАВСІКРАТА (до Хремета) Досить з тебе?
ДЕМІФОНТ Так.
ХРЕМЕТ
Це добре й благородне рішення. Й не надіявсь я.
НАВСІКРАТА (до Формівна) Як зовешся?
ФОРМІОН
Я? Зовуся Форміон. Вашої сім'ї я ж другом, а найбільшим Федрія.
НАВСІКРАТА
1050 Форміоне, я клянуся, що захочеш, все зроблю, Що лиш зможу.
184
ФОРМІОН Ти ласкава!
НАВСІКРАТА
Ти собі це заслужив
ФОРМІОН
Хочеш нині, Навсікрато, радість цю зробить мені, Чоловіка, щоб вколола в очі?
НАВСІКРАТА
Хочу.
ФОРМІОН
Запроси
На бенкет мене.
НАВСІКРАТА
Будь ласка. :
ФОРМІОН
Йдем!
НАВСІКРАТА :
Хай буде! Федрій, де?
1055 Наш суддя?
ФОРМІОН Він зараз прийде.
КАНТОР (до глядачів)
Прощавайте і плещіть!