Розділ 8

Жінки пішли. Але поцілунок, як отрута, проник у саме серце Діонісія, і він наче осліпнув і оглух. Почував себе так, немов його загнали у тісний кут, і не знаходив ніяких ліків на своє кохання. Бідолаха чудово розумів, що не завоює взаємності Каллірої ні подарунками, бо пізнав гордовитість цієї жінки, ні, тим більше, погрозами і насильством — йому було ясно, що вона скоріше обере смерть, аніж піддасться насильству. Розраховував він тіль­ки на допомогу Плангони, тому, викликавши її, сказав:

— Перша твоя хитрість увінчалась успіхом. За поцілунок я тобі дуже вдячний, але він мене або врятував, або, навпаки, занапастив. Тепер добре помізкуй, як ти, жінка, зможеш узяти гору над жінкою, маючи спільника в моїй особі. Затям, що нагородою тобі буде воля і ще щось, гадаю, набагато дорожче від волі — життя Діонісія. І Одержавши такий наказ, Плангона пустила в хід різноманітні хитрощі. Калліроя, однак, не давала себе перемогти і залишилась ІІірною Херею. Проте перемогла її Доля: розрахунок людини без-І ильний перед її всемогутністю. Любить ця богиня боротьбу і не Інає відчаю. І з Калліроєю вона вкоїла зовсім несподівану і на диво підступну штуку. Варто послухати, як їй пощастило це зробити.

Проти цнотливості Каллірої Доля плекала підступний задум. Коли Калліроя і Херей уперше зійшлися після шлюбу, між нимивиник такий сильний потяг, що їхня пристрасть одразу ж стала плідною: жінка завагітніла незадовго до нещасливого випадку. Але терплячи небезпеки і злигодні, вона доволі пізно помітила свою вагітність. З початком третього місяця її живіт почав збіль­шуватись, і Плангона, досвідчена в жіночих справах, помітила це ще в купелі. В присутності багатьох служниць вона воліла мов­чати. Та увечері, коли вони залишилися самі, Плангона сіла біля Каллірої на її ліжку й сказала:

— Голубонько, чи ти знаєш, що ти вагітна?

Калліроя розплакалась. Ридаючи і рвучи з розпачу коси, вона заволала:

— Зловтішна Доле, ти додала до моїх нещасть ще й це лихо. Ти хочеш, щоб я народила раба.— І, б'ючи себе по животі, вона ка­зала: — Бідне дитятко! Ще до того, як з'явитися на світ, ти побу­вало в могилі й у кігтях розбійників. Що чекає тебе в житті? Без будь-яких надій судилось мені виношувати тебе, сироту, раба, вигнанця. Тож краще тобі загинути до свого народження!

Плангона поспішила заспокоїти її і пообіцяла, що на другий день зробить так, щоб Калліроя позбулася свого клопоту.

Розділ 9

Коли обидві жінки залишились на самоті, кожна з них пори­нула в свої роздуми. Плангоні думалось, що нарешті настала зручна нагода для господаря задовольнити своє любовне бажання. Адже тепер вона мала спільника в Калліроїному лоні.

"Знайшлася тепер запорука слухняності Каллірої, — міркувала собі Плангона,— материнська любов переможе сором'язливість жінки". І враз почала складати план дій. А Калліроя, обміркову­ючи обіцянку Плангони, так говорила у думці собі: "Навіщо при­водити на світ Гермократового внука, якщо він належатиме рабо­власникові? Як я можу народити дитину, яку всі вважатимуть без­батченком? Знайдуться люди, шо скажуть, глузуючи: "Це ж вона, мабуть, нагуляла в лігві розбійників!" Хай уже я одна буду тер­піти нещастя. Краще тобі, дитино, не зазнавати злигоднів. Піди з життя вільним, не скуштувавши горя. Не почуєш, як чужі люди обмовлятимуть твою матір".

Потім вона почала каятися в своєму намірі, їй стало жаль ди­тини, і вона сказала собі: "Яким правом ти задумуєш дітовбивство, негіднице! Ти повторюєш те, що зробило Медея'¹⁸. Але ти жорсто­кіша від скіф'янки⁴⁹. Бо та в особі свого чоловіка мала ворога, а ти хочеш убити дитину Херея і не залишити навіть спогаду про ва­ше кохання? А що буде, коли народиться син, та ще й подібний до батька? А що, як він буде щасливіший від тебе? То ти, мати,

II ІК

;:ш убити того, хто врятувався з могильного склепу і з рук роз-пїників? Скільки дітей богів і царів, як розповідають, народилися І Іоволі і потім вернули собі владу батьків, хоч би Зет і Амфіон⁵⁰ або Кір⁵¹? Попливеш і ти, моє дитя, в Сіцілію, розшукаєш там батька її дідйг розповіси їм про долю своєї матері. Вони пошлють військо мені на порятунок, і ти, дитино, повернеш нам обом наших батьків". Всю ніч вона провела в таких роздумах, і тільки під ранок на-мг на неї сон.

А уві сні з'явився їй Херей. Чоловік спинився перед нею і ко-Iмітко сказав: "Дружино моя, доручаю тобі нашого сина". Він >тів далі говорити, але Калліроя прокинулась, бажаючи його няти. Переконана, що чоловік дав їй пораду, як вчинити, вона 11 рішила вигодувати дитину.

І н ) H