Книга по МПЗ

кораблях створені школи правових знань, в яких офіцери вивчають питання військового законодавства і методи подальшого зміцнення дисципліни. Ось теми деяких занять: "Правові засоби зміцнення військової дисципліни та повноваження командирів (начальників) по їх застосуванню", "Правові основи організації Збройних Сил України і військового управління", "Про співвідношення переконання й примусу в боротьбі з правопорушеннями", "Форми і методи запобігання провин і злочинів", "Заохочення й порядок їх застосування", "Дисциплінарні стягнення та порядок їх накладення", "Виконання дисциплінарних стягнень" та інші. Заняття проводять найбільш досвідчені командири, вихователі, офіцери штабів і органів військової юстиції. Командири батальйонів (дивізіонів), рот (батарей), їх заступники з виховної роботи турбуються, щоб офіцери підрозділів регулярно навчались в таких школах та застосовували отримані знання на практиці.

Для правового виховання сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів створені семінари. На них окрім основних питань військового законодавства розглядається передовий досвід роботи по зміцненню військової дисципліни. На семінарах вивчаються такі, наприклад, питання: "Дисциплінарна практика сержантів", "Досвід запобігання провин". "Роль особистого прикладу сержанта у вихованні в підлеглих високої дисципліни", "Взаємовідносини старослужащих і молодих солдат", "Психолого-педагогічні основи формування статутних взаємовідносин у військовому колективі". Семінари нерідко проводять командири батальйонів, рот, їх заступники з виховної роботи залучаючи до цієї справи військових юристів.

Роз'ясненню правових питань присвячуються доповіді, бесіді, тематичні вечори. В багатьох народознавчих світлицях (каютах) створені "кутки правових знань", де є Конституція України, Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992р., Положення "Про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами від ІЗ травня 1993р., Закон України "Про соціальний і правові захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991р., короткий довідник офіцера "Військове законодавство України право", статути Збройних Сил України, витяг із Кримінального Кодексу України, витяг із Кодексу України про адміністративне правопо-

81

рушення, Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, від 13 січня 1984р., витяг із Цивільного кодексу України, папки з вирізками із газет по правовим питанням", плакати тощо. В деяких військових частинах випускається радіожурнал "Солдат і закон". Заступники командирів з виховної роботи надають допомогу редколегіям в пошуках необхідного матеріалу, організують колективне прослуховування передач. В інтересах правового виховання використовують також телевізійні передачі, присвячені дотримаймо законності. Велике пізнавальне і виховне значення мають бесіди працівників військових судів і військових прокуратур. Вони кваліфіковано роз'яснюють воїнам вимоги законів, присяги і статутів, знайомлять їх Із судовою практикою по справах про військові злочини. За участю військових юристів проводяться вечори запитань та відповідей.

В різноманітній праці по вихованню військовослужбовців в дусі свідомої дисципліни центральне місце займає активна пропаганда Військової присяги і військових статутів, які справедливо називають збірником законів військової служби. Вони допомагають зрозуміти сутність військового обов'язку і шляхи його гідного виконання, всебічно регламентують життєдіяльність військ. У присязі і статутах втілені воля українського народу і уряду до збройних захисників Вітчизни. У них віддзеркалені багаторічний досвід будівництва, бойової діяльності Збройних Сил України та інших держав, а також новітні досягнення військової науки, визначені принципи вишколу і виховання особового складу, права і обов'язки військовослужбовців, їх відносини. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, Дисциплінарний і стройовий статути Збройних Сил України є загальновійськовими, тобто обов'язковими для військовослужбовців усіх видів Збройних Сил України та родів військ. Життя і бойовий вишкіл військових моряків, які несуть службу на кораблях, регламентуються," окрім того, і Корабельним статутом.

Досвід свідчить, що виховання військовослужбовців в дусі суворого дотримання вимог присяги і статутів дає найкращі результати, коли воно ведеться систематично, диференційовано і охоплює усіх воїнів коли роз'яснювальна робота підкріплюється вимогливістю командирів до підлеглих, принциповістю в оцінці їх

82

дій та поведінки. Природньо, що особливих зусиль вимагає виховання воїнів, які допускають порушення статутного порядку. Тих, хто здійснює навіть невелику провину, запрошують на бесіду командир, його заступник з виховної роботи. Людей, схильних до правопорушень, постійно тримають у полі зору активісти підрозділів, які їх попереджають, критикують в стінній, і сатиричній газетах, а також на зборах особового складу. І це, як правило, дає позитивні результати.

На основі національно-патріотичної переконаності та засвоєння вимог військових статутів у військовослужбовців виховується свідомий послух начальникам, прагнення зразково виконувати їх накази та розпорядження. Покора командирам (начальникам), старанність - наріжний камінь військової служби, одне із головних свідчень дисциплінованості воїнів, їх бойової готовності. Крім того, "Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни." Невиконання наказу - військовий злочин і карається по закону. Найважливіша задача командирів, офіцерів-вихователів - допомагати кожному солдату і матросу глибоко усвідомити значення наказу, сформувати у воїнів внутрішню потребу беззастережно і точно виконати його при всіх умовах і не дивлячись ні на які труднощі.

В роки Великої Вітчизняної війни наші воїни самовіддано виконували накази командирів, ціною свого життя захищали їх під час небезпеки. Так вони поступають і в мирний час. Тактичні навчання і польові заняття, океанські походи і польоти авіації, десантування і бойові чергування, участь у миротворчих операціях у рамках місії ООН у Східній Словаки, Анголі, Таджикистані, Боснії і Герцеговині, Македонії, Гватемалі та інших країнах багаті прикладами, коли воїни проявляють тверду волю і мужність при виконанні наказів та розпоряджень командирів (начальників), а в складних і небезпечних ситуаціях без вагань кидаються у вогонь і крижану воду на допомогу своїм командирам і товаришам по службі.

Виховуючи воїнів у дусі беззастережного виконання наказів офіцери виховних структур рішуче підтримують вольові, вимогливих командирів, домагаються, щоб найменша спроба применшити

83

авторитет командира, кожний випадок суперечки з ним і тим більше непокори отримували суворий осуд у військовому колективі.

Глибокий слід у свідомості військовослужбовців залишають зустрічі з Героями Радянського Союзу, учасниками Великої Вітчизняної війни, ветеранами частини (корабля), їх розповіді про своїх командирів-вихователів, про солдат і матросів, сержантів старшин, які проявили героїзм при виконанні бойових наказів. В стінних газетах публікуються статті про командирів, присвячуються бойові аркуші, бюлетені, плакати. В ряді підрозділів ведеться рукописний журнал "Наші командири". В ньому поміщаються фотографії і короткий опис життєвого, бойового, службового шляху командирів рот, батарей, ескадрилій - від перших офіцерів, які сформували ці підрозділи, до тих, хто зараз керує ними. Заступники командирів підрозділів з виховної роботи агітатори широко використовують ці матеріали у вихованні особового складу.

Як і в будь-якій справі, в зміцненні військової дисципліни вирішальне значення має особистий взірець командирів начальників. Статут внутрішньої "служби Збройних Сил України вимагає від командирів і начальників усіх рівнів "показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності." Армійське і флотське життя на кожному кроці підтверджує, що якщо командир (начальник бездоганно дисциплінований, якщо він проявляє творчу ініціативу і старанність в службі, постійно турбується про удосконалення своїх знань, то і підлеглий йому підрозділ, як правило, виходить в число передових.

Ось чому органи виховної роботи, турбуючись про авторитет командирів і начальників усіх ланок, всіляко сприяють підвищенню їх ідейного, гуманітарного і військово-технічного рівня, збагаченню їх військово-педагогічного досвіду. З цієї точки зору слід підходити і до виховання сержантів, старшин, прапорщиків і мічманів, роль яких у підтриманні організовані «осі і та дисципліни у відділеннях, екіпажах, обслугах, взводах дуже велика. Командири, їх заступники з виховної роботи покликані вести з ними активну роботу: прищеплювати їм навички виховання підлеглих, підвищу-

84

вати до них вимогливість, розповсюджувати досвід кращих, своєчасно поправляти тих, хто забуває про свій високий обов'язок.

Роз'яснення військового законодавства України та права, військових статутів необхідно тісно пов'язувати з питаннями зміцнення дисципліни, підвищення пильності і бойової готовності, запобігання негативних і небезпечних явищ.

Організованість і боєздатність підрозділу тим вища, чим сильніше розвинуто у воїнів почуття самодисципліни, тобто здатність керувати собою, проявляти витримку і самовладання, самокритично оцінювати свої дії, вміння своєчасно замітити особисту помилку, недолік та усунути їх. Важливо, щоб воїни формували у себе прагнення свідомо підтримувати організованість і порядок, виходячи із внутрішніх переконань.

Важливою умовою зміцнення, військової дисципліни в частині, підрозділі, на кораблі є підтримання твердого статутного порядку, чітка організація бойового вишколу особового складу та служби військ. Під цим розуміється постійна чітка регламентація по місцю і терміну повсякденної діяльності військовослужбовців, військових колективів у суворій відповідності з вимогами військових статутів, наказів Міністра оборони України, усіх командирів і начальників.

Виховна роль міцного статутного порядку полягає в тому, що він забезпечує найкращі умови для бойової гуманітарної підготовки воїнів, для виконання покладених на них задач та обов'язків. Статутний порядок повсякденно, в кожну годину і хвилину, повсюди і в усьому спонукає кожного військовослужбовця виконувати певні правила, узгоджувати свої дії та поведінку із вимогами статутів, з регламентом, який затверджений старшим начальником. Систематична, постійно повторювана дія, яка протікає у встановленому порядку і в суворо визначений час, сприяє формуванню у воїнів стійких звичок організованості, пунктуальності, бездоганної поведінки.

Існує певна закономірність: чим суворіше дотримується статутний порядок від підйому до відбою, тим міцніша дисципліна, вища організованість. І навпаки, там, де допускаються відступи від військового порядку, частіше бувають усякого роду провині аморальні явища і навіть надзвичайні події.

85

Для того, щоб виховні можливості статутного порядку проявлялись найбільш повно, в підрозділах проводяться спеціальні заняття, демонструються діафільми і кінофільми, які присвячені цьому питанню; від військовослужбовців періодично приймаються заліки по знанню статутів. При підведенні підсумків навчання за

тиждень, місяць всебічно аналізується виконання розпорядку дня, звертається увага військовослужбовців на те, щоб в ході занять

інесення служби усі команди подавались в статутній формі, що суворо дотримувалась форма одягу, щоб своєчасно розпочинались і закінчувались заняття, тренування, масові заходи.

Затвердженню статутного порядку, вихованні дисциплінованості безпосереднім чином сприяє добра організація бойового вишколу воїнів. Кожне заняття, при відповідній його підготовці і проведенні, може бути не тільки уроком бойової майстерності, але

іуроком дисциплінованості. Ось чому в передових підрозділах, частинах і на кораблях особлива увага звертається на всі елементи заняття: його пунктуально чіткий початок І кінцівка, ясність І конкретність у постановці учбових задач, зовнішній вигляд військовослужбовців і суворе дотримання встановлених правил поведінки, вимогливість керівника до себе і тих, хто навчається.

Велике значення має продумане організаційно - методичне забезпечення занять, вивчення особовим складом настанов, тактичних нормативів, проведення показних занять, обмін досвідом бойової роботи спеціалістів, ретельна підготовка техніки, організація постійного і дієвого контролю за виконанням кожним військовослужбовцем своїх функціональних обов'язків та статутних норм.

Важливою умовою зміцнення військового порядку, який активно формує дисциплінованість військовослужбовців, є правильна організація служби військ. Служба військ включає широкий комплекс заходів, які забезпечують підтримання в частинах, на кораблях і в підрозділах високого рівня дисципліни, організованості і порядку, створення необхідних умов для бойової гуманітарної підготовки особового складу. Так, гарнізонна служба створює сприятливі передумови для пред'явлення до особового складу гарнізону єдиних вимог у питаннях військової дисципліни для виховання воїнів - представників різних родів військ - в дусі військового товариства і дружби, правильних взаємовідношень між ними.

86

Великий виховний вплив на дисциплінованість військовослужбовців мають сумісні гарнізонні заходи: паради військ, участь у мітингах, віддача військових пошан, зустрічі представників командування та армійської громадськості частин гарнізону для обміну досвідом роботи, ознайомлення із умовами життя, служби і вишколу військовослужбовців; участь у заходах, які проводять місцеві органи державної влади; взаємна допомога й інформація в роботі по військово-патріотичному вихованню допризовної молоді тощо. Суворе дотримання військових ритуалів, чіткість дій військ на загальногарнізонних заходах посилюють естетичний бік військової дисципліни, роблять видимою справжню красоту організованості й порядку.

Увихованні особового складу в дусі дисциплінованості важливу роль відіграє вартова служба. Сувора регламентація поведінки

ідіяльності вартових і чатових, ретельний контроль служби, підвищена відповідальність за охорону й оборону доручених об'єктів - ці та інші особливості вартової служби є дієвими факторами формування у воїнів таких якостей, як зібраність, старанність, стійкість в будь-яких умовах виконувати бойову задачу.

Увійськах (силах) накопичений великий досвід моральнопсихологічного забезпечення вартової служби. Як правило, питання, пов'язані з несенням вартової служби, обговорюються на зборах особового складу, підрозділів, активістами, які заступають на варту, даються конкретні доручення, у вартових приміщеннях з військовослужбовцями проводяться бесіди, випускаються бойові аркуші

ілистівки-блискавки про тих хто відзначився. Командири підрозділів ретельно перевіряють підготовку варти, здійснюють контроль несення служби воїнами, підводять її підсумки після зміни варти та заохочують тих хто відзначився. Активісти пропагують передовий досвід, мобілізують воїнів на усунення недоліків.

В підтриманні статутного порядку, зміцненні військової дисципліни велике значення мають висока статутна вимогливість начальників до підлеглих, уміла узгодженість заходів переконання

та примусу. Справедлива вимогливість сприяє досягненню від усіх військовослужбовців, неухильного виконання військових статутів, наказів і розпоряджень, активно формувати у них ретельність, точність, наполегливість у вирішенні задач,

87

умілих, мужніх захисників Батьківщини. При цьому необхідно бути неодмінно тактовним, не допускати грубощів та приниження гідності підлеглих, поєднувати вимогливість до них з турботою про їх нужди і запити, показувати приклад старанності. Вимогливому командиру (начальнику) неприйнятні як захоплення адміністративними заходами, так панібратство, потурання. На жаль, окремі молоді офіцери інколи підміняють вимогливість цими крайностями.

Статутні взаємовідносини начальників і підлеглих ґрунтуються на глибокій повазі один одного, на їх загальному прагненні якнайкраще виконувати свій військовий обов'язок перед Батьківщиною. Вони є предметом особливої турботи командирів і

риська взаємодопомога у вишколі і службі - ось найбільш розповсюджені форми і методи цієї роботи.

До числа засобів впливу на свідомість і почуття воїнів одно з перших місць займає індивідуальна робота, яка вимагає високої педагогічної майстерності. В армію і на флот приходять юнаки з різними звичками, нерідко не зовсім правильними. Не в усіх молодих воїнів достатньо розвинені такі якості, як працьовитість, обов'язковість, відповідальність, старанність, слухняність, ввічливість тощо. Не усі швидко входять у напружений ритм армійського і флотського життя. Усе це утруднює становлення деяких солдат і матросів як дисциплінованих та вмілих бійців.

Індивідуальна робота - процес двосторонній. В ньому приймають активну участь і вихователь і той кого виховують. Найважливішими умовами успіху в ній є: добре знання командиром, його заступником з виховної роботи, активіста військовослужбовця, здатність аргументовано спростувати його помилкове судження та переконати у життєвій необхідності чесно і старанно виконувати військовий обов'язок. В практиці індивідуальної роботи поруч з її позитивними результатами зустрічаються недоліки. Інколи методи

88

бесіди, переконання підміняються умовляннями порушників дисципліни. Це помилка. Переконання людей зовсім не виключає необхідні суворості, вимогливості. Якщо воїн помиляється, необхідно прямо відверто говорити йому, до чого можуть призвести його помилки якої шкоди наносять вони справі боєготовності підрозділу, наполегливо домагатися, щоб воїн здолав свої недоліки.

Деякі командири, офіцери виховних структур, активісти обмежують свою індивідуальну роботу одною-двома бесідами, якщо це не принесло бажаних плодів, опускають руки. В дійсності ж виховання передбачає наполегливість і послідовність в боротьбі за людину. Досвід вчить: поправити людину, яка оступилася, виростити з неї дисциплінованого воїна може той вихователь, котрий глибоко зацікавлений у долі вихованця, жагуче бажає допомогти йому, котрий органічно поєднує теорію і практику навчання і виховання, постійно враховує індивідуальні особливості характеру людини, її здібності, нахили, рівень підготовки. Усе це допомагає благотворно впливати на свідомість військовослужбовця, з тим щоб сформувати у нього правильний погляд на свої службові та військові обов'язки. Той хто бажає виправити недоліки особистості, повинен знайти і її достоїнства, нехай навіть незначні, нехай вони тільки зароджуються, щоб в подальшому всіляко підтримувати їх і розвивати в противагу негативним якостям.

Було б невірним обмежувати індивідуальну роботу впливом на людей недисциплінованих, відстаючих, хоча на них, безумовно, приходиться звертати особливу увагу. Слід систематично працювати з дисциплінованими, але інколи недостатньо активними вошами, допомагаючи їм вийти в число передовиків, і з відмінниками навчання, надихаючи їх на нові і нові успіхи в опануванні військовою майстерністю. Нарешті, потрібно мати на увазі, що спілкування з вошами не обмежується лише службовими питаннями. В процесі індивідуальної роботи інколи приходиться зустрічатися з настроями, які виникають у людей під впливом сімейних негараздів, особистих невдач, тяжких захворювань рідних або друзів. Розмова може стати задушевною лише в тому випадку, якщо командир офіцер вихователь, активіст має уявлення про умови життя товариша по військовій службі, про його характер і взаємовідносини з рідними та близькими. Ігнорування усього цього може приректи розмову

89

на невдачу. Індивідуальна робота вимагає виняткової чуйності, те-

ним подарунком, короткочасна відпустка, фотографування при розгорнутому Бойовому прапорі частини, повідомлення на батьківщину або по місцю попередньої роботи солдата, матроса про зразкове виконання ним військового обов'язку викликають у воїнів гаряче бажання ще краще нести службу. Значимість заохочення посилюється тим, що цей стимул впливає не тільки на того, до кого безпосередньо відноситься, але і на оточуючих. Таким чином, він становиться важливим чинником формування, колективної думки у військовому колективі. Виховна роль заохочення підвищується, коли командир оголошує йоги перед строєм і роз'яснює, за що саме удостоєний воїн такої честі. Зразки військової доблесті популяризуються засобами усної, друкованої та наочної агітації. Усе це розвиває у особового складу прагнення слідувати прикладу передовиків навчання і служби, перейняти їх досвід.

Поряд із заохоченням достойних статути Збройних Сил України зобов'язують командирів і начальників не залишати без відповідного впливу жодної провини підлеглих, застосовувати недбайливих та порушників статутів стягнення. Сутність дисциплінарного стягнення полягає в тому, що воно виражає догану з боку командира, його категоричну вимогу до підлеглого: негайно виправити допущені помилки і надалі беззаперечно виконувати статутні положення.

Вище уже відмічалось, що основним методом виховання зміцнення військової дисципліни є переконання. Але переконання не виключає застосування мір примушення до військовослужбовців, які недбайливо відносяться до виконання свого військового обов'я- зку.

Дисциплінарне стягнення містить в собі елемент примусу, який приходиться застосовувати до окремих осіб, які не бажають сприймати належним чином вказівки і навіювання командирів начальників, до тих, хто ігнорує думку колективу та своїми неправильними діями наносить шкоду боєздатності військ (сил). Стягнення

90