Книга по МПЗ

Військова освіта та наука являє собою діяльність органів державного і військового управління, яка спрямована на всебічну підготовку військових фахівців до ефективної військовопрофесійної діяльності, формування у них здатності до творчої самореалізації та прагнення до постійного самовдосконалення.

Реалізація цих завдань здійснюється шляхом реалізації принципу безперервності освіти, впровадження сучасних інформаційних технологій та методик військового навчання та виховання, подальшого посилення гуманітарної складової у підготовці військових фахівців.

Культурологічне забезпечення – це комплекс заходів, що здійснюється органами державного та військового управління, закладами культури і мистецтва щодо формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям Українського народу та його Збройних Сил, задоволення їх духовних потреб особового складу Збройних Сил та формування позитивних мотивацій до виконання завдань військової служби.

Морально-психологічне забезпечення життєдіяльності військ (сил) – це один з основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка високого моральнопсихологічного стану особового складу, його бойових, психологічних та інших якостей необхідних для успішного виконання завдань за призначенням, забезпечення високої бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), зміцнення військової дисципліни та правопорядку.

Основними напрямками гуманітарної та соціальної політики

вЗбройних Силах України можна вважати:

–формування національної свідомості та самосвідомості особового складу, почуття патріотизму;

–створення необхідних умов для задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців та працівників Збройних Сил, сприяння у реалізації встановлених їм законами прав і пільг;

–розвиток та вдосконалення системи соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил;

–гуманізація військової освіти;

21

–створення умов для ефективного інформаційного забезпечення особового складу Збройних Сил України;

–розвиток демократичного цивільного контролю у Збройних Силах України;

–розвиток фізичної культури та спорту, впровадження здорового способу життя військовослужбовців;

–вдосконалення взаємодії органів військового управління з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Важливим компонентом, що розкриває сутність гуманітарної та соціальної політики в Збройних Силах України є її принципи. Основні з них співвідносяться з принципами моральнопсихологічного забезпечення діяльності військ (сил). До них, зокрема, відносяться:

–позапартійність;

–орієнтація на ідеали демократії і гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;

–законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав;

–гласність, відкритість для демократичного цивільного конт-

ролю;

–єдність державних гарантій прав та свобод військовослуж-

бовців;

–виховання військовослужбовців на патріотично-бойових традиціях Українського народу;

–науковий підхід до організації та проведення заходів гуманітарного та соціального розвитку;

–взаємодія та чітке розмежування повноважень і відповідальності органів державного й військового управління з питань реалізації гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України.

Основними завданнями гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України можна вважати:

–забезпечення прав і свобод військовослужбовців, як громадян України, з урахування особливостей, що визначаються військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативноправовими актами;

22

–підняття престижу військової служби у суспільстві;

–поглиблення процесу гуманізації службових відносин у військах (силах), як одного з чинників покращення моральнопсихологічного стану військовослужбовців;

–формування у військовослужбовців високої моральної ку-

льтури;

–розвиток культури та духовності у ЗС України, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їх сімей;

–задоволення прав військовослужбовців на свободу світогляду та віросповідання;

–підвищення рівня матеріального забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців та членів їх сімей;

–створення належних житлово-побутових умов, сприяння отримання дітьми військовослужбовців освіти та бажаної професії;

–забезпечення надійності системи охорони здоров’я військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їх сімей;

–захист прав військовослужбовців, працівників ЗС України, осіб звільнених з військової служби;

–підняття рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців;

–розвиток фізичної культури і спорту в підрозділах і військових частинах.

23

Контрольні питання для закріплення матеріалу лекції:

1.Які керівні документи з МПЗ?

2.Що входить до суб’єктів та об’єктів МПЗ?

3.Компоненти МПЗ діяльності військ.

4.Що входить до закономірностей МПЗ діяльності військ?

5.Що входить до основного змісту МПЗ діяльності військ?

6.Які напрямки діяльності щодо забезпечення моральнопсихологічної підтримки ЗС України?

7.В чому проявляються воєнні конфлікти?

8.Які сучасні підходи до підготовки та застосування військ?

9.Які базові елементи структури гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України(6 шт.)?

10.Які основні завдання гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України?

11.Принципи МПЗ діяльності військ.

12.Які основні напрямки гуманітарної та соціальної політики у Збройних Силах України?

13.Розкрити напрям «соціально-психологічний супровід військової служби» Державної програми розвитку Збройних Сил України.

14.Розкрити напрям «морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування військ (сил)» Державної програми розвитку Збройних Сил України.

15.Розкрити напрям «військово-патріотична робота з громадянами України» Державної програми розвитку Збройних Сил України.

24

Тема №2 МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ

Заняття 1.Морально - психологічне забезпечення діяльності військового підрозділу

Навчальні питання:

1.Сучасний бій та його вплив на психіку воїна.

2.Вимоги морально-психологічного забезпечення бойової готовності, служби військ у підрозділі.

1.Сучасний бій та його вплив на психіку воїна

Сучасний бій - це суворе випробування фізичних і духовних сил воїна, йоги здатності активно протистояти дії екстремалі,них, вкрай несприятливих для життя факторів, зберегти волю і рішучість, повністю виконати покладену бойову задачу. Водночас він являє собою жорстоку боротьбу цілей, мотивів, переконань, настроїв, волі, думок військовослужбовців сторін, які ведуть збройну боротьбу.

В бойовій обстановці психіка військовослужбовців підпадає під вплив різноманітних факторів цієї обстановки. Деякі з них сприяють мобілізації і концентрації фізичних і духовних можливостей людини, підвищенню бойової активності, сміливості, самовідданості. Інші, навпаки, дезорганізують бойову діяльність воїна, блокують доступ до резервів організму, розладнують роботу нервової системи і психіки. Треті не спричиняють будь-якого суттєвого впливу на бойову поведінку.

Зовнішні фактори можна поділити на соціальні і бойові. Соціальні фактори здійснюють вирішальний вплив на воїна

в бойовій обстановці, внаслідок того, що вони є основою для формування широких соціальних мотивів їх поведінки під час бойових дій. Досвід війн свідчить, що характер бойових дій військовослужбовців (активний, пасивний та інший) передусім залежить від відношення до війни народу. Це перший фактор, яким визначається розуміння і внутрішнє прийняття цілей війни, її інтересів. Обличчя

25

війни у свідомості людей набуває того чи іншого емоційного кольору в залежності від того, наскільки успішно війна ведеться, на чиїй території відбуваються бойові дії, яка частка населення країни фізично і психологічно приймає у війні участь.

Відношення до війни впливає на бойову активність воїнів через пануючі у суспільстві настрої, відношення до національних, збройних сил, а також до противника.

Другим соціальним фактором, який визначає поведінку воїна під час бою, є згуртованість військового підрозділу. Вона виступає своєрідним підґрунтям високої психологічної стійкості і активності окремих військовослужбовців.

В останні роки в арміях провідних країн світу велика увага приділяється створенню у військових підрозділах «системи товариської підтримки».

Третім соціальним фактором є чітке керівництво бойовими діями. Досвід застосування збройних сил США, Росії, Ізраїлю в останні десятиріччя свідчить про те, що військовослужбовці, які мають довіру і повагу до своїх командирів, можуть активно виконувати навіть ті завдання, необхідність і сутність яких не розуміють або морально відкидають (Военная психология: методология, теорія. практика. Ч.І./Авторський колектив. -М.:ВУ, 1993).

Бойові фактори - це широкий спектр змінних, які визначають ті чи інші реакції, стани, поведінку військовослужбовців в бою. Можна виділити такі бойові фактори, як вид, умови і інтенсивність бойових дій, особливості застосування зброї, надійність засобів захисту, часові природно-географічні, погодні умови, обсяг і співвідношення втрат сторін.

До внутрішніх відносяться фізіологічні та психологічні фактори.

Серед фізіологічних факторів, які визначаюсь характер поведінки військовослужбовців, важливе значення має тип нервової системи.

Прийнято відрізняти три типи нервової системи: сильний, слабкий і середній. Встановлено, що обстановка ескалації негативних факторів бою викликає у воїнів з слабким типом нервової системи ( таких приблизно 15%) серйозні психологічні розлади, які

26

потребують медичної допомоги, або призводять до повної втрати боєздатності на деякий час.

В подібних умовах воїни з середнім типом нервової системи (приблизно 70%) знижують активність бойових дій лише на короткий час. Воїни ж сильним типом нервової системи (приблизно 15% не відчувають помітного психотравмуючого впливу складної обстановки.

Поведінка військовослужбовців в значній мірі залежить від темпераменту. Воїни сангвінічного темпераменту в складних умовах приймають рішення швидко і діють сміливо. В разі невдачі вони втрачають рішучість лише на деякий час і швидко поверта-

ються до нормального стану. Особи холеричного темпераменту

виявляють сміливість і рішучість переважно у стані емоційного підйому. В стані занепаду сил вони здатні піддаватися безпідставно-

му страху. Люди флегматичного темпераменту діють активно і сміливо лише тоді, коли ретельно підготовлені до виконання бойової задачі. Вони мають стабільні емоційні переживання, впертість і витримку. Воїни меланхолічного характеру здатні виявляти рі-

шучість і активність протягом лише короткого часу та при подоланні незначних труднощів.

Разом з тим, поведінка воїна залежить не лише від обставин бою та психофізіологічних особливостей. Насамперед вона визначається такими психологічними факторами, як спрямованість особистості, особливості характеру, інтелекту, волі, емоцій, здібностей. Без розуміння цього не можна пояснити, появу почуття самопожертви, виправданого ризику, взаємодопомоги в тих випадках, коли, на перший погляд, повинні превалювати інстинкти самозбереження.

Соціальні, бойові, фізіологічні і психологічні. фактори бойової поведінки воїнів діють у різний час з різною силою, в різних комбінаціях. Небезпечна для життя обстановка по-різному сприймається воїнами, які різним чином розуміють цілі війни, неоднаково ставляться до противника, до спів службовців, які беруть участь в різних видах бою, відрізняються бойовим досвідом, типом нервової системи та ін.

Постійна загроза життю людини, його здоров'ю, під час бою, швидка зміна бойової обстановки, тривалі навантаження, які часто

27

перевищують межу людських можливостей, втрати бойових товаришів, участь у жорсткому насиллі по відношенню до ворога, протиборство величних і негідних, альтруїстичних і егоїстичних спонукань - все це супроводжується величезною напругою фізичних і духовних сил воїна, породжує величезну палітру, емоцій, настроїв, станів, почуттів. Пізнати природу і закономірності виявлення психіки воїна під час бою, навчитися впливати на неї означає забезпечити психологічну перевагу над ворогом, добитися перемоги над ним.

2. Вимоги морально-психологічного забезпечення бойової готовності та служби військ у підрозділі

Історія Збройних Сил України, світовий і вітчизняний досвіт військового будівництва переконливо свідчить про велике значення морального духу і психологічної стійкості особового складу військ, добре організованого морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності Збройних Сил в мирний час і в умовах воєнного конфлікту.

Необхідність морально-психологічного забезпечення визначається роллю людського фактору в зміцненні безпеки країни, підтримані високої бойової готовності військових частин і підрозділів, досягненні перемоги на полі бою, значними моральними, фізичними і психологічними навантаженнями під час виконання службових обов'язків в мирний і воєнний час.

В арміях практично усіх розвинених країнах світу де активний пошук найбільш перспективних технологій формування необхідних моральних, психологічних і бойових якостей військовослужбовців, їх підготовки до функціонування у будь-яких умовах сучасної війни чи збройного конфлікту, вдосконалюються сили і засоби психологічних, операцій. Можливість активно впливати на моральні та психологічні якості, психофізичний стан, настрій, бойову активність противника стає фактором досягнення моральнопсихологічної переваги, який відіграє значну роль у визначені переможця.

У Збройних Силах України морально-психологічне забезпечення, поряд з технічним, тиловим та медичним забезпеченням є

28

об'єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню боєготовності та боєздатності військ.

Морально-психологічне забезпечення в Збройних Силах України визначено як один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил). Зростання ролі морального фактора в сучасних умовах викликає об'єктивну необхідність подальшого вдосконалення, системи, форм і способів впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців в різних умовах обстановки. Досвід антитерористичних операцій локальних війн і збройних конфліктів свідчить про нове явище у збройній боротьбі - інформаційнопсихологічне протиборство. Поєднання воєнної сили, інформаційного і психологічного факторів вимагають сьогодні адекватного реагування, створення і вдосконалення системи протидії інформа- ційно-психологічному впливу противника.

Морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділу - це комплекс організаційних, виховних та соціальнопсихологічних заходів, спрямованих па підтримання постійної бойової готовності підрозділу, реалізацію духовного в професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергування бойової підготовки.

Основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу моральна та психологічна підготовка особового складу, під час якої розвиваються моральні та психологічні якості військовослужбовця. До моральних якостей можна віднести такі:

–любов до рідної землі, свого народу, до держави, в якій живеш; відданість національним ідеалам, повага до духовних і матеріальних цінностей свого народу;

–свідоме виконання законів, встановлених правил та порядку; вірність історичним традиціям свого народу, патріотизм;

–свідоме ставлення до виконання свого військового обв'язку: вірність військовим традиціям;

–повага до товаришів по службі;

–готовність надати допомогу товаришам;

–мужність, готовність до самопожертви заради перемоги над ворогом;

–гуманізм.

29

Розвиток перелічених якостей здійснюється командирами і начальниками у своїх підлеглих постійно, під час бойової, та гуманітарної підготовки. повсякденної життєдіяльності та відпочинку. При цьому використовуються різноманітні форми і методи впливу па свідомість. Цей процес прийнято називати виховною роботою.

Психологічна підготовка - це комплексний, тісно пов'язаний з бойовою і моральною підготовкою, учбово-виховний процес, спрямований на формування здібності військовослужбовців діяти у екстремальних умовах учбово-бойової обстановки. Вона складається з загальної психологічної підготовки, спеціальної психологічної підготовки, цільової психологічної підготовки.

Завдання психологічної підготовки:

1.Формування психологічної стійкості, військовослужбовців до психо-травмуючих факторів.

2.Прищеплення військовим, навичок психічного саморегулювання та мобілізації.

3.Оптимізація показників професійної боєздатності психічних функцій військовослужбовців (сприйняття, увага, пам'ять та ін.)

4.Створення передумов для реалізації особовим складом воєнних знань. павичок І' сформованих моделей бойової поведінки, колективних дій.

Психологічна підготовка особового складу в процесі повсякденного бойового навчання здійснюються завдяки відпрацюванню на кожному занятті елементів психологічною загартування військовослужбовців.

Організаційні засади психологічної підготовки:

–планування психологічної підготовки (визначення її загального змісту, цілей та психологічних якостей, що необхідні сформувати у особового складу);

–спеціальний підбір та застосування умов, прийомів, методів, які під час занять, тренувань та навчань здійснюють необхідний психологічний вплив;

–створення та удосконалення бази (засобів імітації, спеціальних майданчиків і смуг для проведення занять по психологічній підготовці);

30