Книга по МПЗ

– працевлаштування у першочерговому порядку дружин військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації.

Дружинам як цієї, так і інших категорій військовослужбовців при тимчасовій втраті працездатності лікарняні листки оплачуються у розмірі 100 відсотків посадового окладу незалежно від стажу роботи, а щорічна відпустка за їх бажанням надасться одночасно з відпусткою чоловіка.

Сім'ї військовослужбовців не можуть бути виселені із службових жилих приміщень без надання іншого житлового приміщення.

Деякими пільгами, крім зазначених, користуються сім'ї осіб

офіцерського складу, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців військової служби за контрактом.

Зокрема, дружинам (чоловікам) цих військовослужбовців:

– допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється, виходячи із загально-трудового стажу працівника, і надається в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленою відповідно до законодавства;

–виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середнього місячного заробітку при розірванні ними трудового договору, в зв'язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість;

–до загального стажу їхньої роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

–дружини (чоловіки) військовослужбовців-випускників вищих навчальних закладів, навчання яких здійснювалося за державним замовленням, мають право розірвати угоду, укладену з керівником вищого навчального закладу після зарахування на навчання за державним замовленням, якщо їх чоловік (дружина) проходять військову службу поза місцем розташування замовника.

Сім'ям та батькам військовослужбовців, які загинули, померли в період проходження військової служби, відповідними військовими формуваннями надасться допомога в проведенні похорон і

141

компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників у встановлених розмірах.

Таким сім'ям та сім'ям військовослужбовців, які пропали безвісти під час проходження служби, надане право на безоплатне отримання у власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду, а в разі потреби у поліпшенні житлових умов житлові приміщення надаються їм у першочерговому порядку; вони ж, а також сім'ї військовослужбовців, які стали інвалідами при проходженні військової служби, оплачують жилу площу та комунальні послуги в розмірі 50 відсотків від встановлених ставок в межах норм, передбачених чинним законодавством.

Останню з названих пільг мають також батьки загиблих (померлих) військовослужбовців, які також користуються правом на безоплатний проїзд всіма видами міського та приміського транспорту загального користування та 50-відсоткову скидку при користуванні міжміським транспортом.

Кабінетом Міністрів України, місцевими Радами, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців.

Частина пільг військовослужбовців поширюється на військовозобов'язаних, призваних на збори, та членів їхніх сімей, крім то-

го, для військовозобов'язаних встановлено пільги:

–збереження на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місця роботи, займаної посади та середнього заробітку;

–заборона звільнення зазначених осіб з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи чи організації;

–збереження права на виплати, передбачені законодавством про зайнятість, за військовозобов'язаними, які тимчасово не працюють на день залучення до зборів, а також виплати їм за весь період вборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, грошового забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати.

Правом на збереження місця роботи (навчання), займаної посади та середнього заробітку військовозобов'язані (а також допри-

142

зовники та призовники) користуються і у випадках відриву їх від роботи (навчання) для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік (припискою призовом або прийняттям на військову службу), зокрема, проходженням диспансерного чи стаціонарного обстеження (лікування, медичного огляду), підготовкою до військової служби з відривом від виробництва.

ПЕРЕЛІК ЗАКОНІВ ТА ІНШИХ НОРМАТИВНОПРАВОВИХ АКТІВ, ЯКИМИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ПІЛЬГИ:

1.Закон України від 24.03.98 «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист».

2.Закон України від 26.04.96 «Про ратифікацію Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців».

3.Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами, внесеними Законами від 01.07.93,14.02.96, 13.02.98, Декретом від 30.04.93 № 43-93).

4.Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито» (із змінами, внесеними Законом від

13.11.96).

5.Указ Президента України від 13.05.93 № 174/93 «Про тимчасові положення про проходження військової служби громадянами України»« (зі змінами, внесеними Указом Президента від 07Л0.93 № 429/93. 20.03.96 №

200/96).

6.Статут внутрішньої служби Збройних сил України.

7.Указ Президента України від 12.07.95 № 610/95 «Про розмір страхових виплат за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців і військовозобо- в'язаних, призваних на збори».

8.Указ Президента України від 04.10.96 № 923/96 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» (із змінами, внесеними Указом від 02.09.97 №941/97).

143

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.92 № 161 «Про грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 332. від 16.06.92, № 420 від 28.07.92, № 695 від 11.12.92, № 419 від 07.06.93, № 77 від 01.02.95, № 1431 від 20.12.97).

10.Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.92 № 332 «Про вдосконалення грошовою забезпечення військовослужбовців Збройних сил України» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 432 від 23.06.94, №77 від 01.02.95, № 1431 від 20.12.97),

11.Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 «Про порядок; обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (зі змінами згідно з постановами КМ № 747 від 19.09.93, № 347 від 03.06.94, ~№ 353 від 22.05.95; № 463 від 28.06.95, № 1009 від 18.12.95, №967 від 03.09.97).

12.Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 758 від 10.11.94, № 878 від 28.12.94. № 264 від 10.04.95, № 397 від 08.06.95, № 651 від 14.08.95, №871 від 31.10.95. № 311 від 12.03.96, № 1490 від 11.12.96, № 1550 від 25.12.96. № 861 від 08.08.97, № 1040 від 19.09.97).

13.Постанова Кабінету Міністрів України від 14,03,95 № 175 «Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла».

14.Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.96 № 33 «Про підвищення розміру цільової грошової допомоги непрацездатним громадянам з мінімальними доходами» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 342 від 19.03.96, № 833 від 26.07.96).

144

15.Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.96 № 316»Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ».

16.Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 96 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

17.Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.97 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива» (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМ №31 від 10.01.96, № 541 від 22.05.96, № 1231 від 05.10.96, № 1050 від 22.09.97, № 119 від 04.02.98).

18.Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.97 № 1050 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива».

19.Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 452

20.Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.98 № 571 «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності».

Отже, організації військово-соціальної роботи виступає важливою складовою частиною в системі виховної роботи та є одним із вагомих засобів формування у особового складу високих моральних якостей.

Військово-соціальна робота передбачає здійснення у частині соціально-правових, інформаційних і організаційних заходів щодо

145

сприяння військовослужбовцям і членам їхніх сімей у реалізації встановлених законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, одержанні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання покладених на них функціональних та службових обов'язків.

Культурно – виховна та просвітницька роботи у підрозділі

Реалізація положень Конституції України, процеси реформування та розвитку ЗС України зумовлюють необхідність посилення виховного впливу на особовий склад частин та підрозділів, формування їхньої національної свідомості, культури, гуманістичних поглядів, високих морально-бойових, якостей, моральнопсихологічної готовності до захисту батьківщини. Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє культурно-виховна, просвітницька робота. Вона є одної з складових виховної роботи в ЗС України.

Культурно-виховна, просвітницька робота - це комплекс заходів, які здійснюються органами військового управління, структурами зі гуманітарних питань щодо формування у військовослужбовців високої духовної культури, моральних якостей людини, громадянина, почутті , патріотизму; задоволення естетичних потреб особового складу; організації його дозвілля.

Сутність і зміст культурно-виховної, просвітницької роботи визначенні в низці керівних документів. У «Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України» вказано, що «...розвиток в Збройних! Силах культури і духовності, створення необхідних умов для національної культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їхніх сімей, розвитку творчих здібностей і талантів є одним з основних завдань гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України.

У Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України» визначені якості, формування яких забезпечується заходами культурно-виховної, просвітницької ро-

146

боти, вказані спрямованість на задоволення естетичних потреб військовослужбовців та |шляхи реалізації цих завдань.

Вимоги до планування та організації культурно-виховної, І просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців викладені в низці керівних документів, а саме, у директиві Міністра оборони

Д-№6 від 1.02.1994 р. «Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України»; у наказі Міністра оборони

№ 277 від 15.08.2001 р. «Про затвердження програми підтримки і розвитку культури у Збройних силах України».

Отже, згідно зазначених документів, мета культурновиховної, просвітницької роботи полягає в забезпеченні формування у військовослужбовців високої духовної культури, певних моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу, задоволенні естетичних потреб військовослужбовців.

Завданнями культурно-виховної, просвітницької роботи, в свою чергу, є :

–забезпечення формування позитивної мотивації до виконання завдань військової служби;

–здійснення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного виховання з зверненням особливої уваги до виховання почуття патріотизму, сприяння процесу гуманізації виховання, дозвілля та побуту;

–організація дозвілля військовослужбовців, задоволення їх духовних потреб.

Виконання цих - завдань передбачає проведення певних конкретних заходів. Ці заходи можна поділити на декілька груп.

До першої групи заходів культурно-виховної та просвітницької роботи відносяться заходи, що забезпечують проведення на- вчально-бойової діяльності особового складу, а саме:

–доведення до особового складу вимог та положень керівних документів щодо бойової і мобілізаційної підготовки, завдань, що виконує особовий склад;

–робота щодо навчання командного складу методам і формам організації та проведення культурно-виховної роботи при виконанні особовим складом завдань бонової підготовки;

147

–культурно-виховне забезпечення основних заходів бойової підготовки (організація прослуховування місцевих радіогазет та інформаційних матеріалів з питань бойової підготовки: оформлення наочної агітації);

–допомога в організації роботи військово-технічних гуртків;

–участь в організації! проведенні оглядів раціоналізаторської роботи;

–проведення тематичних вечорів, вікторин з військовотехнічної тематики;

–розповсюдження через ТЗВ, наочну агітацію успіхів кращих військовослужбовців в бойовій підготовці;

–проведення вечорів вшанування кращих спеціалістів із бойової підготовки;

–перегляд військово-навчальних кінофільмів відповідно до розділів програми бойової та гуманітарної підготовки;

–випуск стінних фотогазет;

–організація-роботи технічних виставок;

–підбір навчально-методичних матеріалів для керівників груп гуманітарної підготовки;

–проведення інформування особового складу.

До другої групи відносять власне культурно-просвітницькі заходи, такі як:

–створення постійно діючих колективів художньої самодіяльності:

–залучення військовослужбовців до художньої творчості в гуртках за інтересами (технічних, народної творчості):

–проведення оглядів художньої самодіяльності особового

складу.

–участь у тематичних вечорах, читацьких конференціях.

До третьої групи відносяться заходи з організації дозвілля та відпочинку особового складу. Це такі заходи:

–організація виступів колективів художньої самодіяльності;

–проведення екскурсій пам'ятними місцями, культпоходи в

театри;

–радіо, відео обслуговування;

–організація зустрічей з видатними людьми;

148

–проведення вечорів відпочинку військовослужбовців;

–організація виступів діячів культури й мистецтва.

Результат культурно-виховної, просвітницької роботи, або як

визначено в Цільовій програмі підтримки і розвитку культури у Збройних Силах України, «Очікувані наслідки реалізації Цільової програми», це:

1.Забезпечення культурних прав військовослужбовців, працівників ЗС України та членів їх сімей

2.Створення умов для реалізації творчого потенціалу особового складу, спрямування його на духовне, мораль-

Отже, системні організація і проведення всіх зазначених заходів дозволять досягти мети як культурно-виховної та просвітницької робота, так і морально-психологічного забезпечення в цілому.

Зміст системи протидії інформаційно-психологічному впливу противника.

і військових цілей ще до застосування військової сили. Нехтування питаннями інформаційної війни сьогодні неприпустиме, ухилитись від інформаційно-психологічного впливу негативних чинників суспільства неможливо. В арміях найбільш розвинутих

149

країн світу триває постійний пошук найбільш перспективних засобів, форм і методів впливу на свідомість військовослужбовців.

Спираючись на висновки проведених досліджень, основними завданнями інформаційно-психологічної протидії є:

– аналіз морально-психологічної обстановки (соціальнополітичної, релігійно-етнічної, конфліктогенної, криміногенної)

урегіонах дислокації та виконання службово-бойових завдань;

–прогнозування ймовірного характеру й можливих наслідків інформаційно-психологічного впливу на особовий склад і протидія йому та іншим видам впливу на свідомість і психіку військовослужбовців;

–нейтралізація негативних наслідків впливу на психіку і дії особового складу;

–організація роботи з військовослужбовцями, схильними піддаватися навіюванню, попередження розповсюдження пліток, чуток і дезінформації.

150