Книга по МПЗ

1.Зростання ролі професійної майстерності офіцерських кадрів в умовах реформування Збройних Сил України.

Існує кілька підходів щодо визначення педагогічної майстерності та її складових. Н.В.Кузьміна і М.В.Кухарев визначали її як «найвищий рівень педагогічної діяльності..., що виявляється в тому, що за відведений час педагог досягає оптимальних наслідків» [15, с. 20]. О.І.Щербаков розумів педагогічну майстерність як «синтез наукових знань, вмінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей педагога» [28, с. 30].

Ш. О.Амонашвілі не дає чіткої дефініції педагогічної майстерності, але визначає її основні риси: «Бути майстром педагогічної справи - це означає мати вихідну позицію, ...яка є особистісногуманною; ...це яскрава особистість, мудра, чуйна, доброзичлива і принципова людина; ...це перша дослідник теоретичних рекомендацій, який може їх переконливо довести або спростувати... Його творчість може збагатити педагогічну науку і практику новими висновками, дати початок новим ідеям і підходам» [1, с. 103].

На думку І.П.Підласого, до особистісних якостей педагога, які становлять професійно значущі передумови сприятливих обставин у навчально-виховному процесі, належать «...людяність, доброта, терпеливість, порядність, чесність, відповідальність, справедливість, обов'язковість, об'єктивність, щедрість, доброта до людей, висока моральність, оптимізм, емоційна врівноваженість, потреба у спілкуванні, інтерес до життя вихованців, доброзичливість, самокритичність, дружелюбність, скромність, достойність, патріотизм, релігійність, принциповість, чуйність, емоційна культура і багато інших» [23, с. 243].

Автори підручника «Педагогічна майстерність» розглядають педагогічну майстерність «як найвищий рівень педагогічної діяльності (якщо характеризуються якісні показники результату), як вияв творчої активності особистості педагога (якщо характеризується психологічний механізм успішної діяльності)» [20, с. 30]. Як педагогічну категорію вони її визначають так: «Педагогічна майстер-

ність - це комплекс властивостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності на рефлексивній основі» [20, с. 30].

41

Найважливішими властивостями педагогічної майстер-

ності вони вважають: гуманістичну спрямованість діяльності педагога, його професійну компетентність, педагогічні здібності і педагогічну техніку.

Усі складові педагогічної майстерності у них пов'язані між собою та їм властивий саморозвиток.

Гуманістична спрямованість вважається найголовнішою характеристикою майстерності педагога, що будується на основі ціннісних орієнтацій: на себе - самоутвердження; на засоби педагогічного впливу (коли найважливіше для педагога - виховні ідеали, виховні заходи та методика їх здійснення); на вихованця (допомогти йому адаптуватися до умов військово-професійної діяльності і знайти в ній смисл); на мету педагогічної діяльності (на допомогу вихованцям в їх всебічному розвитку - гуманістична стратегія). Й інші автори підтримують цю думку: «Обов'язкова для учителя якість - гуманізм, тобто ставлення до людини, яка росте, як вищої цінності на землі, вираження цього ставлення у конкретних ділах і вчинках. Гуманні ставлення складаються із інтересу до особистості учня, із співчуття учневі, допомоги йому, поваги до його думки, стану особливостей розвитку, із високої вимогливості до його навчальної діяльності та занепокоєності розвитком його особистості, Учні бачать ці прояви і слідкують за ним спочатку неусвідомлено, поступово набуваючи досвід гуманного ставлення до людей» [23, с.

243].

Професійна компетентність, на їх думку, є підвалиною пе-

дагогічної майстерності. Зміст цього компонента, стосовно діяльності військового педагога, складають глибокі військовопрофесійні знання, навички та вміння, професіоналізм у галузі психології та педагогіки, досконала методика здійснення різноманітних навчально-виховних заходів.

Здібність до педагогічної діяльності, на їх думку, вважаєть-

ся третім елементом у структурі педагогічної майстерності. Ведучою здібністю вважається чутливість до людини і до особистості. У книзі «Сто порад учителеві» В.О.Сухомлинський назвав учительську професію «людинознавством», зазначаючи, що об'єктом праці вчителя є найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується.

42

Цей елемент об'єднує шість таких провідних здібностей: комунікативність, перцептивність, динамічність, емоційну стабільність, оптимістичне прогнозування і креативність.

Четвертий елемент педагогічної майстерності, на їхню думку, складає педагогічна техніка як форма організації поведінки педагога. Педагогічна техніка - це конкретний інструментарій, навички та вміння організації та проведення різноманітних виховних заходів. При відсутності або недостатньому її розвитку інші елементи педагогічної майстерності вихователя залишаються нереалізованими.

Відповідно до цих критеріїв визначаються кілька рівнів в оволодінні педагогічною майстерністю:

–елементарний рівень — педагог володіє лише окремими якостями професійної діяльності;

–базовий рівень - педагог володіє основами педагогічної майстерності (це рівень, характерний для випускників педагогічних інститутів);

–досконалий рівень - характеризується чіткою спрямованістю дій педагога, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні;

–творчий рівень - характеризується ініціативністю, творчістю у професійній діяльності. Педагог самостійно конструює оригінальні, педагогічно доцільні прийоми взаємодії. Причому його діяльність базується на результатах рефлексивного аналізу.

Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи

Діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи органів військового управління (його тактичної ланки) щодо тарного та соціального розвитку в ЗС України здійснюється шляхом планування, організації та проведення організаційних, соціологічних педагогічних, психологічних, інформаційнопропагандистських, правові культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих усвідомлення особовим складом державної політики у сфері оборони системи національних цінностей, які вони захищають, підтримка розвиток професійно необхідних психологічних якостей, сприяй реалізації встановлених державою со-

43

ціальних та правових гарантії метою виконання завдань військової служби.

Згідно вимог керівних документів заступник командира підрозділа з виховної роботи відповідає за:

–безпосередню організацію і проведення виховної роботи;

–морально-психологічний стан особового складу підпорядкованих підрозділів;

– морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бой підготовки, виконання бойових завдань, військової дисципліни правопорядку, повсякденної життєдіяльності підрозділу;

–гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвіл військовослужбовців, членів їх сімей,, їх соціальний захист, тощо.

–планування виховної роботи з особовим складом,, проведення вихідних, святкових та неробочих днів;

– вивчення морально-бойових якостей військовослужбовця соціально-психологічного клімату в підпорядкованих підрозділах; ,.

–надання допомоги командирам взводів у його поліпшенні;

–вивчення та впровадження передового досвіду роботи з особові складом;

–вдосконалення форм і методів морально - психологічного забезпечення бойової підготовки;

–виховання у військовослужбовців відданості українському народові

–формування в них високих морально-бойових якостей громадяни патріота України, свідомого виконання положень Конституції, зако військової присяги, Військових статутів;

–організація гуманітарної підготовки, спрямованої на якісне

психолого - педагогічні підготовки офіцерського складу;

–проведення занять з сержантами і офіцерами з основ педагогіки психології, навчання їх методам і формам індивідуальної роботи підрозділі;

–проведення морально-психологічного забезпечення вартової служби (бойового чергування);

44

– здійснення заходів щодо морально - психологічного забезпечення «денної діяльності особового складу; заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень особового складу, згуртування військового колективу; ведення обліку злочинів, правопорушень, надзвичайних подій та дисциплінарних провинностей;

–інформування військовослужбовців про суспільнополітичне життя;

–надання керівникам груп та їх помічникам допомогу в проведенні занять,

–проведення заходів морально-психологічної підтримки військовослужбовців та їх підготовки до екстремальних умов під час бойових дії, формування у них стійкості до психологічного та інформаційного впливу противника.

Отже, зміст діяльності заступника командира підрозділу з виховної робот полягає в організації і проведенні виховного про-

особистості як вихователів (військово-педагогічний колектив) так і вихованців (особовий склад підрозділу), в формуванні мотивації постійного творчого їх самовдосконалення з однією сторони, а з іншої - досягнення достатнього для виконання завдань за призначенням рівня морально-психологічного стану особового складу.

Системний аналіз службових обов'язків заступника командира підрозділу з виховної роботи дозволяє визначити цільові і операційні компоненти його професійної діяльності. Цільові компоненти визначають зміст функцій заступника командира підрозділу з гуманітарних питань. Операційні компоненти визначають зміст його дій у напрямі досягнення мети кожної із функцій.

До цільових компонентів відносяться: управлінський; організаційний; виховний; педагогічний; психологічний; методичний; проектувальний; інформаційно-пропагандистський; культурнопросвітницький; соціально-правовий; науково-дослідницький.

Операційними компонентами є такі: діагностичний, прогностичний, проектувальний, організаційний, практичного здій-

45

снення конкретних виховних заходів, комунікативностимулюючий, аналітично-оціночний, дослідницько-творчий.

ціально-психологічного клімату в військових колективах, індивіду- ально-психологічних властивостей, особливостей і рівня вихованості військовослужбовців всіх категорій, працівників ЗС України, виявлення і визначення рівня загальної освіти та знань, навичок, умінь, які необхідні для ефективної військово-професійної та по-

4.Організаційний компонент включає визначення оптимальних шляхів реалізації вибраної технології виховного процесу та досягнення ефективного результату.

5.Компонент практичного здійснення заходів включає діяльність заступника командира з виховної роботи щодо застосуван-

ня конкретних виховних впливів, які узгоджені за часом і місцем з проведенням занять, планами бойової та гуманітарної під-

46

готовки, планами гуманітарних питань і зміцнення військової дисципліни. Ефективні цієї діяльності залежить від рівня сформованості у офіцерів практичних навичок і вмінь проведення різноманітних заходів, ефективності методик, які вони застосовують.

6. Комунікативно-стимулюючий компонент пов'язаний з людським фактором, організацією комунікативної міжособистісної взаємодії. Це головний компонент в діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи. Тому зупинимось на ньому докладніше. Будь-який соціальний вплив на свідомість особового складу (чим і є виховання як організований соціальний вплив) здійснюється під час комунікативної взаємодії ефективний результат якого залежить від комунікативності особистості.

Педагогічне спілкування це різноманітні форми психологічної взаємодії учасників виховного процесу, як у службовий, так і в позаслужбовий час, які спрямовані на спільне вирішення різноманітних задач формування і всебічний розвиток їх особистостей,

основою, і сутністю, і інтегральним методом виховання» .

Функціями педагогічного спілкування є взаємопізнання учасників виховного процесу, обмін думками, почуттями та інформацією, організація здійснення різноманітних навчально-виховних дій, самовираження, самовизначення, самоствердження учасників цього процесу.

Структура професійно-педагогічного спілкування (за ствердженням відомого вченого В.А. Кан-Калика) включає: 1) прогностичний етап, зміст якого полягає в моделюванні майбутнього спілкування, 2) комунікативна атака, що передбачає організацію спілкування на початку виховного заходу; 3) управлінський етап, сутність якого полягає в здійсненні безпосереднього спілкування протягом виховного заходу; 4) заключний етап, смисл якого полягає в аналізі перебігу спілкування та його результатів і внесення відповідної корекції у модель майбутнього спілкування.

7. Зміст аналітично-оціночного компоненту полягає в ана-

лізі як власних дій, так і дій військово-педагогічного колективу (офіцери, командири всіх рівнів, тощо), військових коле-

47

ктивів, окремих військовослужбовців, виявленні в них позитивних сторін і недоліків, порівнянні отриманих результатів із запланованими. За допомогою аналітично-оціночної діяльності заступник командира підрозділу з гуманітарних питань здійснює зворотній зв'язок у своїй роботі, тобто своєчасно визначає конкретні результати виховного процесу та вносить до нього необхідні корективи. Цей компонент діяльності є досить відповідальним, і його об'єктивне здійснення свідчить про професійну майстерність організатора виховного процесу у військовій частині підрозділі).

змістом. Цей компонент діяльності офіцера структури виховної роботи вимагає від нього насамперед творчості.

супутні: екстремальні умови, робота на відкритому повітрі й в умовах побутового мікроклімату.

Особливості профеПолі функціональний характер діяльності, посійної діяльності стійний контакт із різними категоріями особо-

вого складу, завершений результат професійної діяльності, явно виражена але на сьогодні не визнана корисність.

НАПРЯМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

-МПЗ бойової і мобілізаційної готовності військ, бойового чергування, бойової служби, бойової підготовки;

-МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушення;

-Інформаційно-пропагандистське забезпечення;

-Культурно-виховна і просвітницька робота;

-Військово-соціальна робота;

-Забезпечення військової частини ТЗВ, поліграфічним обладнанням і продукцією, іншим культпросвітмайном;

-Професійний добір, підготовка та виховання кадрів;

ЗАВДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗКВР

Згідно зазначених вище напрямів в межах посадових обов’язків, що визначені Військовими статутами.

2.Досвід проведення морально-психологічної підготовки

варміях інших держав

Ефективна організація МПЗ у ЗС України неможлива без вивчення, узагальнення та раціонального впровадження досвіду діяльності збройних сил провідних країн світу.

Аналіз доктринальних положень і бойових статутів цих армій свідчить, що питання формування і підтримання морального духу особового складу військ (сил) постійно знаходиться в центрі уваги воєнно-політичного керівництва цих держав.

У цілому, морально-психологічний вплив (МПВ) на особовий склад в арміях провідних країн світу носить чітко виражений національний та державно-ідеологічний характер і здійснюється безперервно. У кожній країні національне виховання і психологічна підготовка особового складу військ (сил) розрізняються за назвами, формами і методами організації, силами і засобами. Спільним для всіх цих країн є наявність у їх ЗС відповідних органів і кінцева ме-

49

та їх діяльності – необхідний рівень морально-психологічного стану особового складу військ (сил).

Зміст морально-психологічного впливу на особовий склад в арміях провідних країн світу визначається ідеологічним, психологічним, службовим, соціальним і побутовим чинниками. Виходячи з цього, система роботи з особовим складом в арміях країн членів НАТО умовно включає: морально-психологічну підготовку військовослужбовців; соціальну роботу; захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.

Найбільший досвід цієї діяльності накопичений у ЗС США, де проблема забезпечення відповідного морально-психологічного впливу на особовий склад є одним з пріоритетних державних завдань.

У комплексі заходів, які проводяться державним і військовим керівництвом США щодо підтримання необхідного рівня бойової готовності та боєздатності збройних сил, важлива роль належить морально-психологічній підготовці особового складу. Її кінцевим результатом повинна бути висока моральна та психологічна стійкість військовослужбовців, підрозділу, частини, збройних сил в цілому.

За поглядами американських військових фахівців, моральна і психологічна стійкість включає наступні елементи: дисципліну, бойовий дух, волю до перемоги, вміння володіти собою, почуття особистої гідності, чесність, вірність військовому обов’язку, почуття офіцерської та солдатської честі. В основу роботи з особовим складом покладено ідеї американського способу життя, відданості національному прапору та президенту країни, а також дотримання традицій збройних сил, їх видів, родів військ і служб, об’єднань (з’єднань, військових частин).

Організаційно в апарат по роботі з особовим складом ЗС США входять:

- служба зі зв’язку з громадськістю, яка включає три управління – організаційно-адміністративне, інформації та цензури. Основна функція служби із зв’язків з громадськістю полягає в тісній взаємодії з громадськими організаціями, приватним бізнесом, молоддю з метою створення позитивного відношення до збройних сил і слу-

50