Книга по МПЗ

Контрольні питання для закріплення учбового матеріалу:

1.Розкрийте поняття «військово-соціальна робота». Які заходи передбачає військово-соціальна робота.

2.Які існують пільги військовослужбовцям, ветеранам військової служби, х сімей військовозобов’язаним та членам їхніх сімей?

3.Розкрийте зміст поняття «Інформаційно-психологічна протидія».

4.Які основні завдання інформаційно-психологічна протидії?

151

Тема № 3 ОРГАНІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ТА

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІРДОЗДІЛУ

Заняття 2. Методика організації інформаційного забезпечення та військово-соціальної роботи у підрозділі

Навчальні питання:

1.Зміст за сутність психологічного забезпечення.

2.Зміст та сутність інформаційнопропагандистського забезпечення

1.Зміст за сутність психологічного забезпечення

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів на підтримання та відновлення в особового складу психологічних якостей, якізабезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання за будь-яких умов.

Загальна спрямованість психологічного забезпечення передбачає психологічну підготовку військовослужбовців до несення бойової служби в цілому, а також виконання поставлених завдань, що потребують великого емоційно-психологічного напруження і подолання негативних психологічних наслідків впливу обстановки.

Головним завданням є формування функціональної надійності психіки військовослужбовців, досягнення її стійкості.

Цікаві в цьому плані спостереження спеціалістів НАТО. Серед важливих психогенних, психофізіологічних якостей, що визначають поведінку новоприбулих військовослужбовців під час процесу адаптації, вони вважають: ступінь духовної і фізичної перевтоми; наслідки стресу; наявність почуття страху і рівень мотивації; бойовий дух. У ході тренувань і гартування мають вироблятися і закріплюватися не лише психомоторні навички керування технікою і зброєю, але, насамперед, й верба-

152

льна активність, мислення, увага, здатність тримати у пам’яті весь комплекс проблем, що можуть виникати під час несення бойової служби.

2. Сутність та зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення

Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі своєчасного інформування особового складу про зміст соціально-політичної обстановки, покладені на підрозділ завдання та умови їх виконання.

Основні завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення:

–мобілізація військовослужбовців на самовіддане і професійне виконання поставлених бойових завдань;

–збір, аналіз та роз’яснення соціально-політичної обстановки, що склалась у державі та за її межами;

–формування в особового складу свідомого ставлення до виконання свого військового і громадського обов’язку;

–збір, узагальнення, пропаганда та розповсюдження передового досвіду несення бойової служби [3; 4; 7].

Інформаційне забезпечення та зв’язки з громадськістю, що передбачає: створення інформаційно-пропагандистського центру Збройних Сил України; розробку програми розвитку ідейнополітичного виховання, інформаційно-пропагандистської роботи; вироблення та розповсюдження друкованої, аудіо-відеопродукції щодо воєнної політики України, діяльності Збройних Сил України; формування та підтримання електронних баз даних у Інтернетпросторі; презентацію органів військового управління, військ (сил) перед засобами масової інформації та громадськістю.

Вимоги керівних документів щодо організації інформаційного забезпечення

Інформаційно-пропагандистське забезпечення, як одна з важливих складових виховної роботи, полягає у здійсненні держа-

153

вними органами, органами військового управління, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами виховної роботи, засобами масової інформації заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах України через систему інформування, гуманітарної підготовки, військовопатріотичного виховання особового складу, що спрямована на формування у військовослужбовців активної життєвої настанови, громадянської свідомості та національної самосвідомості, ідентифікації себе із захисниками Батьківщини та українським народом, готовності до сумлінного виконання своїх функціональних обов'язків в мирний і воєнний час, відповідальності за захист територіальної цілісності та недоторканості України як суверенної держави.

Завданнями інформаційно-пропагандистської роботи є:

-формування активної життєвої позиції та наукового світогляду військовослужбовців на основі державної ідеології, виховання воїнів в дусі відданості своїй Батьківщині, народу, вірності військовій присязі та кращим традиціям Збройних сил України;

-роз'яснення військовослужбовцям актуальних питань внутрішньої та зовнішньої політики України, завдань, що стоять перед Збройними Силами щодо надійного захисту суверенітету і територіальної цілісності держави;

-пропаганда історії України, її Збройних Сил, традицій і культури Українського народу;

-зміцнення психологічної готовності та стійкості воїнів, формування їх духовної готовності до сумлінного виконання службових обов'язків;

-формування у військовослужбовців високих моральнобойових і психічних якостей, необхідних для ведення бойових дій у складних і динамічних умовах сучасного бою. При цьому особлива увага звертається на підвищення впливу агітаційно-масових заходів під час удосконалення польового, повітряного, морського вишколу, на маневрах, навчаннях, полігонах, танкодромах, аеродромах, при несенні бойового чергування, а також при роботі

154

з особовим складом, яки знаходиться у віддалених гарнізонах, окремо від основних місць дислокації;

-широке пропагування здорового образу життя, фізкультури і спорту, фізичне загартування особового складу в процесі спортивно-масової роботи;

-формування свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, створення у військових колективах здорової моральної атмосфери та ін.

Основним змістом інформаційно-пропагандистського забезпечення є:

-політика держави, заходи державних органів, основі нормативні документи державотворення, реформування і розвиту Збройних Сил України;

-події у державі та за кордоном, діяльність та основні напрямки діяльності Збройних Сил України;

-боротьба українського народу за незалежність та інші історичніподії;

-історія, традиції, звичаї Збройних сил України, конкретних військових частин і підрозділів;

-гуманний зміст військово-професійної діяльності, підняття престижу і авторитету особистості військовослужбовця у громадської свідомості;

-дійова протидія ворожим пропагандистським заходам, що спрямовані на підрив бойового духу Збройних сил України та деморалізацію українського народу тощо.

Організаторами інформаційно-пропагандистського забезпечення є:

- командири, штаби та органи виховної роботи Збройних Сил України(див. рис. 3).

Організатори інформаційніпропагандистського забезпечення

155

Рис. 3 Організатори інформаційно-пропагандистського забезпечення

Методами інформаційно-пропагандистського забезпечен-

ня є:

-переконання;

-пропаганда;

-практичні методи, які представляють собою систему прийомів і заходів активного залучення військовослужбовців до практичної діяльності;

-протидія негативному інформаційному впливу;

-використання технічних засобів виховання (кінофільми, відеофільми;

-звукозаписи, тексти радіопередач тощо);

-основні методи занять у системі гуманітарної підготовки;

-особистий приклад.

Основними формами інформаційно-пропагандистської роботи є:

-гуманітарна підготовка;

-інформування;

-лекції, доповіді, бесіди, теоретичні конференції і семінари, дискусії та диспути на політичні, морально-етичні та естетичні теми, вечори запитань і відповідей, усні журнали, вечори бойової слави;

-відвідування музеїв та кімнат бойової слави, меморіальних комплексів і монументів, місць боротьби українського народу за незалежність, інших історичних пам'яток;

-ознайомлення військовослужбовців з подвигами героїв, чиї імена свято шанує український народ, зустрічі з учасниками Великої Вітчизняної війни, ветеранами військової служби, учасниками бойових дій, членами українських

156

миротворчих контингентів, представниками творчої інтелігенції та громадськості;

-участь особового складу у відзначенні державних свят, па- м'ятних та історичних дат;

-застосування засобів масової інформації: телебачення, ра-

діо, газет, журналів,тощо.

Керівні документи з інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу підрозділу:

1.Указ Президента України «Про концепцію виховної роботи у ЗС та інших військових формуваннях України», м. Київ, 4 вересня 1998 р.

2.Директива Міністра оборони України «Про організацію гуманітарної підготовки суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки», м. Київ, 13 лютого 2006 р.

3.Наказ Міністра оборони України «Про організацію правової підготовки у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», м. Київ, 24 лютого 2006 р.

4.Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Положення про Ради офіцерів у Збройних Силах України», м. Київ, 20 березня 2006 р.

5.Директива Міністра оборони України «Про вдосконалення системи військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України», м. Київ, 17 квітня 2006 р.

6.Директива Міністра оборони України «Про впорядкування питань задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України», м. Київ, 21 квітня 2006 р.

7.Директива Міністра оборони України «Про організацію культурно-виховної,просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців,членів їхніх сімей,працівників Збройних Сил України», м. Київ, 29 грудня 2006 р.

8.Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Тимчасового положення про релігійні медіа-центри Міністерства оборони України «, м. Київ, 7 березня 2006 р.

157

Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення куль- турно-масової роботи

Відповідальність за проведені культурно-виховної роботи покладено на певні посадові особи. Згідно з «Концепцією виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України», загальне керівництво в цій сфері належить командиру, який повинен створювати умови для проведення культурно-виховної роботи, аналізувати її стан та ефективність.

Головною особою, яка відповідає за організацію культурновиховної роботи, є заступник командира підрозділу з виховної роботи. Він безпосередньо відповідає за стан культурно-виховної роботи в підрозділі, організацію дозвілля особового складу, зобов’язаний піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних та святкових днів.

В організації проведенні культурно-виховної роботи командир, його заступник із гуманітарних питань спираються на актив підрозділу. У складі активу - члени редколегії стінних газет та фотогазет, ради народознавчої світлині, керівники гуртків і колективів художньої самодіяльності.

Алгоритмом діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи щодо організації культурно-виховної га просвітницької роботи може бути послідовність таких дій:

–вивчення вимог керівних документів;

–вивчення планів бойової та гуманітарної підготовки;

–з'ясування наявності в підрозділі матеріально-технічної бази культурно-виховної роботи, ступеня забезпеченості підрозділу культурно-просвітницьким майном;

–вивчення можливості культурного обслуговування особового складу за рахунок закладів культури і освіти місця дислокації підрозділу;

–підбір активу культурно-виховної роботи;

–планування культурно-виховної роботи;

–підготовка і проведення заходів культури о-виховної робо-

ти;

158

– оцінка дієвості проведених заходів.

Важливим етапом організації культурно-виховної, просвітницької роботи є планування

На практиці склалася певна система цієї роботи. Вона полягає у всебічному аналізі стану культурно-виховної роботи в підрозділі, в чіткому визначенні мети, завдань, пріоритетів та змісту цей роботи, у найбільш доцільному залученні сил і засобів до неї

Планування культури о-виховної та просвітницької роботи в підрозділі здійснюється у двох його видах: поточному і оперативному (або цільовому)

Заходи поточного планування культурно-виховної роботи в підрозділі включаються до планів виховної роботи підрозділу на місяць Оперативне (цільове) планування включає плани проведення культурно-виховних та спортивно-масових заходів у вихідні, святкові і не робочі дні, а також плани підготовки і проведення окремих складних заходів культурно-виховної роботи (тематичних, вечорів, усних журналів тощо). У плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи:

–заходи культурно-виховної просвітницької роботи;

–спортивно-масові заходи.;

–організація дозвілля особового складу, який знаходиться у відриві від підрозділу.

–заходи щодо забезпечення мір безпеки.

Заходи культурно-виховної роботи мають певну форму. Форми це спосіб існування і вираження конкретного змісту будьякого заходу.

Форми культурно-виховної, просвітницькоїї роботи поділяються на індивідуальні, гурткові, а також комплексні й прості. Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування способів і методів (тематичні вечори, усні журнали, вечори запитань та відповідей та ін ) Не комплексні форми - такі, зміст яких розкривається за допомогою одного способу, одного методу (вікторини, диспути, бесіди, лекції тощо).

При підготовці і проведенні заходів використовуються конкретні методи культурно-виховної роботи. Це певні способи та прийоми передачі і засвоєння знань, впливу на свідомість, свідомість й

159

поведінку воїнів. У культурно-виховній роботі широко використовуються педагогічні методи, методи пропаганди і агітації, методи ідейно-національного і духовно-емоціонального впливу, методи колективного мистецтва

У ході культурно-виховної роботи застосовується засоби, що притаманні цій роботі. До них відносяться:

–усна, друкована та наочна пропаганда (живе слово, лекції, бесіди, доповіді, періодична преса, наочна агітація);

–мистецьки засоби - всі види та жанри мистецтва (музичне, театральне, декоративне, художнє, література, живопис тощо),

–технічні засоби (фонограми, плівки, відео, радіо, телебачення тощо).

Вибір заходів, форм і методів культурно-виховної, просвітницької роботи, її засобів залежить від конкретних нидів діяльності особового складу та відпочинку.

Особливої уваги вимагач організація відпочинку особового складу, насамперед, у передвихідні (передсвяткові) і вихідні (святкові) дні.

Вільний час військовослужбовців повинен використовуватися продуктивно і цілеспрямовано. Організовуючи роботу у такі дні, слід виходити з принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного впливу на особовий склад. При проведенні культурно-виховної й спортивно-масової роботи та організації дозвілля особового складу вирішуються такі завдання:

–створення позитивної психоемоційної мотивації та направленості на виконання завдань бойової підготовки;

–сприяння оволодінню особовим складом необхідними військовими знаннями та навичками.

– створення умов для зняття психофізичного навантаження після вираженої бойової підготовки протягом тижня;

–створення умов для самореалізації та задоволення духовних, творчих та культурно-мистецьких потреб військовослужбовців;

–залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців.

160