- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
Оцінка пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів проводиться відповідно до ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения».
Всі речовини розподіляються за агрегатним станом на газоподібні, рідкі і тверді. Тверді речовини в тонкодиспергованому стані (розміром частинок менше 850 мкм) виділені в групу пилу згідно з специфікою їх поведінки при горінні.
Основні показники пожежовибухонебезпеки горючих речовин і матеріалів такі: група горючості, температура спалаху, температура займання, температура самозаймання, концентраційні й температурні межі займання, швидкість вигоряння, швидкість розповсюдження полум'я, коефіцієнт димоутворення, схильність до самозагоряння.
Температура спалаху – найнижча температура горючих рідини чи твердої речовини, при якій над їх поверхнею утворюються пара чи горючі суміші в концентрації, достатній для спалаху від зовнішнього джерела запалювання. Горіння при цьому не продовжується через нестачу горючої суміші.
Температура займання – найнижча температура горючої рідини чи твердої речовини, при якій над їх поверхнею утворюються пара чи горючі суміші в концентрації, достатній для займання від зовнішнього джерела запалювання. Горіння при цьому буде продовжуватися при видаленні зовнішнього джерела запалювання.
Температура самозаймання – найнижча температура горючої речовини, при якій вона займається при відсутності стороннього джерела запалювання.
Дані про температуру спалаху, займання, самозаймання та інші показники пожежонебезпечних властивостей використовуються для встановлення групи горючості речовини, оцінки вибухопожежонебезпечності речовини і пожежної небезпеки устаткування та технологічних процесів, пов'язаних із переробкою горючих речовин.
4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
Пожежонебезпечні властивості твердих матеріалів і речовин характеризуються схильністю до займання, особливостями горіння, властивістю піддаватись гасінню тими чи іншими способами.
Різні за хімічним складом тверді матеріали та речовини горять неоднаково. Горіння твердих речовин має багатостадійний характер. Прості тверді речовини (кокс, антрацит, сажа тощо), що являють собою хімічно чистий вуглець, розжарюються або тліють без утворення іскор, полум'я і диму, оскільки їм не потріб-но розкладатися перед тим, як вступити в реакцію з киснем по-вітря. Горіння складних за хімічним складом твердих горючих речовин (дерево, гума, каучук, пластмаси тощо) проходить у дві стадії: розкладання, що не супроводжується полум'ям і випромінюванням світла; горіння, яке характеризується наявністю полум'я чи тління.
Температура спалаху твердих горючих речовин становить 50-580°С, а для більшості порід дерев температура спалаху становить 270-300°С. Сухі волокнисті, пухкі та пилоподібні матеріали мають велику поверхню з киснем повітря і загоряються значно швидше, ніж вологі та ущільнені з великою об'ємною масою.
Вибухові речовини та порох мають найвищу швидкість горіння серед твердих горючих речовин, оскільки вони утримують достатню кількість кисню для повного їх згоряння. Вони горять під водою, під землею і в герметично закритих ємкостях.
На пожежах майже завжди утворюються продукти неповного згоряння, серед яких трапляються отрутні та вибухонебезпечні речовини. При горінні найбільш поширених твердих матеріалів температура пожежі, як правило, не перевищує 1300°С.
Більш пожежонебезпечними за тверді горючі матеріали є рідкі горючі речовини. Вони легко спалахують, інтенсивно горять та утворюють вибухоподібні суміші. Горіння рідких речовин являє собою складний фізико-хімічний процес, який проходить у газовій фазі. В результаті випаровування рідини над її поверхнею утворюється пароповітряна суміш, що забезпечує формування зони можливого горіння.
За основу класифікації рідин щодо їх пожежної небезпеки прийнято температуру спалаху. Це найменша температура рідини, при якій над її поверхнею утворюється пароповітряна суміш у концентрації, достатній для спалаху від стороннього джерела полум'я.
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования» залежно від температури спалаху рідини поділяють на легкозаймисті (ЛЗР) та горючі (ГР). ЛЗР мають температуру спалаху не вище 61°С (у закритому тиглі) або 66°С (у відкритому тиглі), а ГР – мають температуру спалаху понад 61°С. До ЛЗР належать бензин, гас, ацетон, бензол, метиловий спирт та ін., до ГР – мінеральні та рослинні масла, дизельне паливо, мазут тощо.
У свою чергу, ЛЗР поділяють на три групи: 1) особливо небезпечні – з температурою спалаху нижче за –13°С; 2) постійно небезпечні – з температурою спалаху від –13 до 27°С; 3) з підвищеною небезпекою – температура спалаху 27-61оС.
При температурі спалаху горіння рідини ще немає, а проходить лише короткочасний спалах утвореної суміші парів рідини з повітрям. Стійке горіння рідини відбувається лише тоді, коли її підігріти до температури займання. У ЛЗР температура займання на 1-5°С вища за температуру спалаху, у ГР ця різниця досягає 30°С і вище. Пароповітряні суміші ЛЗР належать до вибухонебезпечних. Процес горіння рідини характеризується швидкістю її вигоряння. Зоною горіння є тонкий випромінюючий шар газу, в який із поверхні рідини надходить пара рідини, а з повітря дифундує кисень. Температура горіння рідини на пожежах становить 800-1300°С.
Характерною особливістю ЛЗР і ГР є те, що багато з них (бензин, етиловий спирт) мають низьку електричну провідність і під час руху по незаземлених трубах накопичують статичну електрику, що може призвести до іскріння та займання рідин.