- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
Близько розміщені водойми та великі площі поверхні водозабору можуть призвести до затоплення кар'єрів чи підземних виробок.
Захист кар'єрів від води повинен бути комплексним і передбачати такі заходи: захист від поверхневих вод; екранування і перенесення стоків; захист від підземних вод за допомогою капітальних дренажних споруд; відкачування кар'єрних вод і відведення їх за межі повторного проникнення у кар'єр.
Води поверхневого стоку, особливо в період дощових злив чи інтенсивного танення снігу, розмивають уступи, затоплюють нижні горизонти та заливають їх розчином глини. Захист кар'єрів від води поверхневого стоку проводиться в межах смуги шириною 0,5-1 км залежно від рельєфу за допомогою систем нагірних канав і дамб. Ширина цієї зони повинна також визначатись залежно від фільтраційних властивостей ґрунтів.
Схеми розміщення водозахисних споруд залежать від конфігурації кар'єру й діляться на лінійні та контурні, а за терміном експлуатації: на постійні, що знаходяться за проектним контуром кар'єру, і тимчасові, що будуються в міру розвитку кар'єру. Будівництво водозахисних споруд повинно закінчуватись до початку розкривних робіт.
Притік води за рахунок атмосферних опадів визначається інтенсивністю і тривалістю опадів, коефіцієнтом поверхневого стоку, розміром водозабірної поверхні в межах нагірних канав і дамб.
Великі водойми та водотоки, що знаходяться в межах ка-р'єрних полів, є постійними джерелами обводнення, а іноді можуть бути катастрофічними для гірничих виробок. Тому розробка корисних копалин поблизу них проводиться з використанням заходів безпеки відповідно до правил охорони споруд від шкідливого впливу гірничих робіт, особливо коли під водоймами, руслами або заплавинами річок залягають водопроникні породи, які мають зв'язок із кар'єром.
При знаходженні водойм у зонах розробки чи впливу дренажу найбільш доцільним є відвід води за технічні межі кар'єру чи зони впливу дренажних споруд (залежно від гідравлічного зв'язку поверхневих вод із підземними). Однак, у кожному конк-ретному випадку необхідно керуватися також економічними розрахунками з урахуванням народногосподарського значення водойм, технічної можливості відведення води, впливу на гідравлічний і гідрохімічний режим сусідніх водойм та річок. Відведення води із водойм виконується самопливом за допомогою канав, лотків, труб або перекачуванням насосними установками у сусідні водойми чи річки.
Вплив водотоків на обводнення кар'єрів виключається шляхом екранування русел річок чи відведення їх за межі зони впливу дренажу.
Екранування русел річок проводиться залежно від фільтраційних характеристик підруслових порід, а також за наявності матеріалів та устаткування такими способами: заілюванням підруслових порід; спорудженням бетонного покриття або тампонуванням гірських порід у межах змоченого периметра русла при максимальному рівні води; спорудженням лотків по руслу річки або трубопроводів, що забезпечили б стікання паводкових чи зливових стоків; будівництвом гребель із водостоками; обвалуванням річки дамбою у тих випадках, коли поле кар'єру розміщено в заплаві річки. Відведення русел річок за межі зони впливу дренажу кар'єру повинно проводитись по водонепроникних породах. Наприклад, за таким принципом перенесено русло річки Інгулець в районі кар'єру ПівденГЗК.
На кар'єрах, де можливе створення селевих потоків, проводять терасування косогорів, будують підпірні стінки, нагірні канави, греблі.
Гірничі роботи поблизу водойм, а також у місцевостях, де можливе створення селів, проводять за спеціальними проектами, які забезпечували б попередження прориву води та селів у кар'єр.
Поверхневі води, що потрапляють у кар'єр з навколишніх площ, відводяться в водозабірник центрального водовідливу, який, як правило, споруджується на нижньому горизонті кар'єру.
Відведення води за межі кар'єрного поля повинно забезпечуватися до початку робіт по дренажу і водовідливу кар'єру. Підземні води до потрапляння їх у кар'єр, як правило, мало мінералізовані й придатні для питного чи технічного водопостачання. Однак, при потраплянні в кар'єр води забруднюються різ-ними домішками мінералів, продуктами вибухових речовин та ін. Тому після відкачування кар'єрні води потребують очищення. Очищення кар'єрних вод від завислих частинок (до 30 мг/л) проводиться не тільки в кар'єрних водозабірниках, а також і в поверхневих відстійниках. Для підвищення якості освітлення води використовують коагулювання сірчанокислим алюмінієм чи поліакриламідом. Для очищення води використовують метод фільтрування через гірські породи чи кварцові піски.
Демінералізація кар'єрних вод може здійснюватися за допомогою дистиляційних і електродіалізних пристроїв, а кислих вод – методом дворежимної нейтралізації з використанням вапнякового молока і бактерій, що зменшують вміст сірки.
Непридатна для використання вода накопичується в басей-нах-накопичувачах, які споруджуються у низинних місцях, де частина води випаровується, а частина після відстоювання відводиться у річки. Відведення очищеної води від дренажних і водовідливних установок здійснюється по трубах або по відкритих каналах до водойм. Найбільші ускладнення мають місце при карстових породах. У цьому випадку вода відводиться по трубопроводах чи лотках. Вода, що відкачується з кар'єру, не рідше двох разів на рік підлягає кількісному та якісному дослідженню. При виявленні шкідливих домішок воду необхідно знешкоджувати за узгодженням із санітарно-епідеміологічною службою.
Недопустимо використовувати відпрацьовані кар'єри як водовідстійники промислових стоків з метою запобігання забрудненню підземних вод. Доцільно відпрацьований кар'єрний про-стір використовувати як водойму чистої води або засипати його пустою породою з наступною рекультивацією.