Значення коефіцієнта кт

Категорії порід за підривністю

Коефіцієнт міцності за шкалою проф. М.М. Протод'яконова

Категорії порід за класифікацією СНiП

Породи

Коефіцієнт КТ

205

І-II – легкопідривні	до 12	до VІ	Піщаники, сланці, вапняки, доломіти, руда мартитова	0,5
III – важкопідривні	12-16	VІ-VIIІ	Вапняки міцні, граніти слабкі	1,0
ІV-V – дуже і винятково важкопідривні	16 і більше	IX-XI	Граніти, кварцити, магматити, базальти	1,6

Таблиця 3.10

Значення коефіцієнта км

Сезон	Відстань, м
	до 200	від 200 до 2000	більше 2000
Літній (з квітня по жовтень)	1		3
Зимовий (з листопада по березень )	1		5

Таблиця 3.11

Значення коефіцієнта Кн

Вид набивки	Коефіцієнт Кн при відносній довжині набивки, lн/L-Lз
	0	5	10	15	20
Породна набивка	1	0,15	0,02	0,003	0,002
Без набивки	1	0,5	0,25	0,12	0,06

Таблиця 3.12

Значення коефіцієнта Кзн

hн/hз	0	1,0	2,0	3,0	4,0
Кзн	1	0,5	0,3	0,1	0,03

Імовірність пошкодження споруд, будівель і енергетичних мереж оцінюється шляхом порівняння розрахункового тиску у фронті ударної повітряної хвилі з допустимим значенням тиску, наведеним у табл. 3.13.

Дією УПХ частіш за все порушується заскління споруд. Відомі випадки, коли при масових вибухах на кар'єрі було зруйновано більше 500 м² засклінь на відстані більше 5 км від кар'єра. За допустимий тиск на заскління прийнято 500 Па. Допустимий надлишковий тиск у фронті ударної повітряної хвилі на людину встановлено 10 кПа.

При одночасному підриванні зовнішніх зарядів ВР в кар'єрах радіус небезпечної зони дії ударних повітряних хвиль r_н на заскління визначається за номограмою (рис. 3.10), яка враховує масу заряду Q_e, категорію порід за підривністю і метеоумови.

Таблиця 3.13

Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми

Пошкодження споруд і механізмів	Тиск, кПа
Деренчання незакріпленого скла	0,20-0,25
Руйнування погано встановленого скла	0,25-0,50
Руйнування добре закріпленого скла	1,0-3,0
Розтріскування штукатурки	3,0-5,0
Руйнування віконних рам	7,0
Руйнування легкого стінового заповнювача	14,0
Руйнування бетонних або шлакобетонних стін товщиною від 20 см до 30 см	14,0-21,0
Руйнування стін із цегли товщиною від 20 см до 30 см	50,0-55,0
Трансформаторні підстанції у цегляних будівлях	20,0-40,0
Трансформатори, розташовані відкрито	30,0-50,0
Повітряні лінії високої і низької напруги	20,0-30,0
Контрольно-вимірювальна апаратура	10,0-20,0
Думпкари, трактори	40,0-60,0
Вантажні автомобілі	40,0-50,0

І навпаки, знаючи відстань до об'єкта, що охороняється, за тією же номограмою можна визначити допустиму масу миттєво підривного заряду.

При одночасному підриванні свердловинних зарядів, довжиною l_наб >12d радіус небезпечної зони дії ударних повітряних хвиль на заскління визначається за іншою номограмою (рис. 3.11). Для того, щоб визначити безпечну відстань, необхідно на шкалі абсцис, що відповідає довжині набійки, відкласти величину , підняти перпендикуляр до перетинання з лінією породи відповідної категорії підривності, а потім провести горизонталь до перетинання з лініями, що визначають пору року (відповідно: весна, літо, осінь або зима).

Якщо при короткоуповільненому підриванні миттєво підривається декілька груп зарядів ВР із різними інтервалами уповільнення, то до розрахунку радіуса небезпечної дії приймається група зарядів із максимальною масою ВР. Якщо інтервали між групами знаходяться у межах 30-50 мс, то безпечна відстань, яка визначена за номограмою, збільшується в 1,2 раза, при інтервалах 20-30 мс у 1,5 раза і менше 20 мс – у 2 рази.

При вибухах поблизу лікувальних установ, дитячих закладів, споруд із великою площею заскління, місць зі значним скупченням людей питання визначення безпечних відстаней вирішується із залученням спеціалізованих організацій.

Основним заходом зниження дії УПХ є зменшення маси ВР, що підривається одночасно, котру можна знайти за допомогою номограм (рис. 3.10, 3.11). Іншим важливим заходом є використання якісної набивки довжиною не менше величини ЛНО. Зовнішні заряди ВР необхідно засипати дрібною породою на висоту у 5-6 разів більшу за їх висоту.

На інтенсивність УПХ у кар'єрах впливають атмосферні умови. Масовий вибух краще проводити при від'ємному граді-єнті температури, що має місце в обідню пору з 11 до 15 годин.

У районах, де масові вибухи проводяться постійно поблизу населених пунктів чи промислових споруд, необхідно проводити регулярний моніторинг сейсмічних і ударних повітряних хвиль, на основі якого встановлюються небезпечні зони, підбираються параметри буровибухових робіт і контролюється дія вибуху на природне середовище.

Рис. 3.10. Номограма для визначення радіуса небезпечної зони за дією ударних повітряних хвиль під час масових вибухів зовнішніх зарядів і свердловинних зарядів, довжиною менше, ніж 12 своїх діаметрів

Рис. 3.11. Номограма для визначення радіуса небезпечної зони за дією ударних повітряних хвиль під час масових вибухів свердловинних зарядів, довжиною більше, ніж 12 своїх діаметрів

Відстань передачі детонації на земній поверхні визначається із залежності:

, м, (3.11)

де К_д – коефіцієнт, який залежить від виду ВР та умов вибуху, тобто від їх чутливості та заглиблення зарядів, і знаходиться в межах 0,2÷1,0 для детонаторів і 0,3÷4,6 для деяких ВР (табл. 9 «Єдиних правил безпеки при підривних роботах»); _b – менший лінійний розмір пасивного заряду,м; Q – еквівалентний заряд, який при коротко уповільненому підриванні дорівнює масі ВР, що підривається в одну стадію, кг.

Якщо пасивний заряд складається із ВР різної чутливості, то значення коефіцієнта К_д приймається для ВР з більшою чутливістю.

Стосовно заходів безпеки щодо можливості отруєння газами після вибуху, то проект масового вибуху повинен мати розділ, який передбачає порядок допуску людей у кар'єр. Допуск постів воєнізованої гірничорятувальної служби (ВГРС) на підірваний блок дозволяється не раніше, ніж через 15 хвилин після вибуху. Допуск людей у кар'єр дозволяється керівником масового вибуху чи керівником кар'єру не раніше, ніж через 30 хвилин після вибуху, якщо пости ВГРС сповістять, що концентрація отруйних газів не перевищує ГДК.

При комбінованій розробці родовищ відкритим і підземним способами контроль загазованості повинен здійснюватись як у кар'єрі, так і в підземних виробках працівниками ВГРС.

Безпечна відстань за дією отруйних газів при підриванні зарядів на викид визначається за формулою (3.12) і може досягати декількох кілометрів:

, м, (3.12)

де V_в – швидкість вітру перед вибухом, м/с.

Керувати швидкістю вітру людина не може, тому при проведенні вибухових робіт необхідно застосовувати малогазові емульсійні ВР (анемікс, ЕРА україніт та ін.), виконувати якісну набивку свердловинних зарядів, використовувати раціональні їх конструкції тощо. Закордонний і вітчизняний досвід показує, що при впровадженні передових технологій проведення масових вибухів пилогазова хмара не виходить із кар'єру, а осідає в ньому на дно.

Для контролю за викидами пилу і газу з кар'єрів при масових вибухах контролюючі органи повинні вести постійний їх моніторинг як ручними, так і автоматизованими приладами.