- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
Основними причинами травматизму при обслуговуванні екскаваторів є обвали вибоїв, знаходження людей у зоні дії екскаватора, падіння шматків породи зі стріли, кузова, ковша, підйом на екскаватор чи спуск з нього під час роботи.
Перегін екскаватора дозволяється згідно з письмовим розпорядженням начальника рудника, в якому передбачаються заходи безпеки та вказується відповідальна особа. Машиніст екскаватора повинен досконально вивчити трасу перегону на предмет габаритів та якості шляху. Перегін екскаватора під діючою ЛЕП дозволяється енергетиком відповідної дільниці за умови, що зазор між нижнім проводом і найвищою точкою екскаватора буде не менше 2 м. При наявності атмосферних опадів перегін екскаватора під діючою ЛЕП не дозволяється. При переїзді екскаватора через переїзд гусениці не повинні натискати на рейки і не дозволяється поворот. Тобто, екскаватор повинен перетинати залізницю тільки прямо. При цьому має бути присутнім представник залізничної служби. При перегоні екскаватора по автодорозі попереду екскаватора та позаду нього на відстані 50 м знаходяться сигнальники з червоними прапорцями. Ківш екскаватора повинен бути порожнім, направленим у напрямку руху і бути на висоті не більше, як 2 м.
При перегоні крокуючого екскаватора його стріла направляється у бік, зворотній напрямку руху. При цьому помічник машиніста знаходиться попереду екскаватора за напрямом руху і передає сигнали машиністу через третю особу, що крокує позаду. Переміщення екскаватора у вибої проводиться за сигналами помічника машиніста. Максимальний кут укосу при перегоні екскаватора не повинен перевищувати 12,5°. Перегін екскаватора в нічний час не дозволяється.
На уступі чи відвалі екскаватори повинні знаходитися на твердій, добре спланованій основі. У вибої кабіна екскаватора повинна знаходитися на протилежному боці від вибою. Кут нахилу екскаватора у вибої, крім з’їзної траншеї, не може бути більшим, ніж 10°.
Мінімальна відстань між контрвантажем екскаватора і транспортною посудиною або вибоєм – 1 м, а між двома екскаваторами на одному рівні – не менше півтори суми максимального радіуса їх дії, на суміжних горизонтах – не менше подвійного радіуса розвантаження верхнього екскаватора.
Не допускається присутність людей у зоні дії екскаватора, яка дорівнює 1,5 максимального радіуса розвантаження. Така відстань береться тому, що на максимальній відстані ковша від центру повороту з нього може випасти шматок породи, який унаслідок дії відцентрової сили може переміститися і навіть перекотитися ще на деяку відстань.
При розвантажуванні ковша у транспортну посудину, його необхідно опустити якомога нижче, але не зачіпати дно. Не можна переміщати думпкар або автомобіль за допомогою ковша. Якщо через зону дії екскаватора пролягає автодорога, помічник машиніста має попередити машиніста про наближення транспорту. Вирівнювання ґрунту бульдозером у вибої екскаватора проводиться з дозволу машиніста екскаватора та при його зупинці.
При завантаженні транспортних посудин екскаватором загальноприйнятими є такі сигнали:
– «Стоп» – один короткий;
– дозвіл на завантаження – два коротких;
– початок завантаження – три коротких;
– дозвіл на від'їзд – один довгий.
Таблиця сигналів має бути прикріплена на екскаваторі на видному місці для операторів транспортних засобів.
Стрілові канати екскаватора підлягають огляду один раз на тиждень механіком дільниці. Кількість порваних дротів на одному кроці звивки не повинна перевершувати 15%. Кінці дротів, що виступають, відрізають. Підйомні та підтягувальні канати необхідно оглядати в терміни, затверджені головним механіком кар'єру. Результати огляду канатів заносяться до спеціального журналу, що зберігається на екскаваторі. В журналі записується дата установки каната.
У разі загрози обвалу уступу або виявлення відказу заряду ВР, роботу екскаватора необхідно призупинити і відвести його в безпечне місце. Для цього завжди має бути вільний виїзд.
Коли ґрунт у вибої не витримує тиску гусениць, необхідне підсипання більш твердих порід, а також забезпечення надійного дренажу.
Навантаження екскаваторами типу драглайн у залізничні думпкари або інші ємкості дозволяється за умови виконання заходів безпеки, розроблених адміністрацією кар'єру. Мінімальна відстань від працюючого екскаватора типу драглайн до другого екскаватора або іншої машини повинна бути не менша за зону дії екскаватора з урахуванням дальності закиду ковша. В разі необхідності проведення робіт на меншій відстані розробляється спеціальний проект і затверджується технічним керівником підприємства. Черпання гірської маси екскаватором повинно проводитися згідно з проектом, на основі якого розробляється технічний паспорт, що знаходиться на екскаваторі. При зміні умов черпання порід начальник дільниці має розробити та затвердити новий паспорт.
Начальник дільниці видає наряд на роботу екскаватора в письмовій формі. У ньому, крім питань технології, передбачаються заходи безпеки при виконанні всіх технологічних операцій. Наряд на роботи в небезпечних умовах не видається, окрім випадків, пов'язаних із ліквідацією найнебезпечніших умов, а в решті випадків розробляється спеціальний проект.
Під час прийому зміни машиніст екскаватора і начальник зміни повинні ретельно оглянути вибій на відповідність його паспорту, звернувши особливу увагу на структуру нашарування пластів, кут нахилу укосу, наявність заколів і великогабаритних предметів.
Багатоковшові ланцюгові та роторні екскаватори, як правило, мають велику масу, тому особлива увага приділяється стійкості ґрунту, вирівнюванню його поверхні. Заводнені ділянки повинні надійно дренуватися.
Нахили, радіуси залізничних колій, шляхи багатоковшових, а також крокуючих екскаваторів повинні відповідати технічному паспорту екскаватора. Екскаватори мають бути обладнані приладами, що фіксують нахил і ширину колії. Результати вимірів заносяться до журналу.
Роторні екскаватори з висувними стрілами повинні мати автоматичні пристрої, які забезпечували б граничну швидкість руху та кути повороту роторної стріли, а також неможливість її над-мірного підйому чи надмірного висування. У кабіні машиніста екскаватора має знаходитися щит аварійної сигналізації та прилади контролю швидкості руху і кута повороту роторної стріли, швидкості руху екскаватора, напруги та потужності на вводі екскаватора. Під час роботи екскаватора люди не повинні знаходитися під його агрегатами. Перед черговим заїздом начальник зміни повинен ретельно оглянути вибій щодо наявності предметів великого розміру (коріння дерев, шпал, рейок, валунів).
Робота багатоковшових ланцюгових екскаваторів із нижнім черпанням можлива лише за умови відсутності зсувних явищ. При роботі екскаватора на конвеєр їх пуски мають бути зблокованими.
Усі конвеєрні лінії роторного комплексу обладнуються сходовими переходами і поручнями на відстані не більше, як 500 м один від одного.
Машиніст повинен добре бачити весь вибій. Екскаватори повинні мати зручні пристрої для виклику машиніста.
Транспортно-відвальні мости обладнуються пристроями автоматичного вимірювання швидкості вітру, що блокуються із аварійним сигналом і гальмівною системою. Крім цього, мають бути кінцеві вимикачі, що обмежують шлях руху, і переговорні пристрої. Ходові візки повинні мати ручні гальма. Під час ре-монту транспортно-відвального мосту забороняється одночасно розбирати автоматичні та ручні гальма.
Усі конвеєрні лінії транспортно-відвального мосту обладнуються двобічними площадками з поручнями шириною не менше 700 мм для обслуговування конвеєрів.
Під час снігопаду, блискавки, зливи, туману і видимості менше як 25 м робота транспортно-відвального мосту забороняється.
Не допускається наближення транспортно-відвального мосту до іншого гірничотранспортного устаткування ближче, ніж на 1 м.
При переміщенні консольного відвалоутворювача з крокуючим ходом, під ним не можна розташовувати інші механізми чи знаходитися людям.
Відстань між кінцем відвальної консолі транспортно-відвального мосту та гребенем відвалу повинна бути не меншою, ніж 3 м, а при поворотній консолі у відвалоутворювачів – 1,5 м. При наявності ознак зсуву транспортно-відвальний міст необхідно вивести в безпечну зону. Перехід мосту через підземні виробки необхідно виконувати відповідно до спеціального проекту.
Протипожежний захист транспортно-відвального мосту повинен виконуватися згідно з інструкцією, затвердженою технічним керівником підприємства.