- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Максимально допустиме значення опору заземлення
|
Режим нейтралі чи вид виробництва |
Опір, Ом, при напрузі, В |
Примітка | |||
|
понад 1000 |
1000 або менше | ||||
|
660 |
380 |
220 | |||
231
|
Заземлена |
не більше, ніж 0,5 |
не більше, ніж 2 |
не більше, ніж 4 |
не більше, ніж 8 |
1 |
|
Ізольована |
250/І3 ≤ 10 |
|
не більше, ніж 4 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Відкриті гірничі роботи |
не більше, ніж 4 |
|
не більше, ніж 4 |
|
|
|
Підземні роботи |
не більше, ніж 2 |
|
не більше ніж 2 |
|
|
Примітки
1. При питомому опорі ґрунту 100 Ом·м опір робочого заземлення Rp становить:
Rp= Rд(ρ/100), Oм,
де Rд – допустимий опір, Ом; ρ – фактичний питомий опір ґрунту, Ом м.
2. Для окремої електроустановки потужністю менше, ніж 100 кВА опір заземлення можна прийняти не більше 10 Ом.
Таким чином, для внутрішньокар'єрних електроустановок опір заземлення слід приймати не більше, ніж 4 Ом, а якщо на кар'єрі є підземні виробки і загальна заземлююча мережа, то опір заземлення слід приймати не більше, ніж 2 Ом.
Огляд заземлюючої мережі на кар'єрах треба проводити не рідше одного разу на місяць, а також після монтажу чи ремонту мережі та після кожного масового вибуху, при цьому необхідно заміряти величину опору.
Результати вимірів опору заземлення заносяться до спеціального журналу.
На електропідстанціях, що живлять внутрішньокар'єрні мережі, всі мережі напругою понад 1000 В повинні мати селективний захист від замикання фаз на землю з часом спрацювання не більше 0,2 с.
Перевірка та наладка захисту повинна проводитися не рідше одного разу на 6 місяців.
Для захисту людей від ураження електричним струмом в електроустановках до 1000 В необхідно використовувати реле втрат, які повинні спрацьовувати не пізніше, ніж за 0,2 с. Справність реле втрат УАКИ–380 повинна визначатися перед початком кожної зміни шляхом штучного з'єднання фази з допоміжним заземленням через калібрований опір, величина якого передбачена виробником реле.
При робочому спрацюванні реле не допускається його наступне вмикання без ліквідації причин спрацювання. Після відключення кар'єрних мереж від дії максимального струмового захисту дозволяється одноразове повторне вмикання.
3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
Для освітлювальних мереж у кар'єрі, а також стаціонарних ліхтарів на пересувних машинах, механізмах та агрегатах повинна використовуватися мережа з ізольованою нейтраллю при лінійній напрузі не вище 220 В. При використанні спеціальних видів освітлення допускається напруга понад 220 В.
Для живлення ручних переносних ліхтарів повинна використовуватися напруга не вище 42 В змінного струму і до 60 В – постійного струму, а в особливо небезпечних умовах (обмежений простір, металоємкості і т. ін.) не вище 12 В. При використанні тепловозної тяги допускається напруга для переносних ліхтарів до 75 В.
Для освітлення відвалів і автодоріг поза межами кар'єру від окремих підстанцій дозволяється використання напруги 380/220 В і мережі з глухо заземленою нейтраллю.
Допускається навішування дротів освітлювальної мережі та установлення ліхтарів на опорах контактної мережі постійного струму не вище, ніж 1650 В при умові, якщо відстань по вертикалі між контактним проводом і проводом освітлення не менше 1,5 м, а відстань до опори в горизонтальній площині не менше, ніж 1 м. Підвішування дротів сигналізації та зв'язку на контактних опорах не допускається. Під час заміни освітлювальної мережі, підвішеної на опорах контактних проводів, напруга з контактної мережі знімається. Під час ремонту освітлювальної мережі чи ліхтарів напруга знімається з освітлювальної мережі.
На відвалах освітлювальна мережа розміщується вподовж залізничної колії з боку, протилежного відвалоутворенню.
Живлення приладів зв'язку та сигналізації, за винятком спеціальних транспортних пристроїв, повинно виконуватися при лінійній напрузі мережі не вище 220 В від освітлювальної мережі або акумуляторів чи випрямлювачів. Для сигнальних пристроїв, крім СЦБ, що живляться при напрузі 24 В, дозволяється використовувати голі дроти. Всі телефонні лінії повинні бути двопровідними. Пересічення ліній телефонного зв'язку з електрифікованою залізницею повинно бути тільки підземним, а кабель повинен розміщуватись у струмопровідній броні. Підземне прокладання кабелів зв'язку на кар'єрах має бути тільки в місцях, де не передбачене ведення гірничих робіт.