Структурна організація макрофага:

1 – псевдоподії; 2 – гранулярна ендоплазматична сітка; 3 – комплекс Гольджі; 4 – лізосоми;  5 – фаголізосома.

Для макрофагів характерною морфологічною ознакою є велика кількість лізосом у цитоплазмі і численні довгі псевдоподії (мікровирости цитоплазми). Функція макрофагів полягає у захопленні чужорідних тіл (фагоцитоз) і участі в реакціях природного і набутого імунітету.

Тканинні базофіли (тучні клітини) – це клітини, що синтезують, накопичують ряд біологічно активних речовин: гепарин, серотонін, гістамін, дофамін тощо. Для морфології тучних клітин характерним є наявність у їх цитоплазмі специфічної зернистості, яка за будовою і хімічним складом подібна до гранул базофілів крові. Форма клітин різноманітна, так само як і розміри. 

Структурна організація тканинного базофіла:

1 – комплекс Гольджі; 2 – мікроворсинки; 3 – гранули

Вони бувають округлі, овальні, з широкими відростками, що зумовлено їхньою можливістю до амебоїдних рухів. Цитоплазма містить велику кількість мітохондрій, мало гранулярної та агранулярної ендоплазматичної сітки, комплекс Гольджі розвинутий добре.

Ультраструктурна організація клетин сполучної тканини

А - фібробласт; Б - гістіоцит; В - тканинний базофіл

Плазмоцити походять з В-лімфоцитів крові, вони забезпечують гуморальний імунітет, виробляють антитіла (гамма-глобуліни). Плазмоцит – невелика клітина округлої форми, має невелике ядро, яке розташоване ексцентрично, (оскільки добре розвинута гранулярна ендоплазматична сітка займає більшу частину клітини) і в якому грудочки конденсованого хроматину утворюють характерний малюнок коліс зі спицями. 

Структурна організація плазмоцита:

1 – гранулярна ендоплазматична сітка; 2 – комплекс Гольджі; 3 – мітохондрії; 4 – еухроматин.

Цитоплазма клітин забарвлюється інтенсивно базофільно, біля ядра відмічається перинуклеарна зона “світле подвір’я” із слабко базофільним забарвленням. Навколо ядра розташовується добре розвинена гранулярна ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі.

Непостійні клітини

Жирові клітини (адипоцити) здатні до накопичення в цитоплазмі резервного жиру, який забезпечує трофіку, енергоутворення та метаболізм води. Накопичуючись у великій кількості, адипоцити утворюють жирову тканину.

Пігментні клітини (пігментоцити) містять у цитоплазмі пігмент меланін. Пігментні клітини мають відростки і поділяються на: меланоцити — виробляють пігмент, і меланофори, які можуть лише накопичувати його в цитоплазмі.

Адвентиційні клітини – це невеликі, веретеноподібної форми, малодиференційовані клітини, що супроводжують дрібні кровоносні судини. У процесі диференціювання ці клітини можуть перетворюватися у фібробласти й адипоцити.

Лейкоцити крові (гранулоцити, агранулоцити) мігрують із кровоносних судин і виконують у сполучній тканині захисні функції. Лімфоцити, на відміну від інших лейкоцитів, можуть із сполучної тканини через лімфу, що відтікає, знову потрапляти до крові.