Практикум2013
.pdfРозділ 3. Диференціальні рівняння |
41 |
3.2. Деякі типи диференціальних рівнянь 1-го порядку
|
|
Тип ДР |
|
|
|
|
|
Метод розв’язання |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Рівняння з відокремленими |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
змінними. |
|
|
|
|
|
|
f1(x)dx f2(y)dy C |
|||||||||||
|
f1(x)dx f2(y)dy |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
ДР з відокремлюваними змінними. |
|
dy |
|
f(x)dx C |
або g(y) 0 |
|||||||||||||
|
y f (x)g(y) |
g(y) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
M(x)N(y)dx P(x)Q(y)dy 0 |
|
M(x) dx |
Q(y) dy 0 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P(x) |
|
N(y) |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
або P(x) 0 чи N(y) 0 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
y f (ax by c) |
|
|
Заміна z ax by c |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Однорідні ДР. |
|
|
|
|
|
Заміна y u(x)x |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
y |
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
du |
|
|
|
|||
|
f |
|
|
|
|
|
|
y |
|
x u |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДР, звідні до однорідних |
|
|
|
|
t |
, |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
x |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ax by c |
1) Заміна |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
y |
s |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
y |
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
a1x |
b1y c1 |
якщо |
a |
b |
0; |
|
|
||||||||||
|
a,b,c,a ,b ,c const |
|
|
|||||||||||||||
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
a1 |
b1 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
2) заміна z ax by c, |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
якщо 0 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Лінійне однорідне рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
y p(x)y 0 |
|
|
|
|
y Ce p(x )dx |
|
|||||||||||
Лінійне неоднорідне рівняння |
1. Метод Лаґранжа. Шукаємо |
|||||||||||||||||
|
y p(x)y q(x) |
розв’язок у вигляді |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y C(x)e |
p(x)dx |
. |
|||||
Рівняння Бернуллі |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
y p(x)y q(x)y , |
2. Метод Бернуллі. Шукаємо |
||||||||||||||||
|
{0, 1} |
розв’язок у вигляді |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
y u(x)v(x) |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
42 |
|
|
|
|
Розділ 3. Диференціальні рівняння |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Рівняння в повних диференціалах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
P(x, y)dx Q(x, y)dy 0, |
|
|
x |
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|||||
|
|
P |
|
Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
P(t, y0 )dt Q(x, t)dt C |
|
||||||||||||||
|
|
y |
|
x |
|
|
x0 |
|
|
|
|
y0 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
3.3. Нелінійні диференціальні рівняння вищих порядків |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
Тип ДР |
|
|
|
|
|
Метод розв’язання |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
y(n) f (x) |
|
|
|
|
|
Безпосереднє n -кратне інтегрування |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
F(x, y(k), ..., y(n)) 0 |
|
Заміна y(k) p(x) |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
y(k 1) |
p (x), ..., y(n) p(n k) |
|
|||||||||
|
|
(k) |
, ..., y |
(n) |
) 0 |
Заміна y |
p(y) |
|
|
|
|
|
|||||||
|
F(y, y , ..., y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
2 |
p |
2 |
p, ... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p p, y |
|
p p |
|
|
||||||
|
3.4. Лінійні диференціальні рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
Лінійний диференціальний |
L[y] y(n) a (x)y(n 1) .... a (x)y |
|
||||||||||||||||
|
оператор |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Лінійне однорідне диференціальне |
y |
(n) |
a1(x)y |
(n 1) |
.... an(x)y 0; |
|
||||||||||||
|
рівняння (ЛОДР) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L[y] 0 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Лінійна залежність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
і незалежність функцій. Систему |
Систему функцій y1, y2, ..., yn |
|
|
|
||||||||||||||
|
функцій y1,y2, ..., yn |
називають лінійно |
|
|
|
||||||||||||||
|
називають лінійно залежною, якщо |
|
|||||||||||||||||
|
незалежною, якщо з рівності |
|
|||||||||||||||||
|
існують такі числа 1, 2, ..., n, не |
|
|||||||||||||||||
|
1y1 2y2 ... nyn 0 |
|
|||||||||||||||||
|
рівні одночасно нулеві, що |
|
|
|
|||||||||||||||
|
випливає, що |
|
|
|
|
|
1y1 |
2y2 |
... nyn |
0 |
|
|
|||||||
|
1 2 |
... n 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 3. Диференціальні рівняння |
|
|
|
|
43 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Вронскіан системи функцій |
|
y |
y |
2 |
... |
y |
|
|
|
||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
n |
|
|
||
|
y ,y , ..., y |
|
y |
y |
... |
y |
|
|
||||
|
|
1 |
|
2 |
|
|
n |
|
|
|||
|
1 2 |
n |
W |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
... ... ... |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
y(n 1) |
y(n 1) ... |
y(n 1) |
|
|
||||
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Властивості вронскіана. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Якщо функції y1,y2,..., yn лінійно |
2. Якщо y1,y2,..., yn лінійно незалежні |
|
|||||||||
|
залежні на проміжку [a;b], то |
функції, що є розв’язками деякого |
|
|||||||||
|
вронскіан тотожно дорівнює нулеві на |
ЛОДР n -го порядку, то вронскіан |
|
|||||||||
|
цьому проміжку. |
такої системи не дорівнює нулеві в |
|
|||||||||
|
|
|
жодній точці. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|||||||||
|
Фундаментальна система |
які утворюють фундаментальну |
|
|||||||||
|
розв’язків. Лінійне однорідне |
систему розв’язків (ФСР) ЛОДР: |
|
|||||||||
|
диференціальне рівняння порядку n |
|
{y1(x),y2(x), ..., yn(x)} |
|
||||||||
|
має рівно n лінійно незалежних |
|
|
|||||||||
|
розв’язків y1(x), y2(x),..., yn(x), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Теорема про структуру загального |
|
|
yзаг. одн. |
|
|
|
|
||||
|
розв’язку ЛОДР. Якщо |
C1y1(x) C2y2(x) ... Cnyn(x) |
|
|||||||||
|
{y1(x), ..., yn(x)} — ФСР ЛОДР, то |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
загальний розв’язок системи є |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лінійною комбінацією цих розв’язків. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Лінійне неоднорідне ДР |
y(n) a (x)y(n 1) |
.... a |
n |
(x)y f (x); |
|
||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L[y] f (x) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Теорема про структуру загального |
yзаг. неод. |
yзаг. одн. |
yчаст. неодн. |
|
|||||||
|
розв’язку ЛНДР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Принцип суперпозиції |
Якщо y1(x) та y2(x) — розв’язки |
|
|||||||||
|
|
|
відповідно ЛНДР L[y] f1(x) та |
|
||||||||
|
|
|
L[y] f2(x), то y1(x) y2(x) є |
|
||||||||
|
|
|
розв’язком ЛНДР L[y] f1(x) f2(x). |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
44 Розділ 3. Диференціальні рівняння
3.5. Лінійні однорідні ДР зі сталими коефіцієнтами
ЛОДР зі сталими коефіцієнтами |
y |
(n) |
a1y |
(n 1) |
.... any 0 |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Метод Ейлера |
Шукаємо розв’язок у вигляді |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y e x , |
|
|
|
|
||||||||||||
Характеристичне рівняння |
|
|
|
|
n |
|
a1 |
n 1 |
... an |
0 |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Лінійно незалежні розв’язки ДР залежно від розв’язків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
характеристичного рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
1. — дійсний корінь кратності 1 |
y e x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
2. — дійсний корінь кратності r |
y1 |
e |
x |
, y2 |
xe |
x |
, ..., yr |
x |
r 1 |
x |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
e |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
3. 1,2 i — пара комплексно- |
y1 |
e x |
cos x, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
спряжених коренів |
y2 |
e x |
sin x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Схема методу Ейлера. |
3. Знаходять лінійно незалежні |
|
||||||||||||||||||||||||
1. Записують характеристичне |
розв’язки ЛНДР для кожного кореня |
|||||||||||||||||||||||||
характеристичного рівняння (ФСР). |
||||||||||||||||||||||||||
рівняння для ЛОДР. |
||||||||||||||||||||||||||
4. Записують загальний розв’язок |
|
|||||||||||||||||||||||||
2. Розв’язують характеристичне |
|
|||||||||||||||||||||||||
ЛОДР. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
рівняння. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
ЛОДР 2-го порядку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Диференціальне рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
py qy 0 |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Характеристичні рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
p q 0 |
|
|
|
|||||||||||
Лінійно незалежні розв’язки ДР залежно від розв’язків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
характеристичного рівняння (ФСР) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
1. Дійсні різні корені 1, 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
e 1x , y |
2 |
e 2x |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2. Дійсний кратний корінь |
|
|
|
|
|
|
|
|
y1 |
e |
x |
, y2 |
xe |
x |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3. Пара комплексно-спряжених |
|
|
|
y1 |
e |
x |
cos x, y2 |
e |
x |
sin x |
||||||||||||||||
коренів 1,2 i |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Загальний розв’язок |
|
|
|
|
|
|
y C y (x) C y (x) |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 3. Диференціальні рівняння |
45 |
3.6. Лінійні неоднорідні ДР зі сталими коефіцієнтами
L[y] f (x),
де f(x) — неперервна функція загального вигляду
Метод Лаґранжа (варіації |
3. Знаходять C1(x),...,Cn(x), |
|
|
|
|||||||||||||||
довільних сталих). |
розв’язуючи систему |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
1. Розв’язують відповідне однорідне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C y |
C |
y |
... C y |
|
0, |
|
||||||||
ДР. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
2 2 |
|
|
|
n n |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C y C y ... C y |
0, |
|
||||||||||||
yзаг. одн. C1y1 C2y2 ... Cnyn . |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
2 2 |
|
|
|
n n |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
....................................................... |
||||||||||||||||||
2. Загальний розв’язок неоднорідного |
|
|
(n 2) |
|
|
(n 2) |
|
|
|
(n 2) |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0, |
||||||||
рівняння шукають у вигляді |
|
C1y1 |
|
|
C2y2 |
|
... Cnyn |
|
|||||||||||
|
|
(n 1) |
|
|
|
(n 1) |
|
|
|
|
(n |
1) |
|
|
|||||
|
|
C y |
... C y |
f(x). |
|||||||||||||||
|
C y |
|
|
|
|
|
n |
|
|||||||||||
yзаг. неодн. |
|
1 1 |
|
|
|
|
2 2 |
|
|
|
|
n |
|
|
|
||||
4. Інтегруванням знаходять функції |
|||||||||||||||||||
C1(x)y1 C2(x)y2 ... Cn(x)yn . |
|||||||||||||||||||
C1(x), ...,Cn (x). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
5. Записують загальний розв’язок, |
||||||||||||||||||
|
підставляючи знайдені функції |
|
|
||||||||||||||||
|
C1(x), ...,Cn (x). |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Метод Лаґранжа для рівняння |
1. yзаг. одн. |
C1y1 |
C2y2. |
|
|
|
|
||||||||||||
y py qy f(x) |
2. yзаг. неодн. |
C1(x)y1 |
C2(x)y2. |
|
|||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(x)y |
(x) 0, |
|
||||||
|
|
C |
1 |
(x)y (x) C |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
||
|
3. |
|
(x)y (x) C (x)y (x) f (x). |
||||||||||||||||
|
|
C |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
L[y] f (x), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де f (x) e x Pn(x) cos x Qm(x) sin x |
— функція спеціального вигляду |
||
(квазімногочлен) |
|
|
|
|
|
|
|
Схема методу невизначених |
|
|
|
коефіцієнтів (застосовний до ДР зі |
3. |
Записують частинний розв’язок |
|
спеціальною правою частиною). |
|||
ЛНДР з невизначеними коефіцієнтами. |
|||
1. Записують теорему про структуру |
|||
4. |
Визначають коефіцієнти, |
||
розв’язку ЛНДР. |
|||
підставляючи частинний розв’язок у |
|||
|
|||
yзаг. неод. yзаг. одн. yчаст. неодн. |
ЛНДР. |
||
2. Знаходять загальний розв’язок |
5. Записують загальний розв’язок |
||
|
|
відповідного ЛОДР (метод Ейлера). |
ЛНДР. |
|
46 |
Розділ 3. Диференціальні рівняння |
3.7. Частинний розв’язок ЛНДР залежно від правої частини
f (x) e x Pn(x) cos x Qm(x) sin x k i ,
де Pn(x) a0 a1x a2x2 ... anxn ; ХР — характеристичний многочлен
Права частина спец. вигляду |
|
Шаблон для частинного розв’язку |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pn (x) k 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k 0 не є коренем ХР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
Pn(x) A0 A1x ... Anx |
. |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||
k 0 корінь кратності s ХР |
|
|
s |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Pn(x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
P (x)e x k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k не є коренем ХР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Pn(x)e |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
k корінь кратності s ХР |
|
|
s |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|||||||
|
|
Pn(x)e |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
e x(Pn(x) cos x Qm(x) sin x) |
l max(n,m) |
|
|
|||||||||||||||||
k i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
k i не є коренем ХР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e x Pl |
(x) cos x Ql sin x |
|
|
||||||||||||||||
k i корінь кратності s |
ХР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xse x Pl |
(x) cos x Ql sin x |
|||||||||||||||||||
|
|
Окремі |
випадки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ae x k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k не є коренем ХР |
|
|
Ae x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
k корінь кратності s ХР |
|
Axse x |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
a cos x b sin x k |
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
k i не є коренем ХР |
|
|
A cos x B sin x |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
k i корінь кратності s |
ХР |
|
xs A cos x B sin x |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
e x a cos x b sin x k i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
k i не є коренем ХР |
|
e x A cos x B sin x |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
k i корінь кратності s |
ХР |
xse x A cos x B sin x |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 3. Диференціальні рівняння |
47 |
3.8. Лінійні однорідні системи ДР зі сталими коефіцієнтами
Лінійна однорідна система ДР зі |
|
|
x |
|
a |
|
x a |
|
y, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
11 |
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
сталими коефіцієнтами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
a21x a22y |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Матричний запис системи |
|
|
|
|
|
|
x |
Ax |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
|
|
a11 a21 |
|
|||||||||||
|
|
|
|
де x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
,x |
|
|
|
,A |
|
|
|
|
|
a |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
a |
21 |
22 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Метод Ейлера |
|
|
Шукаємо розв’язок у вигляді |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x Ce t, , |
|
|
|
|
|
||||||||||||
Характеристичне рівняння |
|
|
|
a11 |
|
|
a12 |
|
|
|
0 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
a21 |
|
a22 |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Лінійно незалежні розв’язки ДР залежно від розв’язків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
характеристичного рівняння (ФСР) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
1. Дійсні різні корені |
1, 2 |
x |
(t) Ae 1t, x (t) Ae 2t |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
2. Дійсний кратний корінь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A Bt |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x(t) |
|
|
|
|
e |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
C Dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
3. Пара комплексно-спряжених |
|
|
x1 |
Re Ae( i)t |
|
|
, |
|
|
|
||||||||||||||
коренів 1,2 i |
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Im Ae( i)t |
|
|
|
|||||||||||||||||||
Загальний розв’язок |
|
x(t) C x (t) C x |
2 |
(t) |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
48 |
|
Розділ 3. Диференціальні рівняння |
|
|
|
||||
3.9. Застосування диференціальних рівнянь |
|
|
|
||||||
Динаміка популяції. |
|
|
|
|
|
|
|
||
Швидкість розпаду (розмноження) |
|
|
x (t) kx(t),k 0 |
||||||
пропорційна кількості x(t) речовини, |
k 0 — розпад; |
|
|
||||||
що залишилась. |
|
|
|
|
|||||
|
|
k 0 — розмноження |
|
||||||
|
|
|
|
||||||
Другий закон Ньютона |
mv (t) F(v,t) ms (t) F(v,t) |
||||||||
Закон Ньютона. Швидкість |
|
|
|
|
|
|
|||
охолодження тіла пропорційна різниці |
|
|
|
|
|
|
|||
між температурою тіла T(t) і |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
температурою середовища Tc |
|
|
T (t) k(T Tc) |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||
охолодження тіла |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Електричне коло з самоіндукцією. |
|
|
|
|
|
|
|||
i(t) — струм; E(t) — ЕРС; |
|
|
i (t) R i(t) |
E(t) |
|||||
R — опір; L — коефіцієнт |
|
|
|||||||
|
|
|
L |
|
L |
||||
самоіндукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розчинення речовини. |
|
|
|
|
|
|
|||
Швидкість розчинення речовини в |
|
|
x (t) k(P x(t)), |
||||||
рідині пропорційна кількості цієї |
де x(t) — кількість речовини; |
||||||||
речовини, яке ще може розчинитись до |
|||||||||
повного насичення. |
|
P — максимальна кількість |
|||||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
розчиненої речовини. |
|
|||||
Концентрація розчину. |
|
|
|
|
|
|
|||
Речовина розчинена в об’ємі V |
|
|
|
|
V2x |
||||
рідини. Надходить об’єм V1 рідини і |
|
|
x (t) V |
(V V )t |
|||||
витікає V2 рідини (V2 V1). |
|
|
|
|
1 |
2 |
|||
|
|
|
|
|
|
||||
Геометричні застосування. |
t |
y |
1 y 2 |
— |
дотична |
||||
y |
y y(x) |
y |
|||||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
M |
|
n y |
1 y 2 |
— нормаль |
||||
t |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
C |
st — піддотична; sn — піднормаль |
|||||||
O A st |
|||||||||
B sn |
x |
|
|
|
|
|
|
Розділ 1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ КІЛЬКОХ ЗМІННИХ
1. Функції кількох змінних
Навчальні задачі
1.1.Знайти і зобразити область означення D функції z 4 x2 y2 і побудувати лінії рівня цієї функції.
Розв’язання. [1.1.5, 1.1.7.] [Знаходимо область означення функції.]
Функція означена, якщо
4 x 2 y2 0 x 2 y2 4.
Цю нерівність справджують координати всіх точок, що лежать усередині й на межі круга радіусом R 2 з центром у початку координат.
[Знаходимо лінії рівня функції.]
Рівняння сукупності ліній рівня:
y
D
O |
2 x |
y
4 x2 y2 C 0 |
O |
x2 y2 4 C2,C [0; 2]. |
x |
|
|
Надаючи C різних значень з відрізка [0; 2], дістанемо концен- |
|
тричні кола з центром у початку координат. |
Рис. до зад. 1.1 |
Коментар. Під областю означення функції u f (x, y) |
двох змінних, зада- |
ної аналітично, розуміють множину точок (x; y) площини, в яких аналітичний вираз f(x, y) визначений і набуває дійсних значень.
1.2.Знайти область означення D функції u arcsin(x2 y2 z2 ) і її поверхні рівня.
Розв’язання. [1.1.5, 1.1.8] [Знаходимо область означення функції.]
Функція означена, якщо
1 x2 y2 z2 1.
Ця нерівність означує множину |
точок |
між двопорожнинним гіперболоїдом |
||||||||||
x2 y2 z2 1 і однопорожнинним гіперболоїдом x2 |
y2 z2 |
1. |
||||||||||
[Знаходимо поверхні рівні функції.] |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Рівняння сукупності поверхонь рівня: |
|
|
|
|
|
|
||||||
2 |
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|||||
arcsin(x |
y |
|
z ) C,C |
|
|
|
; |
|
|
|
||
|
|
2 |
2 |
. |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
Розділ 1. Диференціальне числення функцій кількох змінних |
|
|
|
|
|
|
|
Якщо C |
|
|
|
|
|
|
|
;0 , то поверхнями рівня є двопорожнинні гіперболоїди |
|||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 y2 |
z2 |
sinC; |
якщо C 0, |
то поверхнею рівня є конус |
|
||||
|
|
|
|
x2 y2 z2 0; |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
0; |
|
, |
та поверхнями рівня є однопорожнинні гіперболоїди |
||
якщо C |
|
|||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 y2 |
z2 |
sinC. |
Коментар. |
Під областю означення функції трьох змінних u f(x, y, z), за- |
даної аналітично, розуміють множину точок (x; y; z) простору, в яких аналітичний вираз f(x, y, z) визначений і набуває дійсних значень.
1.3.1. Знайти lim sin xy .
x 2 |
y |
|
|
|
|
y 0 |
|
|
|
|
|
Розв’язання. [1.2.1.] |
|
|
|
|
|
lim sin xy |
|
lim xy lim x 2. |
|||
sin xy xy, |
|||||
x 2 |
y |
xy 0 |
x 2 |
y |
x 2 |
y 0 |
y 0 |
y 0 |
Коментар. Границя існує, якщо вона не залежить від способу прямування точки (x; y) до точки (2; 0).
Для функцій кількох змінних залишаються правдивим еквівалентності.
1.3.2. Знайти lim |
x2y |
. |
|
|
|||
x 0 x2 |
y2 |
|
|
y 0 |
|
|
Розв’язання. [Переходимо до полярних координат.]
x cos ,
y sin ;
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x 0, |
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
x |
y |
0. |
||
|
|
|
||||
y 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lim |
x2y |
lim 3 |
cos2 sin |
lim cos2 sin 0 |
( ; ]. |
|
|
2 |
|||||
x 0 x2 |
y2 |
0 |
0 |
|
||
y 0 |
|
|
|
|
|
Коментар. Часто границю lim f (x, y) обчислюють переходячи до полярних
x a y b
координат із центром у точці A(a;b) :
xa cos ,
yb sin .