Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект МАТАН2

.pdf
Скачиваний:
18
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
3.4 Mб
Скачать

 

Лекція 16. Криволінійний інтеграл 2-го роду. Ч. 2

81

 

 

 

 

 

x

y

 

 

u(x, y) P(t, y0)dt Q(x,t)dt C,

 

 

x0

y0

 

де M0(x0; y0) — довільна точка неперервності функцій P та Q; C — довільна стала.

Приклад 16.1. Перевірити, що вираз du є повним диференціалом і відновити функцію u(x,y), якщо

1 du

x

 

1

 

 

2

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

y

y

dy. y2

Приклад 16.2. Перевірити, що вираз du є повним диференціалом і відновити функцію, якщо

du (2xy 3z2)dx x2dy 6xzdz.

16.3. Застосування криволінійного інтеграла 2-го роду

1. Робота векторного поля a P(x,y,z)i Q(x,y,z)j R(x,y,z)k під час переміщення вздовж кривої L від точки A до точки B.

AL(a ) Pdx Qdy Rdz.

LAB

2.Площа фігури, обмеженої замкненою кривою L.

S(D) 1 xdy ydx. 2 L

Справді, застосовуючи формулу Остроградського — Ґауса до криволінійного інтеграла маємо:

ydx xdy

 

P y,

2dxdy 2S(D).

 

Q x,

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

3. Циркуляція векторного поля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pi Qj Rk вздовж замкненого

a

контуру L :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

) Pdx Qdy Rdz.

 

 

 

 

 

CL(a

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти роботу сили a

 

 

 

 

 

 

Приклад 16.3.

 

xi

yj під час переміщення мате-

ріальної точки вздовж лінії L : x2

y

2

1, x 0,y 0, від точки A(1; 0) до

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точки B(0;3).

x a cos3 t,

Приклад 16.4. Знайти площу фігури, обмеженої астроїдою

y a sin3 t.

82 Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

Лекція 17. Поверхневий інтеграл 1-го роду

17.1. Означення поверхневого інтеграла

Нехай задано гладку поверхню задано явно рівнянням і неперервна в точках цієї поверхні функцію f(x, y, z).

Розіб’ємо поверхню на ділянки i площею i і діаметром di,i 1,n.

У кожній ділянці i довільно виберімо точку Mi( i; i; i ) й утворімо інтегральну суму

n

f(Mi ) i.

i 1

Означення 17.1. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбільший діаметр ділянки прямує до нуля, що не залежить ані від способу роз-

биття поверхні на ділянки i, ані від вибору точок Mi i, i 1, n, то її називають поверхневим інтегралом 1-го роду (за площею поверхні) від функції f (x, y, z) за поверхнею і позначають

 

 

n

f(x, y, z)d

lim

f(Mi ) i.

 

max di 0

i 1

n

 

 

 

17.2. Властивості поверхневого інтеграла 1-го роду

1 (лінійність). Для довільних , :

f (x, y, z) g(x, y, z) d f (x, y, z)d g(x, y, z)d .

 

 

 

 

2 (адитивність). Якщо кусково-гладка поверхня є об’єднанням двох ку-

сково-гладких поверхонь 1

та 2

без спільних внутрішніх точок, то

f(x, y, z)d f(x, y, z)d f(x, y, z)d .

 

1

 

2

3 (нормованість). 1d площа( ) S( ).

17.3. Площа поверхні

Нехай треба обчислити площу поверхні : z f (x,y), яка обмежена лінією L, де функція f (x,y) неперервна і має неперервні частинні похідні.

Спроектуємо поверхню на площину Oxy в область D, яка обмежена кривою .

Розіб’ємо довільним чином область D на n ділянок Di площею Si,i 1,n.

В кожній ділянці Di довільно виберімо точку Ni( i; i ).

Лекція 17. Поверхневий інтеграл 1-го роду

83

 

На поверхні :

 

 

 

z

 

 

z z(x, y)

 

точці

 

 

 

 

Ni

відповідає

точка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

( ; ;z

),z

 

f ( , );

 

 

 

 

i

Mi

L

i

 

 

 

 

 

i

i

 

i i

 

 

 

 

i i

 

 

 

 

 

 

 

 

ділянці

Di

відповідає

ділянка

i пло-

 

 

 

 

щею i.

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

Через точку Mi

до поверхні проводи-

 

 

Di

 

 

 

 

Ni

 

мо дотичну площину:

 

x

 

 

 

 

 

Рис. 17.1. Знаходження площі

z z

i

f

( , )(x ) f ( , )(y ).

 

 

x

i

 

i

i

y i i

i

 

поверхні

 

 

На дотичній площині виділимо ділянку Ti,

площею Ti і діаметром di,

яка проектується у ділянку Di.

 

 

 

 

 

 

 

Для гладкої поверхні можна вважати, що

 

 

 

 

 

i Ti;

n

S( ) Ti.

i 1

Площею поверхні називають

S( ) lim

maxdi 0, n

n

Ti.

i 1

Якщо

i — гострий кут між дотичною

z

 

 

 

 

ni

 

 

 

площиною і площиною Oxy, то

 

 

 

 

 

i

 

 

 

T

Si

.

 

 

 

 

 

 

 

T

Mi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

cos i

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

Кут i

є кутом між віссю Oz

і нормаль-

 

 

 

y

 

i

ним вектором до дотичної площини

 

x

 

Ni

 

 

f (N

)

 

f (N

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

j

k

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

x i

 

 

 

y i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

 

 

 

Рис. 17.2. Знаходження площі

 

 

 

 

поверхні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i Ti

 

2

 

2

Si

1 (fx (Ni ))

(fy(Ni ))

і можна вважати, що

d 1 (zx )2 (zy )2dxdy.

Якщо поверхню задано неявно рівнянням F(x,y,z) 0, то n grad F;

n grad F (Fx )2 (Fy )2 (Fz )2 ;

84

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

cos(n, k )

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(F )

(F )

(F )

 

 

 

 

 

 

x

 

y

z

Отже,

d (Fx )2 (Fy )2 (Fz )2 dxdy. Fz

17.4. Обчислення поверхневого інтеграла 1-го роду

Обчислення поверхневого інтеграла за поверхнею зводиться до обчислення подвійного інтеграла за областю D — проекції на одну з координатних площин.

Якщо поверхню задано рівнянням z f (x,y) і вона однозначно проекту-

ється на площину Oxy в область DOxy, то правдива формула

f (x, y, z)d f(x, y, z(x, y))

 

 

1 (zx )2 (zy )2dxdy.

 

DOxy

 

 

17.5.Застосування поверхневого інтеграла 1-го роду

1.Площа поверхні .

S( ) d .

2. Маса розподілена по поверхні з густиною (x,y,z).

m( ) (x,y,z)d .

3. Статичні моменти поверхні щодо координатних площин:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yz

 

 

 

 

 

y (x,y, z)d .

M

 

 

 

 

 

 

 

 

xz

 

 

 

 

 

 

 

z

xy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Координати центра мас поверхні.

 

 

x

 

Myz

; y

 

Mxz

; z

Mxy

.

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

m

C

 

m

C

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 17.1.

Обчислити площу поверхні x2 y2

z2

a2.

Приклад 17.2. Обчислити площу частини поверхні конуса x2 y2

z2,

z 0, яка відтинається циліндром x2 y2 2ax,a 0.

 

Приклад 17.3. Визначити сумарний електричний заряд, розподілений на частині поверхні параболоїда 2z x2 y2, що відтинається від нього циліндром x2 y2 1, якщо густина дорівнює z.

Лекція 18. Поверхневий інтеграл 2-го роду

85

Лекція 18. Поверхневий інтеграл 2-го роду

18.1. Орієнтація поверхні

Візьмімо на гладкій поверхні довільну точку M і виберімо в цій точці певний нормальний вектор до поверхні .

Якщо неперервно переміщувати точку M уздовж замкненого контуру, який лежить на поверхні і не перетинає її межі, то у вихідне положення точка M вернеться або з початковим, або з протилежним напрямом нормалі.

Означення 18.1. 1. Якщо на поверхні є хоча б одна точка і хоча б один контур, під час обходу якого напрям нормалі в точці зміниться на протилежний, то поверхню називають однобічною.

2. Якщо для будь-якої точки поверхні і будь-якого замкненого контуру після обходу напрям нормалі не змінюється, то поверхню називають двобічною, а сукупність усіх точок поверхні з вибраними в них напрямами нормалі нази-

вають боком такої поверхні.

Прикладом однобічної поверхні є листок Мебіюса, а двобічної — площина, сфера, конус, параболоїд тощо.

Для двобічної поверхні вибір напряму нормалі в одній точці визначає напрям нормалі в усіх точках поверхні, тобто визначає бік поверхні.

M

Рис. 18.1 Однобічна поверхня

Для замкнених поверхонь розрізняють внутрішній і зовнішній бік поверхні.

Нехай — незамкнена двобічна поверхні, яка обмежена контуром L без точок самоперетину і на ній вибрано бік. Додатним напрямом обходу контуру L називають той, під час руху за яким вибраний бік поверхні залишається ліворуч. Протилежний напрям обходу називають від’ємним.

Поверхню , у кожній точці якої задано нормальний вектор n і напрям обходу вздовж контуру L, нази-

вають орієнтованою.

M

Рис. 18.2. Двобічна поверхня

Рис. 18.3. Зовнішній бік замкненої поверхні

L

Рис. 18.4. Додатний напрям обходу контуру

Рис. 18.3. Потік векторного поля

86

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

18.2. Потік вектора через орієнтовану поверхню

Розгляньмо векторне поле швидкостей рухомої нестисливої рідини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P(x, y, z)i Q(x, y, z)j R(x, y, z)k

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

ni

Треба визначити об’єм рідини , що протікає че-

 

 

 

рез кусково-гладку поверхню за одиницю часу.

 

 

 

 

Кусково-гладкими кривими розіб’ємо поверхню

на

Mi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ділянки i

площею i

і діаметром di,i 1,n. Виділимо

 

 

 

ділянку

і нехай

 

0

— орт вектора в довільній точці

 

 

 

n

 

 

 

 

 

i

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mi i . Об’єм рідини, що протече через ділянку i

в

 

 

 

одиницю часу дорівнює об’єму криволінійного циліндра.

Якщо розбити поверхню на досить дрібні частини, то ділянку

вважати плоскою. Тоді об’єм i циліндра наближено дорівнює

i hi i.

Але

hi prni0 a(Mi ) (a(Mi), ni0).

Тобто

i (a(Mi ), ni0) i.

Сума

n

(a(Mi ), ni0 ) i.

i1

ai

i

i можна

виражає наближено об’єм рідини, що протікає через всю поверхню . Отже,

 

n

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

(M

),

 

0) .

(a

n

max d 0

 

 

i

 

i i

i

i 1

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

18.3. Означення

Нехай в області G означено вектор-функцію

a P(x, y, z)i Q(x, y, z)j R(x, y, z)k,

де P,Q, R — неперервні в області G функції.

І нехай в області G задано кусково-гладку поверхню , орієнтовану вектором нормалі n0 n 0(M).

Розіб’ємо поверхню на ділянки i площею i і діаметром di,i 1,n.

Виберімо в кожній ділянці довільну точку Mi .

Лекція 18. Поверхневий інтеграл 2-го роду

87

n

Утворімо інтегральну суму (a(Mi ),n0(Mi )) i .

i 1

Означення 18.2. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбільший діаметр ділянки прямує до нуля, яка не залежить ані від способу роз-

биття поверхні на ділянки

i, ані від вибору точок Mi

у кожній ділянці, то

її називають поверхневим

інтегралом

 

2-го роду

від вектор-функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pi

Qj Rk за поверхнею і позначають

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

0)d lim

 

(a

(Mi ),

 

0(Mi )) i.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max di 0

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одиничний вектор нормалі до орієнтованої поверхні F(x,y, z) 0 знахо-

дять за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

grad F

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

grad F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де знак вибирають з геометричних міркувань.

 

 

 

 

 

Враховуючи, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dydz cos d ,dxdz cos d ,dxdy cos dxdy,

дістанемо формулу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

0)d (P cos Q cos R cos )d

 

 

 

 

 

 

 

(a

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pdydz Qdxdz Rdxdy.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 18.1. Обчислити zdydz 4ydzdx 8x2dxdy, де — зовнішній

бік частини поверхні z x2 y2, відтятої площиною z 1.

18.4. Властивості поверхневого інтеграла 2-го роду

1 (лінійність). Для будь-яких , :

( a1 a2, n 0)d (a1, n0)d (a2, n 0)d .

 

 

 

 

2 (адитивність). Якщо поверхня

розбити на дві частини 1

та 2 без

спільних внутрішніх точок, то

88 Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

(a, n)d (a, n)d (a, n)d .

 

1

2

3 (орієнтованість). Якщо розглянути поверхневий інтеграл за протилежним боком поверхні, то й знак інтеграла (a, n0 )d зміниться на протилежний:

(a, n0 )d (a, n0 )d .

 

 

 

 

18.5. Застосування поверхневого інтеграла 2-го роду

Потік векторного поля a Pi Qj Rk через вибраний бік поверхні .

(a ) (a,n 0)d .

Лекція 19. Скалярні і векторні характеристики векторних полів

19.1. Силові лінії векторного поля

Означення 19.1. Силовою лінією поля a називають криву, в кожній точці якої напрям дотичного вектора збігається з напрямом поля a.

Приклади силових ліній: лінії течії рідини, силові лінії магнітного поля тощо.

Складімо рівняння силових ліній поля a. Якщо

r(t) x(t)i y(t)j z(t)k ,

то вектор

r (t) x (t)i y (t)j z (t)k

напрямлений уздовж дотичної до неї. Тоді й вектор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

x

(t)dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

dr r (t)dt

y (t)dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z (t)dt

dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a(M3) a(M2) M3

a(M1) M2 M1

Рис. 19.1. Силові лінії

також напрямлений уздовж дотичної до векторної лінії. Звідси, за означенням силової лінії, вектори

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a Q і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

dr dy

 

 

 

 

dz

 

 

Лекція 19. Скалярні і векторні характеристики векторних полів

89

колінеарні, а отже, їхні координати пропорційні:

dxP dyQ dzR .

Це є системою диференціальних рівнянь силових ліній.

Просторові області, утворені з векторних ліній, називають векторними трубками. В кожній точці M поверхні векторної трубки вектор a(M ) лежить у дотичній площині до поверхні.

Приміром, у разі поля швидкостей стаціонарного потоку рідини, векторна трубка є частина простору, яка заповнює під час переміщення деякий фіксований об’єм рідини.

a(M)

M

L

Рис. 19.2. Векторні трубки

19.2. Потік векторного поля через поверхню

Нехай a Pi Qj Rk — довільне векторне поле, а — кусково-гладка поверхня.

Означення 19.2. Потоком векторного поля a через поверхню , орієнтова-

ну нормаллю n 0(M), називають поверхневий інтеграл

(a ) (a(M ), n0 )d ,

Властивості потоку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0 (у цьому разі

 

a

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

1) якщо (a, n ) 2 , то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

потік вектора

 

 

 

йде з внутрішньої на зовнішній бік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхні );

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0 (у цьому разі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) якщо (a

, n

)

2 , то

Рис. 19.3. Потік векторного

потік вектора

 

 

йде із зовнішнього на внутрішній

 

 

 

 

поля

a

 

 

 

 

бік поверхні );

3)від зміни орієнтації поверхні знак потоку міняється на протилежний; Для замкненої поверхні :

4)якщо 0, це означає що з тіла G, яке обмежене поверхнею , виті-

кає стільки ж рідини, скільки й втікає в нього;

5)якщо 0, то рідини витікає більше, ніж втікає. Це означає, що всередині тіла G є джерело — місце де з’являється рідина;

6)якщо 0, то рідини витікає з тіла менше, ніж втікає. Це означає, що

всередині тіла G є стік — місце, це зникає рідина.

90 Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

Приклад 19.1. Обчислити інтеграл zdxdy, де — верхній бік поверхні

трикутника, утвореного перерізом площини x y z 1 з координатними площинами.

19.3. Дивергенція векторного поля

Розгляньмо векторне поле a Pi Qj Rk і виділімо в ньому мале тіло G об’ємом V, обмежене замкненої поверхнею . Відношення потоку вектора a через поверхню до об’єму V :

(a, n0)

(a )

V V

характеризує середню густину джерел або стоків у одиницю об’єму.

Означення 19.3. Дивергенцією (розбіжністю) вектора a в точці M називають границю середньої густини джерел або стоків, коли тіло G стягується в точку M і позначають

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

0)d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a

n

 

 

 

 

 

 

 

 

(M) lim

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

div a

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

G M

 

 

 

 

 

 

Це означення не зв’язано з системою координат у просторі — його нази-

вають інваріантним означенням дивергенції.

 

 

 

 

 

 

 

Властивості дивергенції:

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

якщо div a

(M) 0, то у точці M є джерела;

 

 

2)

якщо div a

(M) 0, то у точці M є стоки;

 

 

3)

якщо div

 

(M ) 0, то у точці M немає ані джерел, ані стоків.

a

Якщо у просторі 3 запроваджено ПДСК Oxyz

і a

 

 

 

 

 

 

 

Pi

Qj Rk , де

P,Q, R — гладкі функції, то дивергенцію можна обчислити за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

div

 

P

Q

R .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

y

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила обчислення дивергенції:

1) div(a b ) div a div b ;

2) div c 0, c const;

3)div( a ) div a (a, grad ), (x, y, z);

4)div( c ) (c, grad ), де c const.

Приклад 19.2. Знайти дивергенцію радіуса-вектора r .