Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект МАТАН2

.pdf
Скачиваний:
18
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
3.4 Mб
Скачать

Лекція 10. Застосування визначеного інтеграла

51

2. Нехай функція f (x) 0 на відрізку [a;b],a b. Тоді крива y f (x) роз-

b

ташована під віссю Ox і f(x)dx 0.

a

Тоді площа криволінійної трапеції

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S f(x)dx

S

 

f (x)

 

dx.

 

 

 

 

 

3. Нехай функція f

 

 

 

a

 

a

 

 

 

 

 

міняє свій знак

переходячи через точку c (a;b), тоб-

то частина криволінійної трапеції aABb розташована над віссю Ox,

а частина

— під віссю Ox. Тоді площа всієї фігури

 

 

y

 

 

 

y f(x)

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

f (x)

 

dx.

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

B

4. Нехай

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції f

та g неперервні та

 

 

 

 

 

 

 

y g(x)

 

f (x) g(x) 0 на відрізку [a;b],a b, причо-

 

 

 

 

 

 

 

 

му криві y f (x) та y g(x) перетинаються в

 

 

O

 

 

a

b x

точках A та B. Тоді площу фігури, обмеженої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 10.2. Площа фігури

цими лініями знаходять за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S [f(x) g(x)]dx.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 10.1.

Знайти площу фігури, обмеженої параболою y x2,

прямою

x a (a 0) і

віссю Ox.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 10.2. Знайти площу фігури, обмеженої параболамиy 4x x2 та

yx2 4x 6.

5.Нехай криву задано в параметричній формі рівняннями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y y(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де функції x(t),y(t)неперервні, причому x(t)має неперервну похідну x (t) на

відрізку [ ; ] та

x( ) a, x( ) b.

Площу криволінійної трапеції, обмеженої

кривою, заданою параметричними рівняннями, знаходять за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

y(t)dx(t)

 

y(t)x (t)dt

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x a cost,

Приклад 10.3. Довести, що площу фігури, обмеженої еліпсом

y b sint,

де (a,b 0), дорівнює ab.

52

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

6. У деяких випадках для обчислення площ плоских фігур зручніше користуватися формулами, у яких інтегрування провадять за змінною y. У цьому разі змінну x уважають функцією від y :

x g(y),

де функція g(y) однозначна і неперервна на відрізку [c;d ] осі Oy.

Площу криволінійної трапеції, обмеженою прямими y c,y d, віссю Oy і кривою x g(y) знаходять за формулою

d

S g(y)dy.

c

y d

S

x g(y)

c

O

x

Рис. 10.3. Площа криволінійної трапеції

Приклад 10.4. Знайти площу фігури, обмеженою параболою x 2 y y2 і

віссю ординат.

10.2. Обчислення площі криволінійного сектора в полярних координатах

Нехай криву задано в полярній системі координат рі-

внянням

f ( ),

де функція f неперервна і невід’ємна на відрізку [ ; ]. Плоску фігуру, обмежену кривою f ( ) і двома

променями, що утворюють з полярною віссю кути та

, називають криволінійним сектором.

Щоб знайти площу криволінійного сектора OBA, розбиймо його на n довільних частин променями

B

f( )

 

 

S

A

 

 

 

 

 

 

 

O

 

p

Рис. 10.4. Криволінійний сектор

 

 

0, 1,..., n 1, n

.

 

Позначимо кути між цими променями через

 

B f( )

 

,

,..., .

Візьмемо

довільний кут

 

 

2

 

1 2

 

n

 

 

 

 

2 1

1

k [ k 1; k ]

і позначимо k

f( k ). Розгля-

 

 

 

 

A

 

ньмо круговий сектор з радіусом k і централь-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

ним кутом k

площею

 

 

 

 

O

 

S

 

 

1 2

 

 

1 f 2(

) .

p

k

k

Рис. 10.5. Площа криволінійного

 

 

2

k

 

2

k

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сектора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Побудувавши такі кругові сектори в усіх частинах криволінійного сектора OBA, дістанемо фігуру, що складається з n кругових секторів, площа якої

 

 

 

Лекція 10. Застосування визначеного інтеграла

53

 

 

 

 

 

n

1

n

 

 

 

 

 

 

 

Sn Sk

f

2( k ) k .

 

 

 

 

 

 

k 1

2

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділитимемо кут

AOB

на все дрібніші і

дрібніші частини так,

щоб

max k

0. Тоді одержана фігура все менше й менше відрізнятиметься від

1 k n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

криволінійного сектора OBA, і тому природно вважати площею криволінійного

сектора OBA число

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1 f 2( k ) k.

 

 

 

 

S

lim

Sn

lim

 

 

 

 

 

 

max k

0

max k 0 k 1

2

 

 

 

 

 

n

n

 

 

 

Сума

S

n

є інтегральною сумою для функції 1 f 2( ), неперервної на відрі-

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

зку [ ; ] завдяки неперервності

 

 

 

 

функції f ( ). Отже, ця сума,

коли

max k

0, має границю і дорівнює

 

 

 

 

1 k n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 f 2( )d .

2

Площу криволінійного сектора OBAзнаходять за формулою

S 1 f 2( )d . 2

Приклад 10.5. Знайти площу фігури, обмеженої кардіоїдою

a(1 cos ),a 0.

10.3. Об’єм тіла

Розгляньмо тіло, обмежене замкненою поверхнею . Нехай відома площа S(x) будь-якого перерізу тіла площиною, перпендикулярною до осі Ox .

Вважаємо, що функція S(x) неперервна на відрізку [a;b]. Розіб’ємо тіло на n шарів площинами

xa x0,

xx1,x x2,...,

xb xn.

y

 

a

 

xk 1

 

xk

x

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

z

S(x)

Рис. 10.6. Об’єм тіла за площами перерізів

На кожному відрізку [xk 1;xk ],k 1,n, виберімо довільну точку k.

54

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

Замінімо кожний шар тіла циліндром із твірними, паралельними осі Ox, напрямною циліндра є ко-

нтур перерізу тіла площиною x k .

Об’єм vk такого циліндра дорівнює добуткові площі S( k ) основи, де k [xk 1;xk ], на його висоту xk :

S( k ) xk,

а об’єм усіх циліндрів

n

Vn S( k ) xk .

k 1

S(xk 1)

S(xk )

S( k )

xk 1

k xk

x

Рис. 10.7

Якщо ця сума має границю, коли max xk 0, то її природно взяти за

1 k n

об’єм заданого тіла

 

 

n

V lim

0

S( k ) xk .

max x

k 1

k

 

n

 

 

 

 

n

Оскільки S( k ) xk є інтегральною сумою для функції S(x), непере-

k 1

рвної на [a;b], то функція S(x) є інтегровною на відрізку [a;b] і

b

V S(x)dx.

a

10.4. Обчислення об’єму тіла обертання

Розгляньмо тіло, утворене обертанням навколо осі

Ox криволінійної трапеції abBA, обмеженою кривою y f (x), прямими x a,x b (a b) і віс-

сю Ox. Це тіло називають тілом обертання. Переріз тіла площиною, перпендикулярною до

осі Ox, яка відповідає абсцисі x, є круг із площею

S(x) y2 f 2(x).

Отже, об’єм тіла обертання криволінійної трапеції навколо осі Ox знаходять за формулою

b

VOx f 2(x)dx.

y

B

A

a b

O

x

Рис. 10.8. Тіло обертання

a

Лекція 11. Подвійні інтеграли

55

10.5.Деякі фізичні застосування

1.Маса прямолінійного стрижня з лінійною густиною (x),x [a;b].

b

m (x)dx.

a

2. Шлях, пройдений матеріальною точкою, яка рухається прямолінійно

зі швидкістю v v(t) від моменту t

t1 до моменту t t2

t1.

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

s v(t)dt.

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

3. Робота, яку виконує змінна сила, під час прямолінійного переміщення

матеріальна точки вздовж осі Ox від точки a до точки b.

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

A F(x)dx.

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

Лекція 11. Подвійні інтеграли

 

 

 

 

 

11.1. Задача про об’єм криволінійного циліндра

 

 

Розгляньмо на площині Oxy область D, обмежену ку-

y

 

сково-гладкою кривою L.

 

 

 

 

 

D

Криву L,

яку задано

явно

рівнянням

 

 

y f (x),x [a;b],

називають гладкою, якщо функція

O

x

f неперервно диференційовна на відрізку [a;b].

 

Рис. 11.1. Замкнена

Криву, утворену зі скінченної кількості гладких

 

область, обмежена

кривих, і яка не має точок самоперетину,

називають

кусково-гладкою кривою

кусково-гладкою.

Нехай z f (x,y) — невід’ємна, неперервна в замкненій обмеженій області D функція. У тривимірному просторі рівняння z f (x,y) визначає деяку поверхню , яка проектується на площину Oxy в область D. Тіло G, обмежене зверху поверхнею , знизу областю D з межею L, з боків — циліндричною поверхнею з напрямною L і твірними, які паралельні осі Oz, називають криволі-

нійним циліндром.

Знайдімо об’єм криволінійного циліндра.

z

 

z f (x, y)

 

 

G

O

y

x

L

Рис. 11.2. Криволінійний циліндр

56

 

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

1.

Розіб’ємо область

D на n

ділянок

Di

з кусково-гладкими межами

 

 

 

 

 

 

 

 

Li,i 1,n. Через межу Li

проведімо циліндричну поверхню із твірними, пара-

лельними осі Oz.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Ці поверхні розіб’ють тіло G на n стовпчиків Gi, об’єм кожного з яких

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vi

f (Mi ) Si,i 1,n,

 

 

де Mi( i; i ) — довільна точка ділянки Di;

Si

— площа ділянки Di; di

діаметр ділянки Di.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Тоді об’єм усього тіла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V f( i, i ) Si.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Якщо спрямуємо maxdi

0,n 0, то дістанемо значення об’єму тіла

 

 

 

V

lim

n

f ( , ) S

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max d 0,

i

i

 

i

 

 

 

 

 

 

 

i

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.2. Поняття подвійного інтеграла

Нехай в області D з кусково-гладкою межею L задано неперервну функцію

f(x,y).

1.Розіб’ємо область D кусково-гладкими дугами Li на n ділянок Di з

площами Si і діаметрами di,i 1,n.

2.У кожній ділянці виберімо довільно точку Mi( i; i ).

3.Утворімо інтегральну суму

n

f( i, i ) Si.

i 1

 

Означення 11.1

Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбі-

 

льший з діаметрів

ділянок прямує до нуля, яка не залежить ані від способу розбит-

 

тя області D на ділянки. , ані від вибору точок усередині кожної ділянки, то її на-

 

зивають подвійним інтегралом за областю D від функції f і позначають

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,y)dxdy

 

n

 

 

 

 

lim

f ( i, i ) Si.

 

 

 

 

D

max di 0 i 1

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки границя інтегральної суми не повинна залежати від способу роз-

 

биття області D на ділянки, то область

D можна розбивати на ділянки Di

 

прямими, які паралельні осям координат.

 

 

Лекція 11. Подвійні інтеграли

57

Нехай Dij — прямокутник зі сторонами

 

 

 

 

 

y

 

 

 

Dij

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xi xi xi 1, yj yj yj 1,i 1,m, j 1,n,

 

yj

 

 

 

 

 

 

 

що лежить всередині області D.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

Його площа дорівнює xi yj . Такому розбит-

 

 

 

 

 

xi

 

 

x

 

 

 

 

 

 

тю відповідає інтегральна сума

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 11.3. Розбиття області

m n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вертикальними і

 

f( i, j ) xi yj .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

горизонтальними прямими

i 1 j 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді за означенням подвійного інтеграла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

n

 

i

j

i

 

j

 

 

 

 

 

f (x,y)dxdy

max x 0

 

 

,

 

 

 

 

 

lim

 

 

f( ,

 

) x

y

 

 

 

 

D

 

max yij 0 i 1

j 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чим і обґрунтовується позначення dxdy як міри (площі) елементарної ділянки. Із розгляду задачі про об’єм криволінійного циліндра випливає, що об’єм

криволінійного циліндра, обмеженого зверху поверхнею z f (x,y) 0, яка проектується на площину Oxy в область D, можна знайти за формулою

V f(x,y)dxdy.

D

11.3. Властивості подвійного інтеграла

1 (лінійність). Для будь-яких , :

[ f(x,y) g(x,y)]dxdy f(x,y)dxdy

D D D

2 (адитивність). Якщо область D є об’єднанням двох областей D1 та D2, які не мають спільних внутрішніх точок, то

f (x,y)dxdy f(x,y)dxdy f(x,y)dxdy.

D D1 D2

D1

D2

3 (нормованість). 1dxdy площа(D) S(D).

D

g(x,y)dxdy.

y D D

D

2

1

 

D1 D2

x

Рис. 11.4.

Адитивність подвійного інтеграла

4. Якщо f (x,y) 0,(x;y) D, то f(x,y)dxdy 0.

D

5.Якщо f (x,y) g(x,y),(x,y) D, то

f(x,y)dxdy g(x,y)dxdy.

D D

58

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

6. Для неперервної у плоскій області D функції f правдива нерівність

mS f (x,y)dxdy MS,

D

де m min f (x,y),M max f(x,y),S — площа області D.

D D

7. Якщо функція f означена й неперервна в обмеженій замкненій області

D, то існує точка M0 D, що

f (M)dS f (M0)S.

D

11.4. Обчислення подвійного інтеграла у ПДСК

Покажемо, що обчислення подвійного інтеграла зводиться до обчислення двох визначених інтегралів.

Область D називають правильною у напрямі осі Oy якщо будь-яка вертикальна пряма, що проходить через внутрішню точку області перетинає межу області не більше як у

двох точках.

Нехай функція f (x,y) 0, M(x;y) D. Тоді f (x,y)dxdy виражає об’єм V цилінд-

D

ричного тіла.

Побудуємо переріз циліндричного тіла площиною, перпендикулярної до осі Ox :

xconst [a;b].

Уперерізі дістанемо криволінійну трапецію, площу якої можна знайти за формулою

y2(x )

S(x) f (x,y)dy, x const [a;b].

y1(x )

Згідно з методом перерізів

y

yвих

 

y y2(x)

 

D

 

 

 

yвх

 

y y1(x)

 

a

x

b x

Рис. 11.5. Область правильна у напрямі осі Oy

z

 

 

 

y

 

 

D

 

 

 

 

x

y y1(x)

y y2(x)

 

Рис. 11.6. Зведення подвійного інтеграла до повторних

b

V

a

Отже,

b y2(x)

S(x)dx

a y1(x)

f(x,y)dy dx.

 

 

Лекція 11. Подвійні інтеграли

 

 

 

59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b y2(x)

 

 

b

 

y2(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,y)dxdy

 

 

 

dx

f (x,y)dy.

 

 

 

 

 

f(x,y)dy dx

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

D

 

a y (x)

 

 

a

 

y

(x)

 

 

 

2

 

 

 

 

2

(x)

 

y (x )

 

 

b

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл

f (x,y)dy

називають внутрішнім, а інтеграл

 

 

 

 

 

 

 

y1(x )

 

 

a

 

 

 

 

 

 

y1(x)

f (x,y)dy dx

зовнішнім. Праву частину одержаної формули називають двократним інтегралом.

Для області D правильної у напрямі осі Ox,

y

 

x x2(y)

тобто області, для якої будь-яка горизонтальна

d

 

 

 

xвх

 

пряма, що проходить через внутрішню точку облас-

y

xвих

ті перетинає межу області не більше як у двох точ-

 

 

D

ках, маємо формулу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

x2(y)

 

c

 

 

 

f (x,y)dxdy dy f (x,y)dx

 

x x1(y)

 

 

 

 

D

 

 

 

c

x1(y)

 

O

 

x

 

 

 

x

(y)

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

Рис. 11.6. Область правильна

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в напрямі осі Ox

 

 

 

f (x,y)dx dy.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

x

(y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

Тут внутрішнім є інтеграл за змінною x.

Якщо область D обмежена вертикальними прямими x a,x b та горизонтальними прямими y c,y d, то

b d d b

f (x,y)dxdy dx f (x,y)dxdy dy f(x,y)dx.

D a c c a

Причому це єдиний випадок сталих меж у внутрішньому інтегралі.

Зауваження 11.1.

1.Формула лишається правдивою для будь-якої неперервної функції f.

2.Якщо область не є правильною у жодному з напрямів, то її треба розбити на області, правильні в одному з напрямів.

Приклад 11.1. Обчислити (3xy2 4y3)dxdy, де D : 0 x 1,2 y 4.

D

Приклад 11.2. Знайти площу фігури, обмеженої лініями y2 10x 25 та y2 9 6x.

 

 

 

 

Приклад 11.3.

Обчислити dy sin x dx, помінявши напрям інтегрування.

 

0

y

x

 

 

 

 

 

 

60

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

Лекція 12. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Застосування подвійних інтегралів

12.1. Подвійний інтеграл у полярних координатах

Щоб спростити обчислення подвійного інтеграла, найчастіше застосовують перехід до полярних координат за формулами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x cos ,

 

 

 

2

 

2

2

 

 

 

x

y

;

 

 

 

 

y sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0, .

 

 

 

y

 

y

 

M

 

 

 

 

x

 

 

O

 

x p

Рис. 12.1. Узгоджені полярні і декартові координати

Розглянемо одночасно прямокутну декартову систему координат і узгоджену з нею полярну систему координат. Нехай f (x,y) — неперервна функція

в замкненій обмеженій області D з кусково-гладкою межею L.

 

Оскільки границя інтегральної суми не залежить

y

 

від способу розбиття області D на ділянки D

і від

D

k

 

k

 

Mk

D

вибору всередині цих ділянок точок Mk (xk ;yk ), то

 

k

 

 

область D розіб’ємо на елементи Dk за допомогою координатних ліній полярної системи:

1)

k

(кіл);

O

p, x

 

k

2)

k

(променів).

Рис. 12.2. Подвійний інтеграл

у полярних координатах

Оскільки елемент Dk можна вважати наближено прямокутником зі сторо-

нами k k і k, то його площа

Sk k k k.

Виберімо на ділянці Dk точку

Mk(xk;yk ) M( k cos k, k sin k ).

Тоді

f(x,y)dxdy

 

 

 

n

 

 

lim

 

f(xk ,yk ) Sk

 

D

 

 

 

 

maxdk 0

k 1

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

f (

 

cos

,

 

sin

)

max d 0

 

k

 

k

 

k

k

k k

k

k

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f( cos , sin ) d d f ( , ) d d .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

D