Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект МАТАН2

.pdf
Скачиваний:
18
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
3.4 Mб
Скачать

Лекція 12. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Застосування подвійних інтегралів

61

Отже, правдива формула переходу до полярних координат у подвійному інтегралі

f (x,y)dxdy f ( cos , sin ) d d ,

D D

з якої випливає, співвідношення елементів площі у ПДСК і полярній системі координат

dS dxdy d d .

Для області, обмеженої променями , і кривими 1( ), 2( ), 1( ) 2( ), яку називають радіальною правдива формула

 

 

2( )

f ( , ) d d d f ( , ) d .

 

 

1( )

D

 

2( )

вих

 

вх

O D

1( )

P

 

 

Рис. 12.2. Радіальна область

12.2. Загальний випадок заміни змінної

Якщо функція f (x,y) неперервна в деякій замкненій обмеженій області D, то існує

f (x,y)dxdy.

D

Перейдімо за допомогою співвідношень

xx(u,v),y y(u,v)

уподвійному інтегралі до нових змінних u та v і припустімо, що з них одноз-

начно можна виразити

u u(x,y),v v(x,y).

Тоді кожній точці M(x;y) D відповідає деяка точка M(u;v) D.

Теорема 12.1. Нехай взаємно однозначне перетворення u u(x,y),v v(x,y)

переводить замкнену обмежену область D площини Oxy у замкнену обмежену область D площини Ouv. Якщо функції x(u,v) та y(u,v) мають в області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D неперервні частинні похідні, то правдива формула заміни змінних у подвій-

ному інтегралі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,y)dxdy f(x(u,v),y(u,v))

 

J(u,v)

 

dudv.

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

x

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де J(u,v)

u

v

0.

 

y

y

 

 

 

 

 

 

 

u

v

 

 

 

 

 

 

62

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

Визначник J(u,v) називають якобіаном (визначником Якобі — Остроград-

ського). Його модуль є коефіцієнтом спотворення площі під час заміни змінної: dxdy J(u,v) dudv.

Із розгляду безпосереднього переходу від декартових до полярних координат, маємо, що J( , ) . Той самий результат дістанемо, обчислюючи якобі-

ан за загальною формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

cos

 

sin

 

 

 

 

 

 

 

 

x cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J( , )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

sin

 

 

 

cos

y sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для узагальненої полярної системи координат:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a cos ,

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x

 

 

y

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y b sin ,

a

2

 

b

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0, .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J( , )

 

a sin

 

ab .

 

a cos

 

 

b sin

 

b cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.3.Застосування подвійних інтегралів

1.Площа плоскої області D.

S(D) dxdy.

D

2. Маса пластинки D. Нехай в області D розподілена деяка маса (електричний заряд, теплота тощо).

Розіб’ємо пластинку D довільним чином на ділянки Di з площею Si і ма-

сою mi,i 1,n.

Середньою густиною розподілу маси на ділянці Di називають відношення

mi .Si

Нехай тепер ділянка Di стягується в точку Mi(xi;yi ) і Si 0. Якщо існує

lim mi ,

Si 0 Si Di Mi

то вона є деякою функцією від точки Mi, яку називають поверхневою густиною

(Mi ) lim mi .

Si 0 Si Di Mi

Лекція 12. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Застосування подвійних інтегралів 63

Нехай, навпаки, в області D задано поверхневу густину розподілу маси як неперервну функцію (M ), M D, і треба визначити масу m пластинки D.

Тоді

 

n

mi (Mi ) Si ;

m (Mi ) Si;

 

i 1

n

m lim (Mi ) Si.

Si 0 i 1

Di Mi

Отже, масу пластинки D з поверхневою густиною (x,y),(x;y) D знаходять за формулою

m (x,y)dxdy.

D

3. Статичні моменти. Статичними моментами матеріальної точки масою m щодо осі Ox та осі Oy називають:

Mx my;

My mx.

Розіб’ємо фігуру D на ділянки Di площею Si,i 1,n, вибираючи в ко-

жній ділянці Di точку Mi(xi;yi ). Тоді

m(Di ) (xi,yi ) Si

n

Mx yi (xi,yi ) Si;

i 1 n

My xi (xi,yi ) Si.

i 1

Отже, статичні моменти пластинки D знаходять за формулами:

Mx y (x,y)dxdy,

D

My x (x,y)dxdy.

D

4. Координати центра мас пластинки.

xc Mmy ,yc Mmx .

64

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

Приклад 12.1.

Знайти

площу фігури, обмеженої гіперболами

xy a2,

xy b2, де x 0,y 0, 0

a b, і прямими y x,y x,

0 , запро-

ваджуючи нові змінні xy u, x v.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

Приклад 12.2.

 

Знайти площу, обмежену еліпсом x2

 

y2

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

b2

 

 

 

масу пластинки D : x2 y2 4,x2

y2 9,

 

Приклад 12.3.

Знайти

x 0,

y 0, якщо поверхнева густина (x,y)

y 4x

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 y2

 

 

 

 

 

Лекція 13. Потрійні інтеграли

13.1. Означення інтеграла

Поверхню : F(x,y, z) 0 називають гладкою, якщо в кожній її точці існує нормальний вектор n і його положення міняється неперервно. Поверхні утворені скінченною кількістю гладких поверхонь називають кусково-гладкими.

Розгляньмо неперервну функцію f (x,y, z) у

z

 

 

замкненій області G, обмеженій кусково-гладкою

 

 

 

G

поверхнею .

 

 

 

 

 

 

Gi

Розіб’ємо область G за допомогою скінчен-

O

 

 

ної кількості гладких поверхонь на елементи Gi

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

об’ємом V

і діаметром d ,i 1,n.

 

 

x

Mi( i ; i ; i )

i

i

Рис. 13.1. Потрійний інтеграл за

У середині кожного елемента Gi виберімо

 

 

областю G

довільну точку Mi( i; i; i ) і побудуймо інтегра-

льну суму

n

f ( i, i, i ) Vi.

i 1

Означення 13.1. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбільший з діаметрів елементів прямує до нуля, яка не залежить ані від способу розбиття області G на елементи, ані від вибору точок всередині елементів, то її називають потрійним інтегралом за областю G від функції f і позначають

f(x,y,z)dxdydz

 

n

lim

f ( i, i, i ) Vi.

G

maxdi 0 i 1

n

 

 

 

 

Лекція 13. Потрійні інтеграли

65

13.2. Властивості потрійного інтеграла

Потрійний інтеграл має всі властивості інтегралів за геометричними об’єктами. 1 (лінійність). Для довільних , :

( f (x,y,z) g(x,y,z))dxdydz

V

f(x,y,z)dxdydz g(x,y,z)dxdydz.

 

V

V

2 (адитивність). Якщо G G1 G2

і області G1 та G2 не мають спільних

внутрішніх точок, то

 

 

f (x,y,z)dxdydz f (x,y,z)dxdydz f (x,y,z)dxdydz.

G

G1

G2

3 (нормованість). 1dV об'єм (G) V(G).

G

13.3. Обчислення потрійного інтеграла

Як і для подвійних інтегралів потрійні інтеграли зводять до повторних. Область G називають циліндричною в напрямі осі Oz якщо будь-яка верти-

кальна пряма, що проходить через внутрішню точку (x;y;0) DOxy паралельно

осі Oz перетинає межі області G не більше як у двох точках.

Розгляньмо циліндричну в напрямі осі Oz просторову область G, яка обмежена:

зверху поверхнею z z2(x,y),

знизу поверхнею z z1(x,y),

і проектується на площину Oxy в область DOxy.

Тоді потрійний інтеграл можна звести до повторних за формулою:

 

z

z z2(x, y)

 

G z

 

y

 

O

 

 

b a

 

z z1(x, y)

x

 

y y2(x)

 

y y1(x)

 

 

Рис. 13.2. Обчислення потрійного інтеграла

 

 

 

 

z2(x,y)

 

 

z2

(x,y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,y,z)dxdydz

dxdy

 

f (x,y,z)dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,y,z)dz dxdy.

G

 

D

 

z

(x,y)

 

D

z

(x,y)

 

 

 

 

 

 

 

Oxy

 

1

 

 

Oxy

1

 

Якщо область DOxy

є правильною, приміром, у напрямі осі Oy, тобто

 

DOxy : y1(x) y y2(x), x [a;b],

 

 

 

то потрійний інтеграл зводиться до трьох повторних:

 

b

y2(x )

z2(x,y)

f(x,y,z)dxdydz dx dy

f (x,y,z)dz.

G

a

y1(x)

z1(x,y)

66

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

13.4. Заміна змінних у потрійному інтегралі

Обчислюючи потрійний інтеграл, часто застосовують заміну змінних.

Нехай взаємно однозначне перетворення

x x(u,v,w),y y(u,v,w),z z(u,v,w)

переводить обмежену замкнену область G простору Oxyz в обмежену замкнену область G простору Ouvw. Якщо функції x,y та z мають в області G неперервні частинні похідні і якобіан

xu xv xw J yu yv yw zu zv zv

відмінний від нуля, то правдива формула заміни змінної у потрійному інтегралі:

f (x,y,z)dxdydz f (x(u,v,w),y(u,v,w), z(u,v,w)) J(u,v,w) dudvdw.

G G

13.5. Перехід до сферичних координат у потрійному інтегралі

Сферичними координатами точки M(x;y;z) простору

Oxyz називають трійку чисел (r, , ), де:

r— довжина радіуса-вектора точки M,

— кут, утворений проекцією радіуса-вектора OM на площину Oxy і віссю Ox,

— кут відхилення радіуса-вектора OM від осі Oz.

z M

O r

y

x

M

Рис. 13.2. Сферична система координат

Сферичні координати r, , зв’язані з узгодженими декартовими координатами x,y, z співвідношеннями:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x r cos sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

2

2

 

 

 

x

y

z

;

y r sin sin ,

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z r cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r 0, , .

 

Якобіан переходу до сферичних координат J r2 sin , а

J r2 sin .

Отже, правдива формула переходу до сферичних координат у потрійному інтегралі:

f (x,y,z)dxdydz f ( , ,r)r2 sin d d dr,

G G

f ( , ,r) f(r cos sin ,r sin sin ,r cos ).

Лекція 13. Потрійні інтеграли

67

Використовують і узагальнені сферичні координати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x ar cos sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

x

 

y

 

z

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y br sin sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

;

 

2

 

2

 

2

 

 

a

 

b

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z cr cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r 0, , ;

 

 

Jabcr2 sin .

13.6.Перехід до циліндричних координат у потрійному інтегралі

Циліндричними координатами точки M(x;y;z) простору

Oxyz називають трійку чисел ( , , z), де:

— довжина радіуса-вектора проекції точки M на

z

z

M

площину Oxy;

 

O

 

y

 

 

 

 

— кут, утворений проекцією радіуса-вектора OM

x

 

 

M

на площину Oxy і віссю Ox,

 

 

 

Рис. 13.3. Циліндрична

z — апліката точки M.

система координат

Циліндричні координати , ,z зв’язані з узгодженими декартовими координатами x,y, z співвідношеннями:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x cos ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

2

 

 

 

x

y

;

y sin ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0, .

 

 

Якобіан для переходу до циліндричних координат

J .

Отже, правдива формула переходу до циліндричних координат у потрійному інтегралі:

f (x,y,z)dxdydz f ( cos , sin ,z) d d dz.

G G

Використовують і узагальнені циліндричні координати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x a cos ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

x

 

y

2

 

 

 

 

 

 

 

y b sin ,

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

a

2

 

b

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0, ;

 

 

 

 

ab .

 

 

 

 

 

 

J

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

68

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

13.7.Застосування потрійного інтеграла

1.Об’єм тіла G.

V (G) dxdydz.

G

2. Маса тіла G з густиною (x,y, z).

 

 

 

 

 

 

 

 

m(G) (x,y, z)dxdydz.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Статичні моменти тіла щодо координатних площин:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

(x,y,z)dxdydz.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Координати центра мас тіла:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

C

 

Myz

;

y

 

 

Mxz

; z

 

Mxy

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

C

 

 

 

m

C

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти об’єм тіла G,

 

обмеженого площинами

y x,y 0,

Приклад 13.1.

 

x 1,z 0 і параболоїдом z x2 y2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 13.2.

Знайти об’єм тіла G, обмеженого конусом

z x2

y2

і

площиною z 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 13.3.

Знайти об’єм тіла, обмеженого еліпсоїдом x2

y2

 

z2

 

1.

 

c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

b2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 13.4.

Знайти масу кулі, обмеженою півсферою z

R2 x2 y2

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

конусом z

x2 y2 ,

з густиною

 

x2 y2

z2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція 14. Криволінійний інтеграл 1-го роду

14.1. Задача про масу дуги

Криву L, задану параметрично рівняннями

L : {x x(t),y y(t),z z(t), t [ ; ]

називають гладкою, якщо:

1)функції x(t),y(t),z(t) неперервно диференційовні на відрізку [ ; ] і

x (t)i y (t)j z (t)k 0 t [ ; ];

2)крива L не має точок самоперетину.

 

Лекція 14. Криволінійний інтеграл 1-го роду

69

Якщо L — замкнена крива, тобто

 

 

 

 

 

x( ) x( ),y( ) y( ), z( ) z( )

 

то додатково вимагають, щоб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x ( ) x ( ),y ( ) y ( ),z ( ) z ( ).

 

Розгляньмо у просторі 3

гладку дугу кривої L,

у точках якої неперервно

розподілена маса з лінійною густиною (x,y,z). Треба знайти масу дуги.

 

Розбиваємо дугу L на n ланок Li завдовжки

li,i 1,n. На ділянці Li довільно вибираємо точку

Mi . Припускаючи густину ланки Li сталою і рівною

(Mi ), дістаємо, що маси ланки Li

mi (Mi ) li

Тоді маса всієї кривої L

n

m (Mi ) li.

i 1

z L

Mi Li

x

y

 

Рис. 14.1. Маса кривої L

Отже,

 

 

n

(x,y,z)dl.

m

lim

(Mi ) li

 

max li 0 i 1

L

 

n

 

14.2. Означення інтеграла

Нехай у просторі задано гладку криву L, у точках якої визначено неперервну функцію f (x,y, z).

Криву довільним чином розбиймо на ланки Li завдовжки li,i 1,n. На кожній ланці Li вибираємо довільну точку Mi й утворюємо інтегральну суму

n

f(Mi ) li.

i 1

Означення 14.1. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбільший з діаметрів ділянок прямує до нуля, яка не залежить ані від способу розбиття кривої на ланки, ані від вибору точки на кожній ланці, то її назива-

ють криволінійним інтегралом 1-го роду (за довжиною дуги) і позначають

f (x,y,z)dl

 

n

lim

f (Mi ) li.

L

max li 0 i 1

n

 

70

Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних

14.3. Властивості криволінійного інтеграла 1-го роду

1 (лінійність). Для довільних значень , :

[ f (x,y,z) g(x,y,z)]dl f (x,y,z)dl f (x,y,z)dl.

L

L

L

2 (адитивність). Якщо кусково-гладку криву L розбити на дві ланки L1 та

L2, то

 

 

f(x,y,z)dl f(x,y,z)dl f(x,y,z)dl.

L

L1

L2

3 (нормованість). 1dl довжина (L) l(L).

L

4. Криволінійний інтеграл 1-го роду не залежить від напряму шляху інтегрування, тобто, якщо L NM, то

f(x,y,z)dl f (x,y,z)dl.

MN NM

14.4. Диференціал довжини дуги кривої

Уточнимо поняття довжини кривої. Розгляньмо гладку криву L, задану рівнянням y y(x), де y(x) — неперервно диференційовна функція на відрізку [a;b].

Розбиймо криву L на n ланок точками

Ai(xi;yi ) і позначимо

a x0,b xn,

xi xi xi 1, yi yi yi 1.

y

Ai 1

l

 

yi

 

i

 

A

 

 

i

 

a xi 1

xi

 

xi 1 b x

Рис. 14.2. Довжина дуги кривої

Розгляньмо ламану AA1...An 1B, яку вписану в криву AB.

Знаходячи за теоремою Піфагора довжину кожної ланки ламаної маємо

li ( xi )2 ( yi )2 .

Підсумовуючи, дістаємо наближений вираз для довжини дуги

n

l(AB) ( xi )2 ( yi )2 .

i 1

Довжиною дуги кривої називають границю периметра вписаної в цю криву ламаної:

n

l(AB) maxlim 0 ( xi )2 ( yi )2 .

xi i 1 n