Конспект МАТАН2
.pdfЛекція 12. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Застосування подвійних інтегралів |
61 |
Отже, правдива формула переходу до полярних координат у подвійному інтегралі
f (x,y)dxdy f ( cos , sin ) d d ,
D D
з якої випливає, співвідношення елементів площі у ПДСК і полярній системі координат
dS dxdy d d .
Для області, обмеженої променями , і кривими 1( ), 2( ), 1( ) 2( ), яку називають радіальною правдива формула
|
|
2( ) |
f ( , ) d d d f ( , ) d . |
||
|
|
1( ) |
D |
|
2( ) |
вих |
|
вх
O D
1( ) |
P |
|
|
||
|
Рис. 12.2. Радіальна область
12.2. Загальний випадок заміни змінної
Якщо функція f (x,y) неперервна в деякій замкненій обмеженій області D, то існує
f (x,y)dxdy.
D
Перейдімо за допомогою співвідношень
xx(u,v),y y(u,v)
уподвійному інтегралі до нових змінних u та v і припустімо, що з них одноз-
начно можна виразити
u u(x,y),v v(x,y).
Тоді кожній точці M(x;y) D відповідає деяка точка M(u;v) D.
Теорема 12.1. Нехай взаємно однозначне перетворення u u(x,y),v v(x,y)
переводить замкнену обмежену область D площини Oxy у замкнену обмежену область D площини Ouv. Якщо функції x(u,v) та y(u,v) мають в області
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D неперервні частинні похідні, то правдива формула заміни змінних у подвій- |
|||||||||
ному інтегралі: |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
f (x,y)dxdy f(x(u,v),y(u,v)) |
|
J(u,v) |
|
dudv. |
|
||
|
|
|
|||||||
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|||||
|
x |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
де J(u,v) |
u |
v |
0. |
||||||
|
y |
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
v |
|
|
|
|
|
|
62 |
Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних |
Визначник J(u,v) називають якобіаном (визначником Якобі — Остроград-
ського). Його модуль є коефіцієнтом спотворення площі під час заміни змінної: dxdy J(u,v) dudv.
Із розгляду безпосереднього переходу від декартових до полярних координат, маємо, що J( , ) . Той самий результат дістанемо, обчислюючи якобі-
ан за загальною формулою: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
cos |
|
sin |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
x cos |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
J( , ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|||
|
|
|
sin |
|
|
|
cos |
||||||||||
y sin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для узагальненої полярної системи координат: |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a cos , |
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
x |
x |
|
|
y |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
y b sin , |
a |
2 |
|
b |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0, . |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
J( , ) |
|
a sin |
|
ab . |
|
||||||||||||
a cos |
|
|
|||||||||||||||
b sin |
|
b cos |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12.3.Застосування подвійних інтегралів
1.Площа плоскої області D.
S(D) dxdy.
D
2. Маса пластинки D. Нехай в області D розподілена деяка маса (електричний заряд, теплота тощо).
Розіб’ємо пластинку D довільним чином на ділянки Di з площею Si і ма-
сою mi,i 1,n.
Середньою густиною розподілу маси на ділянці Di називають відношення
mi .Si
Нехай тепер ділянка Di стягується в точку Mi(xi;yi ) і Si 0. Якщо існує
lim mi ,
Si 0 Si Di Mi
то вона є деякою функцією від точки Mi, яку називають поверхневою густиною
(Mi ) lim mi .
Si 0 Si Di Mi
Лекція 12. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Застосування подвійних інтегралів 63
Нехай, навпаки, в області D задано поверхневу густину розподілу маси як неперервну функцію (M ), M D, і треба визначити масу m пластинки D.
Тоді
|
n |
mi (Mi ) Si ; |
m (Mi ) Si; |
|
i 1 |
n
m lim (Mi ) Si.
Si 0 i 1
Di Mi
Отже, масу пластинки D з поверхневою густиною (x,y),(x;y) D знаходять за формулою
m (x,y)dxdy.
D
3. Статичні моменти. Статичними моментами матеріальної точки масою m щодо осі Ox та осі Oy називають:
Mx my;
My mx.
Розіб’ємо фігуру D на ділянки Di площею Si,i 1,n, вибираючи в ко-
жній ділянці Di точку Mi(xi;yi ). Тоді
m(Di ) (xi,yi ) Si
n
Mx yi (xi,yi ) Si;
i 1 n
My xi (xi,yi ) Si.
i 1
Отже, статичні моменти пластинки D знаходять за формулами:
Mx y (x,y)dxdy,
D
My x (x,y)dxdy.
D
4. Координати центра мас пластинки.
xc Mmy ,yc Mmx .
64 |
Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних |
Приклад 12.1. |
Знайти |
площу фігури, обмеженої гіперболами |
xy a2, |
||||||||
xy b2, де x 0,y 0, 0 |
a b, і прямими y x,y x, |
0 , запро- |
|||||||||
ваджуючи нові змінні xy u, x v. |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
||
Приклад 12.2. |
|
Знайти площу, обмежену еліпсом x2 |
|
y2 |
1. |
|
|||||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
a2 |
|
b2 |
|
|
|
|
масу пластинки D : x2 y2 4,x2 |
y2 9, |
|
||||||||
Приклад 12.3. |
Знайти |
x 0, |
|||||||||
y 0, якщо поверхнева густина (x,y) |
y 4x |
. |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
x2 y2 |
|
|
|
|
|
Лекція 13. Потрійні інтеграли
13.1. Означення інтеграла
Поверхню : F(x,y, z) 0 називають гладкою, якщо в кожній її точці існує нормальний вектор n і його положення міняється неперервно. Поверхні утворені скінченною кількістю гладких поверхонь називають кусково-гладкими.
Розгляньмо неперервну функцію f (x,y, z) у |
z |
|
|
|||||
замкненій області G, обмеженій кусково-гладкою |
|
|
|
G |
||||
поверхнею . |
|
|
|
|
|
|
Gi |
|
Розіб’ємо область G за допомогою скінчен- |
O |
|
|
|||||
ної кількості гладких поверхонь на елементи Gi |
|
|
||||||
|
|
|
y |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||
об’ємом V |
і діаметром d ,i 1,n. |
|
|
|||||
x |
Mi( i ; i ; i ) |
|||||||
i |
i |
Рис. 13.1. Потрійний інтеграл за |
||||||
У середині кожного елемента Gi виберімо |
||||||||
|
|
областю G |
довільну точку Mi( i; i; i ) і побудуймо інтегра-
льну суму
n
f ( i, i, i ) Vi.
i 1
Означення 13.1. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбільший з діаметрів елементів прямує до нуля, яка не залежить ані від способу розбиття області G на елементи, ані від вибору точок всередині елементів, то її називають потрійним інтегралом за областю G від функції f і позначають
f(x,y,z)dxdydz |
|
n |
lim |
f ( i, i, i ) Vi. |
|
G |
maxdi 0 i 1 |
|
n |
|
|
|
|
|
Лекція 13. Потрійні інтеграли |
65 |
13.2. Властивості потрійного інтеграла
Потрійний інтеграл має всі властивості інтегралів за геометричними об’єктами. 1 (лінійність). Для довільних , :
( f (x,y,z) g(x,y,z))dxdydz
V
f(x,y,z)dxdydz g(x,y,z)dxdydz.
|
V |
V |
2 (адитивність). Якщо G G1 G2 |
і області G1 та G2 не мають спільних |
|
внутрішніх точок, то |
|
|
f (x,y,z)dxdydz f (x,y,z)dxdydz f (x,y,z)dxdydz. |
||
G |
G1 |
G2 |
3 (нормованість). 1dV об'єм (G) V(G).
G
13.3. Обчислення потрійного інтеграла
Як і для подвійних інтегралів потрійні інтеграли зводять до повторних. Область G називають циліндричною в напрямі осі Oz якщо будь-яка верти-
кальна пряма, що проходить через внутрішню точку (x;y;0) DOxy паралельно
осі Oz перетинає межі області G не більше як у двох точках.
Розгляньмо циліндричну в напрямі осі Oz просторову область G, яка обмежена:
зверху поверхнею z z2(x,y),
знизу поверхнею z z1(x,y),
і проектується на площину Oxy в область DOxy.
Тоді потрійний інтеграл можна звести до повторних за формулою:
|
z |
z z2(x, y) |
|
|
G z |
|
y |
|
O |
|
|
|
b a |
|
z z1(x, y) |
x |
|
y y2(x) |
|
|
y y1(x) |
|
|
Рис. 13.2. Обчислення потрійного інтеграла
|
|
|
|
z2(x,y) |
|
|
z2 |
(x,y) |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x,y,z)dxdydz |
dxdy |
|
f (x,y,z)dz |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x,y,z)dz dxdy. |
|||
G |
|
D |
|
z |
(x,y) |
|
D |
z |
(x,y) |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
Oxy |
|
1 |
|
|
Oxy |
1 |
|
||
Якщо область DOxy |
є правильною, приміром, у напрямі осі Oy, тобто |
||||||||||
|
DOxy : y1(x) y y2(x), x [a;b], |
|
|
|
то потрійний інтеграл зводиться до трьох повторних:
|
b |
y2(x ) |
z2(x,y) |
f(x,y,z)dxdydz dx dy |
f (x,y,z)dz. |
||
G |
a |
y1(x) |
z1(x,y) |
66 |
Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних |
13.4. Заміна змінних у потрійному інтегралі
Обчислюючи потрійний інтеграл, часто застосовують заміну змінних.
Нехай взаємно однозначне перетворення
x x(u,v,w),y y(u,v,w),z z(u,v,w)
переводить обмежену замкнену область G простору Oxyz в обмежену замкнену область G простору Ouvw. Якщо функції x,y та z мають в області G неперервні частинні похідні і якобіан
xu xv xw J yu yv yw zu zv zv
відмінний від нуля, то правдива формула заміни змінної у потрійному інтегралі:
f (x,y,z)dxdydz f (x(u,v,w),y(u,v,w), z(u,v,w)) J(u,v,w) dudvdw.
G G
13.5. Перехід до сферичних координат у потрійному інтегралі
Сферичними координатами точки M(x;y;z) простору
Oxyz називають трійку чисел (r, , ), де:
r— довжина радіуса-вектора точки M,
— кут, утворений проекцією радіуса-вектора OM на площину Oxy і віссю Ox,
— кут відхилення радіуса-вектора OM від осі Oz.
z M
O r
y
x |
M |
Рис. 13.2. Сферична система координат
Сферичні координати r, , зв’язані з узгодженими декартовими координатами x,y, z співвідношеннями:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x r cos sin , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
2 |
2 |
|
|
|
x |
y |
z |
; |
||||
y r sin sin , |
|
|
|
r |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z r cos |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r 0, , . |
|
Якобіан переходу до сферичних координат J r2 sin , а
J r2 sin .
Отже, правдива формула переходу до сферичних координат у потрійному інтегралі:
f (x,y,z)dxdydz f ( , ,r)r2 sin d d dr,
G G
f ( , ,r) f(r cos sin ,r sin sin ,r cos ).
Лекція 13. Потрійні інтеграли |
67 |
Використовують і узагальнені сферичні координати:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x ar cos sin , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
x |
|
y |
|
z |
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
y br sin sin , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
; |
|
2 |
|
2 |
|
2 |
||||||
|
|
a |
|
b |
|
c |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
z cr cos |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r 0, , ; |
|
|
Jabcr2 sin .
13.6.Перехід до циліндричних координат у потрійному інтегралі
Циліндричними координатами точки M(x;y;z) простору
Oxyz називають трійку чисел ( , , z), де:
— довжина радіуса-вектора проекції точки M на
z
z
M
площину Oxy; |
|
O |
|
y |
||
|
|
|
|
|||
— кут, утворений проекцією радіуса-вектора OM |
x |
|
|
M |
||
на площину Oxy і віссю Ox, |
|
|
|
|||
Рис. 13.3. Циліндрична |
||||||
z — апліката точки M. |
||||||
система координат |
Циліндричні координати , ,z зв’язані з узгодженими декартовими координатами x,y, z співвідношеннями:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x cos , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
2 |
|
|
|
x |
y |
; |
||||
y sin , |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0, . |
|
|
Якобіан для переходу до циліндричних координат
J .
Отже, правдива формула переходу до циліндричних координат у потрійному інтегралі:
f (x,y,z)dxdydz f ( cos , sin ,z) d d dz.
G G
Використовують і узагальнені циліндричні координати:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x a cos , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
x |
|
y |
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||
y b sin , |
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
a |
2 |
|
b |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
z z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0, ; |
|
|
|||||||
|
|
ab . |
|
|
|
|
|
||
|
J |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
68 |
Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних |
13.7.Застосування потрійного інтеграла
1.Об’єм тіла G.
V (G) dxdydz.
G
2. Маса тіла G з густиною (x,y, z).
|
|
|
|
|
|
|
|
m(G) (x,y, z)dxdydz. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Статичні моменти тіла щодо координатних площин: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
yz |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
(x,y,z)dxdydz. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
xz |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
xy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Координати центра мас тіла: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
x |
C |
|
Myz |
; |
y |
|
|
Mxz |
; z |
|
Mxy |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
C |
|
|
|
m |
C |
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
Знайти об’єм тіла G, |
|
обмеженого площинами |
y x,y 0, |
|||||||||||||||||||||||||||
Приклад 13.1. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
x 1,z 0 і параболоїдом z x2 y2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Приклад 13.2. |
Знайти об’єм тіла G, обмеженого конусом |
z x2 |
y2 |
і |
||||||||||||||||||||||||||||||
площиною z 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Приклад 13.3. |
Знайти об’єм тіла, обмеженого еліпсоїдом x2 |
y2 |
|
z2 |
|
1. |
|
|||||||||||||||||||||||||||
c2 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a2 |
|
b2 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Приклад 13.4. |
Знайти масу кулі, обмеженою півсферою z |
R2 x2 y2 |
і |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
конусом z |
x2 y2 , |
з густиною |
|
x2 y2 |
z2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лекція 14. Криволінійний інтеграл 1-го роду
14.1. Задача про масу дуги
Криву L, задану параметрично рівняннями
L : {x x(t),y y(t),z z(t), t [ ; ]
називають гладкою, якщо:
1)функції x(t),y(t),z(t) неперервно диференційовні на відрізку [ ; ] і
x (t)i y (t)j z (t)k 0 t [ ; ];
2)крива L не має точок самоперетину.
|
Лекція 14. Криволінійний інтеграл 1-го роду |
69 |
||||
Якщо L — замкнена крива, тобто |
|
|
|
|
||
|
x( ) x( ),y( ) y( ), z( ) z( ) |
|
||||
то додатково вимагають, щоб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x ( ) x ( ),y ( ) y ( ),z ( ) z ( ). |
|
|||||
Розгляньмо у просторі 3 |
гладку дугу кривої L, |
у точках якої неперервно |
||||
розподілена маса з лінійною густиною (x,y,z). Треба знайти масу дуги. |
|
Розбиваємо дугу L на n ланок Li завдовжки
li,i 1,n. На ділянці Li довільно вибираємо точку
Mi . Припускаючи густину ланки Li сталою і рівною
(Mi ), дістаємо, що маси ланки Li
mi (Mi ) li
Тоді маса всієї кривої L
n
m (Mi ) li.
i 1
z L
Mi Li
x |
y |
|
Рис. 14.1. Маса кривої L
Отже,
|
|
n |
(x,y,z)dl. |
m |
lim |
(Mi ) li |
|
|
max li 0 i 1 |
L |
|
|
n |
|
14.2. Означення інтеграла
Нехай у просторі задано гладку криву L, у точках якої визначено неперервну функцію f (x,y, z).
Криву довільним чином розбиймо на ланки Li завдовжки li,i 1,n. На кожній ланці Li вибираємо довільну точку Mi й утворюємо інтегральну суму
n
f(Mi ) li.
i 1
Означення 14.1. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми, коли найбільший з діаметрів ділянок прямує до нуля, яка не залежить ані від способу розбиття кривої на ланки, ані від вибору точки на кожній ланці, то її назива-
ють криволінійним інтегралом 1-го роду (за довжиною дуги) і позначають
f (x,y,z)dl |
|
n |
lim |
f (Mi ) li. |
|
L |
max li 0 i 1 |
|
n |
|
70 |
Розділ 2. Інтегральне числення функцій кількох змінних |
14.3. Властивості криволінійного інтеграла 1-го роду
1 (лінійність). Для довільних значень , :
[ f (x,y,z) g(x,y,z)]dl f (x,y,z)dl f (x,y,z)dl.
L |
L |
L |
2 (адитивність). Якщо кусково-гладку криву L розбити на дві ланки L1 та |
||
L2, то |
|
|
f(x,y,z)dl f(x,y,z)dl f(x,y,z)dl. |
||
L |
L1 |
L2 |
3 (нормованість). 1dl довжина (L) l(L).
L
4. Криволінійний інтеграл 1-го роду не залежить від напряму шляху інтегрування, тобто, якщо L NM, то
f(x,y,z)dl f (x,y,z)dl.
MN NM
14.4. Диференціал довжини дуги кривої
Уточнимо поняття довжини кривої. Розгляньмо гладку криву L, задану рівнянням y y(x), де y(x) — неперервно диференційовна функція на відрізку [a;b].
Розбиймо криву L на n ланок точками
Ai(xi;yi ) і позначимо
a x0,b xn,
xi xi xi 1, yi yi yi 1.
y |
Ai 1 |
l |
|
||
yi |
|
i |
|
A |
|
|
|
i |
|
a xi 1 |
xi |
|
xi 1 b x |
Рис. 14.2. Довжина дуги кривої
Розгляньмо ламану AA1...An 1B, яку вписану в криву AB.
Знаходячи за теоремою Піфагора довжину кожної ланки ламаної маємо
li ( xi )2 ( yi )2 .
Підсумовуючи, дістаємо наближений вираз для довжини дуги
n
l(AB) ( xi )2 ( yi )2 .
i 1
Довжиною дуги кривої називають границю периметра вписаної в цю криву ламаної:
n
l(AB) maxlim 0 ( xi )2 ( yi )2 .
xi i 1 n