- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1 перетворювачі сигналів і системи передачі вимірювальної інформації
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 2 вимірювальні перетворювачі тиску типу «сафір»
- •Теоретичні відомості
- •Таблиця 2.1
- •Примітки:
- •Верхні межі вимірювань (діапазони вимірювань), позначені знаком *, виготовлюються тільки за узгодженням з підприємством-виробником.
- •Будова і принцип дії перетворювача.
- •Схеми вмикання
- •Похибки тензорезисторних перетворювачів
- •Будова та робота складових частин
- •Опис лабораторної установки
- •Робота установки
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 3 концентратоміри
- •Теоретичні відомості: Концентратомір кондуктометричний кнч1-м
- •Будова та принцип дії приладу
- •Методика перевірки концентратоміра кнч1–м
- •Теоретичні відомості: Концентратомір ксо–4
- •Методика перевірки концентратоміра ксо–4
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення роботи
- •Лабораторна робота 4 термокондуктометричний газоаналізатор
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 5 статичні та динамічні характеристики об’єкта керування
- •Опис лабораторної установки
- •Методика отримання перехідної характеристики процесу нагрівання і даних для статичної характеристики об’єкта
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Обробка результатів
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 6 позиційне регулювання
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення результатів
- •Мембранно-пружинний привід
- •Пневмопоршневий привід
- •Електричний привід
- •Будова і види регулювальних органів
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Витратоміри постійного перепаду тиску
- •Індукційні витратоміри
- •Опис установки
- •Методика тарування ротаметрів
- •Послідовність проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 9 перевірка диференціальних манометрів.
- •Призначення, принцип дії та будова дифманометра дм
- •Диференціальний манометр типу дмпк-100
- •Диференціальний манометр типу дсер
- •Опис лабораторної установки
- •Методика проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 10 Часово-імпульсні цифрові прилади (подвійного інтегрування)
- •Теоретичні відомості
- •Будова та принцип дії приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Список використаної та рекомендованої літератури 138
Схеми вмикання
Найчастіше тензорезисторні перетворювачі вмикаються у схему незрівноваженого моста (рис. 2.2, а).
Якщо опір навантаження RН є достатньо великим (режим холостого ходу), то вихідна напруга моста
Ux = UR1 / (R1 + R2) – UR3 / (R3 + R4) =
U[(R1R4 – R2R3) / (R1 + R2)(R3 + R4)], (2.4)
де U – напруга живлення; R1, R2 – однакові тензорезистори.
При відсутності вимірюваної деформації тензорезистори R1 і R2 мають однаковий опір: R10 = R20 = R0. Крім того, зазвичай вибирають і R3 = R4. Тоді у випадку, коли деформація тензорезистора відсутня ( = 0), Uх = 0. При деформації тензорезисторів, коли ≠ 0 і R1 ≠ R2, вихідна напруга моста буде пропорційною різниці опорів тензорезисторів:
Uх = U(R1 – R2) / 2[(R1 + R2)]. (2.5)
Мостовий ланцюг є диференціальним, тому в ньому компенсуються адитивні похибки. З застосуванням мостовї схеми тензорезисторні прилади будуються за диференціальною схемою першого або другого типу. При використанні диференціальної схеми першого типу, тобто при R1 = R2 + ∆R і R2 = R0, вихідна напруга схеми і чутливість в режимі холостого ходу
Uх = U∆R / (4R0), Sх = Uх / (∆R / R0) = U / 4. (2.6)
При використанні диференціальної схеми другого типу, коли R1 = R2 + ∆R і R2 = R0 – ∆R, вихідна напруга і чутливість в режимі холостого ходу збільшуються вдвічі.
При RН ≠ вихідна напруга і чутливість будуть меншими отриманих значень.
Вихідна напруга тензорезисторного моста звичайно не перевищує 10…20 мВ. Для подальшого перетворення таку напругу без посилення важко використовувати. Тому в тензорезисторних приладах використовуються підсилювачі.
Якщо напруга живлення моста U не стабілізована, то при її варіаціях можлива мультиплікативна похибка. Для вилучення останньої використовується компенсаційний метод вимірювання вихідної напруги моста (рис. 2.2, б).
При нульовому значенні вимірюваної величини напруга тензорезисторного моста M1 компенсується за допомогою моста M2 – його підстроювальними резисторами R1 і R2. Результуюча напруга Uх буде пропорційною вимірюваній величині.
Міст M3 служить для компенсації цієї напруги. Його вихідна напруга Uк увімкнена зустрічно напрузі Uх. Різниця напруг Uх – Uк підсилюється підсилювачем П і подається на реверсивний двигун РД. При цьому ротор двигуна, обертаючись, через редуктор Р переміщує повзунок реохорда R3 і покажчик вторинного приладу ВП відносно шкали. Переміщення повзунка реохорда R3 проводиться так, щоб зменшувалась різниця U – Uк. Ротор РД зупиняється, коли U – Uк = 0, при цьому повзунок реохорда займає положення, що відповідає значенню напруги Uх, а покажчик приладу – положення, що відповідає значенню вимірюваної величини.
Мости M1, M2, M3 живляться від одного джерела змінної напруги, від різних обмоток трансформатора. При нестабільності джерела живлення напруги U1, U2, U3 змінюються пропорціонально, тому рівність Uх = Uк не порушується. Не змінюються і покази вторинного приладу ВП. Основна похибка вимірювання становить ± 0,5 % від нормувального значення, що дорівнює 2∆Rmax (тут ∆Rmax – максимальне значення приросту опору плеча моста).