- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1 перетворювачі сигналів і системи передачі вимірювальної інформації
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 2 вимірювальні перетворювачі тиску типу «сафір»
- •Теоретичні відомості
- •Таблиця 2.1
- •Примітки:
- •Верхні межі вимірювань (діапазони вимірювань), позначені знаком *, виготовлюються тільки за узгодженням з підприємством-виробником.
- •Будова і принцип дії перетворювача.
- •Схеми вмикання
- •Похибки тензорезисторних перетворювачів
- •Будова та робота складових частин
- •Опис лабораторної установки
- •Робота установки
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 3 концентратоміри
- •Теоретичні відомості: Концентратомір кондуктометричний кнч1-м
- •Будова та принцип дії приладу
- •Методика перевірки концентратоміра кнч1–м
- •Теоретичні відомості: Концентратомір ксо–4
- •Методика перевірки концентратоміра ксо–4
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення роботи
- •Лабораторна робота 4 термокондуктометричний газоаналізатор
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 5 статичні та динамічні характеристики об’єкта керування
- •Опис лабораторної установки
- •Методика отримання перехідної характеристики процесу нагрівання і даних для статичної характеристики об’єкта
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Обробка результатів
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 6 позиційне регулювання
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення результатів
- •Мембранно-пружинний привід
- •Пневмопоршневий привід
- •Електричний привід
- •Будова і види регулювальних органів
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Витратоміри постійного перепаду тиску
- •Індукційні витратоміри
- •Опис установки
- •Методика тарування ротаметрів
- •Послідовність проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 9 перевірка диференціальних манометрів.
- •Призначення, принцип дії та будова дифманометра дм
- •Диференціальний манометр типу дмпк-100
- •Диференціальний манометр типу дсер
- •Опис лабораторної установки
- •Методика проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 10 Часово-імпульсні цифрові прилади (подвійного інтегрування)
- •Теоретичні відомості
- •Будова та принцип дії приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Список використаної та рекомендованої літератури 138
Пневмопоршневий привід
Слідкувальний поршневий привід (рис. 7.4) складається з циліндра 3, всередині якого розміщений поршень 4 з порожнистим силовим штоком 5.
У порожнині штока розміщена пружина 6, яка використовується для створення жорсткого зворотного зв’язку в механізмі слідкувальної системи приводу. Пружина з’єднана зі штоком за допомогою натяжного механізму 7, який забезпечує плавне регулювання натягу пружини і сполучений шарнірно з жорстким центром вимірювальної мембрани 2. З іншого боку жорсткий центр мембрани 2 сполучений з відсічнім золотником 1.
Робота пневмоприводу полягає в наступному. Сигнал Pк від регулятора, який дорівнює 0,2…1 кгс/см2, надходить у камеру Б вимірювальної мембрани і деформує її, зміщуючи жорсткий центр. При цьому переміщується золотниковий пристрій 1, відкриваючи вікно "а" або "б". Стиснуте повітря з камери А тиском 0,6 атм через вказані вікна надходить у ліву або праву порожнину поршня і переміщує його. При цьому змінюється натяг пружини зворотного зв’язку 6, пов’язаної з вимірювальною мембраною 2. Вимірювальна мембрана, деформуючись, переміщує золотник 1 і відсікає камеру А від вікон "а" або "б". Шток виконавчого механізму при цьому зупиняється.
Електричний привід
Для роботи з електронними регуляторами пропорційної дії застосовується електропривід пропорційної дії типу ПР (рис. 7.5).
У приводі є два електродвигуни, ротори яких жорстко посаджені на спільний вал. Статори змонтовані так, що їх поля обертаються в протилежних напрямках. Для зміни напрямку обертання до мережі підключають інший статор двигуна. Підключення одного або іншого статора двигуна залежить від знака сигналу розбалансу, що знімається з реостата датчика.
Р
~
220B ПР–1 ПР–2 ПР1–1 ПР2–1
до
статорів двигуна Rзз R
датч. U +
–
Контакти
поляризованого
реле
Рис.
7.5
Принцип роботи поляризованого реле полягає і наступному (рис. 7.6). При одному напрямку протікання струму і магнітний потік i, створений цим струмом, складається з потоком постійного магніта П2 і рухомий контакт 3 займає положення ІІ, а пи другому напрямку протікання – з потоком П1 і рухомий контакт 3 займає положення І. Тобто, положення рухомого контакту залежить від напрямку протікання струму i.
П
S N i 6 5 4 3 2 ФП1 ФП2 Фі 1 положення
І положення
ІІ
Рис.
7.6. Схема поляризованого реле:
1,
2 – нерухомі контакти; 3 – рухомий
контакт,
4
– магнітопровід, 5 – постійний магніт,
6
– обмотка поляризованого реле.
Дія виконавчого механізму продовжується доти, поки пов’язаний з ним двигун реохорда зворотнього зв’язку не приведе мостову схему до нового стану рівноваги. При цьому контакти поляризованого і вторинного реле розімкнуться і виконавчий механізм зупиниться.