- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1 перетворювачі сигналів і системи передачі вимірювальної інформації
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 2 вимірювальні перетворювачі тиску типу «сафір»
- •Теоретичні відомості
- •Таблиця 2.1
- •Примітки:
- •Верхні межі вимірювань (діапазони вимірювань), позначені знаком *, виготовлюються тільки за узгодженням з підприємством-виробником.
- •Будова і принцип дії перетворювача.
- •Схеми вмикання
- •Похибки тензорезисторних перетворювачів
- •Будова та робота складових частин
- •Опис лабораторної установки
- •Робота установки
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 3 концентратоміри
- •Теоретичні відомості: Концентратомір кондуктометричний кнч1-м
- •Будова та принцип дії приладу
- •Методика перевірки концентратоміра кнч1–м
- •Теоретичні відомості: Концентратомір ксо–4
- •Методика перевірки концентратоміра ксо–4
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення роботи
- •Лабораторна робота 4 термокондуктометричний газоаналізатор
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 5 статичні та динамічні характеристики об’єкта керування
- •Опис лабораторної установки
- •Методика отримання перехідної характеристики процесу нагрівання і даних для статичної характеристики об’єкта
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Обробка результатів
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 6 позиційне регулювання
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення результатів
- •Мембранно-пружинний привід
- •Пневмопоршневий привід
- •Електричний привід
- •Будова і види регулювальних органів
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Витратоміри постійного перепаду тиску
- •Індукційні витратоміри
- •Опис установки
- •Методика тарування ротаметрів
- •Послідовність проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 9 перевірка диференціальних манометрів.
- •Призначення, принцип дії та будова дифманометра дм
- •Диференціальний манометр типу дмпк-100
- •Диференціальний манометр типу дсер
- •Опис лабораторної установки
- •Методика проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 10 Часово-імпульсні цифрові прилади (подвійного інтегрування)
- •Теоретичні відомості
- •Будова та принцип дії приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Список використаної та рекомендованої літератури 138
Примітки:
Верхні межі вимірювань (діапазони вимірювань), позначені знаком *, виготовлюються тільки за узгодженням з підприємством-виробником.
За замовленням споживачів датчики можуть виготовлятися з верхніми межами вимірювань (діапазонами вимірювань), виражених в інших одиницях вимірювання тиску (kgf/m2; kgf/sm2; bar; mbar).
Для датчиків різниці тисків граничний допустимий робочий надмірний тиск:
1,6; 2,5; 4 МПа для датчиків моделей 2410, 2415, 2520, 2530, 2540;
32; 40 МПа для датчиків моделей 2424, 2434, 2444, 2454, 2464;
4; 10; 16; 25 МПа для датчиків моделі 2420;
10; 16; 25 МПа для датчиків решти моделей.
Будова і принцип дії перетворювача.
Перетворювач складається з вимірювального пристрою та електронного блока. Перетворювачі різних параметрів мають уніфікований електронний пристрій і відрізняються лише конструкцією вимірювального блока.
Вимірюваний параметр подається в камеру вимірювального блока і лінійно перетворюється в деформацію чутливого елемента і зміну електричного опору тензорезисторів тензоперетворювача, розміщеного у вимірювальному блоці.
Чутливим елементом тензоперетворювача є пластина з монокрісталічного сапфіра з кремнієвими плівковими тензорезисторами (структура КНС), міцно з’єднана з металевою мембраною тензоперетворювача.
Тензорезисторний перетворювач (тензорезистор) являє собою провідник, що змінює свій опір при деформації стиснення/розтягнення. При деформації провідника змінюються його довжина l і площа поперечного перерізу Q. Деформація кристалічної решітки призводить до зміни питомого опору . Ці зміни приводять до зміни опору R провідника
R = l / Q. (2.1)
Ця властивість більшою чи меншою мірою притаманна всім провідникам. У наш час знаходять застосування провідникові (фольгові, дротові та плівкові) і напівпровідникові тензорезистори. Найкращим вітчизняним матеріалом для виготовлення провідникових тензорезисторів, які використовуються при температурах нижче 180 °С, є константан. Залежність опору R від відносної деформації з достатньою точністю описується лінійним двочленом
R = R0(l + ST), (2.2)
де R0 – опір тензорезистора без деформації; ST – тензочутливість матеріалу.
Тензочутливість константану лежить в межах 2,0…2,1. Нелінійність функції перетворення не перевищує 1 %.
Фольгові тензорезистори являють собою тонку лакову плівку, на яку нанесено фольгову тензочутливу решітку з константану товщиною 4…12 мкм (рис. 2.1), покриту лаком. Фольгові тензорезистори нечутливі до поперечної деформації внаслідок малого опору перемичок, які з’єднують тензочутливі елементи.
Дротяний тензорезистор має аналогічну будову, але його решітка виконана з константанового дроту товщиною 20…50 мкм.
Ф
Рис.
2.1
Напівпровідникові тензорезистори являють собою пластинку монокристала кремнію або германію довжиною 5…10 мм, завширшки 0,2…0,8 мм. До її торців приварені вивідні провідники. Номінальний опір лежить в межах 50…800 Ом. Властивості напівпровідникових і металевих перетворювачів сильно відрізняються. Чутливість напівпровідникових перетворювачів, яка в десятки разів перевищує чутливість дротових тензорезисторів, може бути як позитивною, так і негативною і лежить в межах SТ = 55…130. Як опір, так і чутливість тензоперетворювачів сильно залежать від температури. До вад тензоперетворювачів слід віднести великий розкид їхніх параметрів і характеристик.
Тензорезистори застосовуються для перетворення деформації різних деталей у зміну електричного опору. Для цього вони приклеюються до цих деталей і зазнають однакових з ними деформацій.