- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1 перетворювачі сигналів і системи передачі вимірювальної інформації
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 2 вимірювальні перетворювачі тиску типу «сафір»
- •Теоретичні відомості
- •Таблиця 2.1
- •Примітки:
- •Верхні межі вимірювань (діапазони вимірювань), позначені знаком *, виготовлюються тільки за узгодженням з підприємством-виробником.
- •Будова і принцип дії перетворювача.
- •Схеми вмикання
- •Похибки тензорезисторних перетворювачів
- •Будова та робота складових частин
- •Опис лабораторної установки
- •Робота установки
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 3 концентратоміри
- •Теоретичні відомості: Концентратомір кондуктометричний кнч1-м
- •Будова та принцип дії приладу
- •Методика перевірки концентратоміра кнч1–м
- •Теоретичні відомості: Концентратомір ксо–4
- •Методика перевірки концентратоміра ксо–4
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення роботи
- •Лабораторна робота 4 термокондуктометричний газоаналізатор
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 5 статичні та динамічні характеристики об’єкта керування
- •Опис лабораторної установки
- •Методика отримання перехідної характеристики процесу нагрівання і даних для статичної характеристики об’єкта
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Обробка результатів
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 6 позиційне регулювання
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення результатів
- •Мембранно-пружинний привід
- •Пневмопоршневий привід
- •Електричний привід
- •Будова і види регулювальних органів
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Витратоміри постійного перепаду тиску
- •Індукційні витратоміри
- •Опис установки
- •Методика тарування ротаметрів
- •Послідовність проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 9 перевірка диференціальних манометрів.
- •Призначення, принцип дії та будова дифманометра дм
- •Диференціальний манометр типу дмпк-100
- •Диференціальний манометр типу дсер
- •Опис лабораторної установки
- •Методика проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 10 Часово-імпульсні цифрові прилади (подвійного інтегрування)
- •Теоретичні відомості
- •Будова та принцип дії приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Список використаної та рекомендованої літератури 138
Опис лабораторної установки
Лабораторна установка (рис. 9.5) для вивчення та перевірки диференціальних вимірювачів тиску складається з трьох дифманометрів 1, 2, 3 типів ДМ, ДМПК, ДСЕР, що підлягають перевірці та зразкових вимірювачів тиску 4, 7, 9.
Зразковий вимірювач тиску 4 являє собою різновид промислового U-подібного рідинного диференціального манометра типу ДТ-5. Вимірювач 7 виконаний у вигляді чашкового манометра нестандартного типу; зразковий манометр 9 – пружинного типу.
Вторинними приладами, що визначають вихідні сигнали диференціальних манометрів є: міліамперметри 5,6 і манометр 8.
Методично перевірка дифманометрів зводиться до порівняння їхніх показів із показами зразкових вимірювачів, похибки яких істотно нижче похибок вивірюваних дифманометрів.Тиск на вивірювальний вимірювач і на зразковий манометр подається одночасно від одного джерела. При цьому пристрої завдання тиску повинні мати високу стабільність і відтворюваність.
У лабораторній установці тиск на прилади задається від джерела тиску за допомогою редуктора 11 для перевірки ДМПК-100, а для перевірки дифманометрів ДМ і ДСЕР – за допомогою регульованого дроселя 10. Прилади 1, 7 і 2, 4 попарно підключаються до задатчика тиску за допомогою комутатора пневматичних ліній 14, який має три фіксованих положення: ДМ, ДСЕР і нейтральне.
Тиск, який подається на установку та у лінію живлення дифманометра 3, регулюється редуктором 13 і контролюється манометром 12. Вторинні прилади 5 і 6 підключаються до виходів дифманометрів 1 і 2 відповідно тумблером 15.
Методика проведення експерименту
Ознайомитися з пристроєм і принципом дії досліджуваних дифманометрів.
Ознайомитися з лабораторною установкою і підготувати її до роботи, для чого:
2.1. установити межі вимірювань дифманометрів, що підлягають перевірці;
2.2. подати на установку тиск живлення (P = 1,26…1,4 кгс/см2) за допомогою редуктора 13 і контрольного манометра 12. При цьому редуктор 11 і дросель 10 повинні перебувати в положенні, при якому тиск на вимірювачі не надходить, а комутатор 14 і тумблер 15 – у нейтральному положенні.
Комутатор 14 і тумблер 15 поставити в положення "ДМ".
Плавно змінюючи ступінь відкриття дроселя 10, подати на дифманометр 1 (за зразковим манометром 7) ряд фіксованих значень тиску з приростом через 10 % від максимального значення вимірюваного перепаду і зафіксувати відповідні значення вихідного сигналу дифманометра за показами міліамперметра 5.
Дросель 10 вернути у початкове положення.
Комутатор 14 і тумблер 15 перемкнути в положення "ДСЕР".
Здійснити перевірку дифманометра ДСЕР за зразковим приладом 4 відповідно до методики, наведеної в п. 4. Значення виходу дифманометра зафіксувати за показами міліамперметра 6.
Дросель 10 поставити у вихідне положення, комутатор 14 і тумблер 15 – у нейтральне.
Редуктором 11 подати вхідний тиск на дифманометр ДМПК-100 (за показами манометра 9), змінюючи його на 10 % від максимального значення вимірюваного перепаду тиску. Значення вихідного сигналу дифманометра зафіксувати за показами манометра 8.
Редукторами 11 і 13 скинути тиск до нульового значення.
За результатами експерименту побудувати статичні характеристики yвих = f(xвх) вивірених дифманометрів.