Опис лабораторної установки

Лабораторна установка (рис. 9.5) для вивчення та перевірки диференціальних вимірювачів тиску складається з трьох дифманометрів 1, 2, 3 типів ДМ, ДМПК, ДСЕР, що підлягають перевірці та зразкових вимірювачів тиску 4, 7, 9.

Зразковий вимірювач тиску 4 являє собою різновид промислового U-подібного рідинного диференціального манометра типу ДТ-5. Вимірювач 7 виконаний у вигляді чашкового манометра нестандартного типу; зразковий манометр 9 – пружинного типу.

Вторинними приладами, що визначають вихідні сигнали диференціальних манометрів є: міліамперметри 5,6 і манометр 8.

Методично перевірка дифманометрів зводиться до порівняння їхніх показів із показами зразкових вимірювачів, похибки яких істотно нижче похибок вивірюваних дифманометрів.Тиск на вивірювальний вимірювач і на зразковий манометр подається одночасно від одного джерела. При цьому пристрої завдання тиску повинні мати високу стабільність і відтворюваність.

У лабораторній установці тиск на прилади задається від джерела тиску за допомогою редуктора 11 для перевірки ДМПК-100, а для перевірки дифманометрів ДМ і ДСЕР – за допомогою регульованого дроселя 10. Прилади 1, 7 і 2, 4 попарно підключаються до задатчика тиску за допомогою комутатора пневматичних ліній 14, який має три фіксованих положення: ДМ, ДСЕР і нейтральне.

Тиск, який подається на установку та у лінію живлення дифманометра 3, регулюється редуктором 13 і контролюється манометром 12. Вторинні прилади 5 і 6 підключаються до виходів дифманометрів 1 і 2 відповідно тумблером 15.

Методика проведення експерименту

1. Ознайомитися з пристроєм і принципом дії досліджуваних дифманометрів.

2. Ознайомитися з лабораторною установкою і підготувати її до роботи, для чого:

2.1. установити межі вимірювань дифманометрів, що підлягають перевірці;

2.2. подати на установку тиск живлення (P = 1,26…1,4 кгс/см²) за допомогою редуктора 13 і контрольного манометра 12. При цьому редуктор 11 і дросель 10 повинні перебувати в положенні, при якому тиск на вимірювачі не надходить, а комутатор 14 і тумблер 15 – у нейтральному положенні.

3. Комутатор 14 і тумблер 15 поставити в положення "ДМ".

4. Плавно змінюючи ступінь відкриття дроселя 10, подати на дифманометр 1 (за зразковим манометром 7) ряд фіксованих значень тиску з приростом через 10 % від максимального значення вимірюваного перепаду і зафіксувати відповідні значення вихідного сигналу дифманометра за показами міліамперметра 5.

5. Дросель 10 вернути у початкове положення.

6. Комутатор 14 і тумблер 15 перемкнути в положення "ДСЕР".

7. Здійснити перевірку дифманометра ДСЕР за зразковим приладом 4 відповідно до методики, наведеної в п. 4. Значення виходу дифманометра зафіксувати за показами міліамперметра 6.

8. Дросель 10 поставити у вихідне положення, комутатор 14 і тумблер 15 – у нейтральне.

9. Редуктором 11 подати вхідний тиск на дифманометр ДМПК-100 (за показами манометра 9), змінюючи його на 10 % від максимального значення вимірюваного перепаду тиску. Значення вихідного сигналу дифманометра зафіксувати за показами манометра 8.

10. Редукторами 11 і 13 скинути тиск до нульового значення.

11. За результатами експерименту побудувати статичні характеристики y_вих = f(x_вх) вивірених дифманометрів.