Питання для самостійного опрацювання теми

1. Оптимізація фінансової структури капіталу.

2. Фінансові результати окремих комерційних угод або господарських операцій.

3. Оцінка вартості окремих видів капіталу.

4. Методи оцінки вартості капіталу.

5. Виконайте реферати з теми.

6. Виконайте завдання для самостійної роботи з теми.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скористатись літературними джерелами, періодичними видан­ня­ми та ресурсами Інтернету.

Теми рефератів

1. Поняття фінансового левериджу та оцінка його ефекту.

2. Фінансові фонди підприємства й особливості їх формування та використання.

3. Методи оптимізації структури капіталу.

4. Фінансовий важіль як метод визначення доцільності залу­чен­ня кредитних ресурсів.

Література:1, 3, 7, 9–13, 19, 20.

[Вгору] [Вниз]

Тема 6. Управління грошовими потоками підприємства

Алгоритм вивчення теми

Методичні рекомендації до вивчення теми

Обслуговування відтворювальних процесів господарюючих суб’єктів пов’язане з постійним рухом грошових коштів, що мають направлений і цілеспрямований характер і в науковому лексиконі отримали назву грошового обороту.

У процесі кругообігу грошові кошти утворюють грошові потоки, обсяги яких характеризують кількість залучених або використаних грошових коштів (надходження й виплати) за певний період.

Поняття «грошовий потік підприємства» є досить складним і включає численні грошові потоки, що мають певні характе­рис­тики.

Грошові потоки підприємства розрізняють за двома видами:

– вхідні грошові потоки (надходження грошових коштів);

– вихідні грошові потоки (використання грошових коштів).

Призначення вхідних грошових потоків полягає в забезпе­ченні підприємства коштами, які необхідні для здійснення по­точної та інвестиційної діяльності. Ці потоки суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, його платоспроможність.

Процес управління грошовими потоками підприємства базу­ється на певних принципах, основними з яких є:

–  інформативна достовірність (своєчасне та якісне забез­пе­чення інформаційною базою даних);

–  збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами, іншими характеристиками в роз­різі підпорядкованості грошових потоків стратегії та тактиці функціонування й розвитку підприємства);

–  ефективність (забезпечення ефективного використання тим­­часово вільних грошових активів підприємства, що вивіль­няються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);

–  ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня ліквідності підприємства в умовах нерівномірного руху гро­шо­вих потоків у часі).

Процес управління грошовими потоками підприємства вклю­чає п’ять стадій:

1.  Забезпечення повного й достовірного обліку грошових по­токів підприємства та формування необхідної звітності.

Відповідно до міжнародних стандартів обліку та практики, що склалася, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовують прямий і непрямий методи обліку грошових потоків підприємства. Ці методи розрізняються між собою пов­нотою уявлення даних про грошові потоки підприємства, по­чатковою інформацією для розробки звітності та іншими пара­метрами.

П(С)БО 4 пропонує застосування непрямого методу скла­дан­ня Звіту про рух грошових коштів, що передбачає транс­фор­ма­цію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Непрямий метод – це такий метод, за допо­могою якого чистий прибуток або збиток коригуються з ураху­ванням операцій негрошового характеру, відстрочень, нара­ху­вань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Застосувавши цей метод, користувач отримує інфор­мацію тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності.

Орієнтовний порядок розрахунку обсягу грошових потоків за непрямим методом наведено на рис. 1.

Рис. 1. Порядок обчислення грошових надходжень і виплат від операційної діяльності під час складання Звіту про рух грошових коштів

Наведемо схему розрахунку грошових потоків у результаті ін­вестиційної діяльності (рис. 2).

Рис. 2. Порядокобчислення надходжень та виплат під час інвестиційної діяльності

Схема розрахунку надходжень/виплат при фінансовій діяль­ності наведена на рис. 3.

Рис. 3. Порядок обчислення надходжень і виплат у межах фінансової діяльності

Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів і визначенням його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звіт­ного періоду коригується на суму надходжень і виплат від опе­раційної, інвестиційної та фінансової діяльностей підприємства за звітний період (рис. 4).

Рис. 4. Порядок розрахунку змін у фонді фінансових ресурсів

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) за операційною, інвестиційною та фінансовою діяль­нос­тя­ми дозволяють визначити загальний його розмір по підпри­єм­ству у звітному періоді. Цей показник розраховується за фор­мулою:

ЧГПп=ЧГПо+ЧГПі+ЧГПф,(5)

де  ЧГПп– загальна сума чистого грошового потоку під­при­єм­ства за період, що розглядається, тис. грн;

ЧГПо– сума чистого грошового потоку підприємства за опе­раційною діяльністю, тис. грн;

ЧГПі– сума чистого грошового потоку підприємства за ін­вес­тиційною діяльністю, тис. грн;

ЧГПф– сума чистого грошового потоку підприємства за фі­нансовою діяльністю, тис. грн.

За інвестиційною діяльністю сума чистого грошового потоку в узагальненому вигляді розраховується як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів, фінансових ін­вестицій і сумою їх придбання у звітному періоді. За фінан­со­вою діяльністю сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (про­цен­тів), виплачених власникам підприємства:

ЧГПі =Роз+Рна+Рдфі+Рва+Дп –Поз -DНКБ –Пна –Пдфі -Ва, (6)

ЧГПф=Двк+Ддк+Дкк+БЦФ–Вобд–Вобк-Дза, (7)

де  Роз,Рна,Рдфі– сума реалізації вибувших основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

Рва– сума повторної реалізації викуплених власних акцій;

Дп– сума дивідендів, одержаних підприємством за дов­го­стро­ковими фінансовими інструментами інвести­цій­но­го портфеля;

Поз,Пна– сума придбаних основних засобів і немате­ріаль­них активів;

DНКБ– сума приросту незавершеного капітального будів­ни­ц­тва;

Пдфі– сума придбаних довгострокових фінансових інстру­мен­тів інвестиційного портфеля;

Ва– сума викуплених власних акцій підприємства;

Двк– сума додатково залучених зовнішніх джерел власного (акціонерного) чи пайового капіталу;

Ддк– сума додаткових довгострокових кредитів і позик;

Дкк– сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;

БЦФ – сума коштів від безоплатного цільового фінансування;

Вобд– виплати основного боргу за довгостроковими креди­тами;

Вобк– виплати основного боргу за короткостроковими кре­ди­тами й позиками;

Дза– сума дивідендів, виплачених акціонерам на вкладений капітал.

Фінансовий результат у разі надходження грошових коштів визначається як «позитивний грошовий потік (ПГП)», у разі витрачання – як «негативний грошовий потік (НГП)»:

ЧГП=ПГП+НГП. (8)

Основним джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів непрямим методом виступають баланс, звіт про фінансові результати й використання коштів.

Аналіз грошових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, детально розкриває рух грошових кош­тів на рахунках, що дає можливість зробити висновки щодо достатності коштів для сплати поточних зобов’язань за рахун­ками та здійснення інвестиційної діяльності.

Разом із тим метод має суттєвий недолік, оскільки він не розкриває взаємозв’язок одержаного фінансового результату та зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Відмінність отриманих результатів за прямим і непрямим мето­дами відноситься лише до операційної діяльності підприємства (табл. 6).

Таблиця 6