9. Прогноз (Prognosis}

Визначають прогноз (добрий, сприятливий, сумнівний, несприятливий, дуже поганий) для життя хворого – quo ad vitam, його видужання - quo ad valitudinem, щодо працездатності - quo ad laborem.

Використана література

Підпис куратора

Додаток 1. Приклад опису скарг хворого

У випадку, якщо до Вас звернулася хвора на хронічний пієлонефрит, результати опитування приблизно повинні бути такими:

Хвора Р. скаржиться на постійний біль тупого характеру в поперековій ділянці (не іррадіює), зменшується після вживання баралгіну, но-шпи, підсилюється після вживання гострої, соленої їжі; постійне підвищення температури тіла до 37,8 ºС, озноб, часте сечовипускання (до 10 раз на добу). Крім того, хвору турбують загальна слабкість, безсоння, зниження працездатності.

Додаток 2. Схема професійного анамнезу

Після короткого, викладеного в хронологічному порядку, переліку основних професій, характеру виконуваних робіт треба описати умови праці з докладнішим відображенням тих періодів трудової діяльності, які могли б обумовити розвиток професійного захворювання. При цьому необхідно з‘ясувати, чи не було подібних захворювань у співробітників, як перебігає захворювання у зв‘язку з відпусткою і поверненням на роботу, у зв‘язку з переміщенням з цеху в цех або іншими змінами в умовах праці. Звернути увагу на ряд моментів, що характеризують виробничі умови:

• виконувана робота; докладний опис виробничого процесу, в якому брав участь хворий;

• наявність несприятливих виробничих факторів: шуму, вібрації, запиленості та загазованості, високих і низьких температур, різних випромінювань (інфрачервоне, високочастотне магнітне), вимушеної пози тіла в процесі праці, аварійних ситуацій, а також неспецифічних чинників: освітленість, протяги, фізичне перенапруження, монотонність трудового процесу та інше;

• характер колективних та індивідуальних заходів захисту, що проводилися на підприємстві (вентиляція, герметизація, технологічні процеси, екранування, використання протигазів, віброзахисних засобів, скафандрів, спецодягу, антифонів, респіраторів тощо);

• своєчасність надання чергових відпусток, їх тривалість, фактичне використання;

• забезпечення дієтичним харчуванням і спеціальним харчуванням, користування профілакторієм при підприємстві та інше;

• тривалість робочого дня, наявність обідньої перерви, місця для прийому їжі, понаднормові роботи, режим праці.

Необхідно детально відобразити якість профілактичних медичних оглядів на підприємстві, де працював хворий, їх регулярність, повноту обстежень та ін.

Професійний анамнез, зібраний куратором зі слів хворого, повинен бути доповнений докладною санітарно-гігієнічною характеристикою робочого місця хворого, складеною виробничим лікарем, що обслуговує дане підприємство, і завіреною санепідемстанцією відповідного району (міста).

При викладенні історії розвитку професійного захворювання потрібно вказати, через який час після початку роботи в несприятливих виробничих умовах з‘явилися перші ознаки хвороби; відмітити, чи активно було виявлене професійне захворювання (в період чергового профогляду), чи хворий звернувся до лікаря самостійно. Вказати на гострі виробничі отруєння, що мали місце на виробництві раніше, травми і каліцтва та супутні їм ускладнення, наявність і прояви алергічних реакцій до чинників виробничого середовища.

Професійний анамнез доповнюють копією з трудової книжки хворого, завіреною відділом кадрів підприємства.

Додаток 3. Схема епідеміологічного анамнезу

Чи був контакт з інфекційним хворим (у сім‘ї, школі, іншому колективі, дорозі, серед родичів, службовців та інше)?

Чи був у контакті (хоч би короткочасно) з хворими з гарячкою?

Чи був у контакті з хворими тваринами або трупами тварин, що загинули?

Чи зазнавав укусів вошей, кліщів, комарів, москітів та інших комах?

Наявність у житлі паразитів і гризунів.

Можливості інфікування у зв‘язку з професією, характером трудової діяльності, водовикористанням, харчуванням, користуванням одягом, взуттям тощо.

Чи був останнього місяця у від‘їзді (коли саме і як довго)?

Чи приїжджав хто-небудь у сім‘ю хворого протягом останнього місяця і звідки? Чи був контакт з осбами, що приїхали з-за кордону?

Дотримання правил особистої гігієни (лазня, зміна білизни та інше);

Які профілактичні щеплення проводили хворому, коли і скільки разів?

Додаток 4. Схема алергологічного анамнезу

Скарги хворого на свербіння шкіри та слизових оболонок, біль, різні висипання на шкірі, швидкий набряк різних частин тіла, свербіння в носі, чхання, затруднення глибокого дихання через ніс, закладання носа (дихання через ніс неможливе), відчуття власного прискореного серцебиття, відчуття дискомфорту в епігастрії, швидке здуття живота, нудоту, блювоту, пронос, запір, які пов‘язані з вживанням якоїсь їжі.

На хворобу та її загострення впливають:

• чинники довкілля: пора року, час доби, метеорологічні фактори, вологість, охолодження, перегрівання на сонці, купання;

• фізичне навантаження, негативні емоції, нервове перенапруження, професійні чинники (вказати які), певне місце вдома, на роботі та інше;

• різна їжа - м‘ясо, риба, гриби, яйця, молоко, масло, городина садовина, хліб та мучні вироби, горіхи, шоколад, пиво, вино;

• різні пахощі: квіти, пилок трав чи дерев, запах сіна;

• контакт з бавовною, волоссям, шерстю тварин, пір‘ям птахів, домашнім пилом, меблями, ковдрами, книгами, одежею, постіллю, їжею для акваріумних рибок;

• вагітність, місячні, годування дитини.

Хворий може реагувати на:

• ліки, вакцини, сироватки (які), наявність інфільтратів після ін‘єкцій ліків;

• на контакт з хімічними речовинами (якими), косметичними засобами, засобами від комах;

• на укуси бджіл, бліх, блощиць та ін.

Застосування антигістамінних і десенсибілізаторних засобів, глюкокортикостероїдів дає позитивний ефект.

Історія алергійного захворювання (якщо воно є супутнім), час появи скарг, характерних для алергії.

Перенесені алергійні захворювання пацієнтом і його родичами: бронхіальна астма, дерматит, сироваткова хвороба, несправжній круп, ексудативний діатез.

Наявність у хворого вогнищ інфекції (карієс, хронічний тонзиліт, холецистит, хронічні гінекологічні захворювання).

Додаток 5. Дані, отримані при пальпації сигмоподібної кишки, повинні мати такий вигляд: сигмоподібну кишку пропальповано у лівій клубовій ділянці впродовж 20 см . Вона еластична, циліндричної форми діаметром 2-2,5 см, з гладкою поверхнею, помірної щільності; рухома, не болюча, не скорочується.

Додаток 6. Приклад обгрунтування попереднього діагнозу

На основі скарг хворої на постійний біль тупого характеру в поперековій ділянці (не іррадіює), зменшується після вживання баралгіну, но-шпи, підсилюється після вживання гострої, соленої їжі; постійне підвищення температури тіла до 37,8 ºС, озноб, часте сечовипускання (до 10 разів на добу). Крім того, хвора скаржиться на загальну слабкість, безсоння, зниження працездатності;

- даних анамнезу захворювання: ознаки даної недуги відмічає протягом останніх 5-ти років, коли після переохолодження вперше відзначила підвищення температури тіла, озноб, частіше сечовипускання, біль тупого характеру і важкість в поперековій ділянці зліва, біль голови, у м‘язах, суглобах; лікувалась у нефрологічному відділенні Університетської клінічної лікарні з приводу гострого пієлонефриту. Чим лікувалась, результатів обстежень – не пам‘ятає. Після лікування почувала себе задовільно, але періодично турбував біль у поперековій ділянці, щорічно лікувалась амбулаторно з приводу хронічного пієлонефриту, які ліки приймала – не пам‘ятає. Шість місяців тому знову відмітила підвищення температури тіла, біль у поперековій ділянці, лікувалась стаціонарно з приводу загострення хронічного пієлонефриту. Виписана з покращенням. Останнє загострення виникло 10 днів тому. Після перенесеної гострої респіраторної інфекції відмітила гарячку до 38 ºС, біль у поперековій ділянці, часте сечовипускання. Лікувалась самостійно – приймала відвар толокнянки, петрушки, стан хворої не покращився, у зв‘язку з чим звернулась до дільничого терапевта, була обстежена (зроблено загальний аналіз крові, сечі). На наступний день була шпиталізована з діагнозом: хронічний пієлонефрит у фазі загострення;

– даних анамнезу життя: робота (муляр-штукатур) пов‘язана з переохолодженням;

• результатів об‘єктивного обстеження: шкірні покриви та видимі слизові бліді, зниженої вологості, незначні набряки під очима. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків;

На основі вищеперерахованих даних можна встановити попередній діагноз:

Первинний двобічний хронічний пієлонефрит, фаза загострення.

Додаток 7. Перелік обов‘язкових і додаткових обстежень хворих, що поступають у відділення терапевтичного профілю

Перелік обов‘язкових досліджень для кожного пацієнта, незалежно від захворювання:

1. Загальний аналіз крові з формулоюю.

2. Аналіз крові на вміст глюкози.

3. Аналіз крові на RW.

4. Загальний аналіз сечі.

5. Аналіз калу на яйця та елементи глистів.

6. Флюорографія органів грудної клітки (при відсутності даних про її проведення протягом останніх 2-х років).

7. Електрокардіографія (ЕКГ).

8. Тонометрія.

9. Огляд гінеколога (для жінок).

10. Огляд уролога (для чоловіків у віці понад 40 років).

11. Огляд окуліста (для пацієнтів у віці понад 50 років).

12. Термометрія.