- •Моз україни
- •1. Розпитування хворого (Іnterrogatio)
- •Таблиця 1 Розташування нижніх меж легень в обстежуваного хворого
- •Таблиця 2 Активна екскурсія легень справа і зліва в обстежуваного хворого
- •Таблиця 3 Межі відносної тупості серця в обстежуваного хворого
- •Таблиця 4 Межі абсолютної тупості серця в обстежуваного хворого
- •Таблиця 5 Зубна формула обстежуваного хворого
- •Таблиця 6
- •Розміри печінки за м.Г. Курловим в обстежуваного хворого
- •Таблиця 8
- •2.5. Сечовидільна система (systema uropoeticum)
- •Таблиця 9 Результати лабораторних обстежень хворого
- •5. Щоденник (decursus morbi)
- •6. Кінцевий діагноз (diagnosis terminalis)
- •7. Принципи терапії і профілактики хвороби
- •9. Прогноз (Prognosis}
- •Найпоширеніші дослідження при захворюваннях окремих систем організму
- •Система органів кровообігу
- •Система органів травлення
- •Система органів сечовиділення
- •Система крові
- •Ендокринна система
- •Нервова система та органи чуттів
- •Система органів руху
- •Рекомендована література
Таблиця 9 Результати лабораторних обстежень хворого
Вид обстеження |
Результати обстеження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У цьому ж розділі студент оформляє температурний лист. Результати вимірювання температури тіла хворого, частоти пульсу, частоти дихання, артеріального тиску та інших показників за необхідності (добовий діурез та ін.) позначають у графічному вигляді на спеціальному бланку. Вимірювання проводять і записують у дні, коли обстежують хворого.
5. Щоденник (decursus morbi)
Щоденник – це короткий але вичерпний запис всіх змін у перебігу захворювання з обов‘язковою характеристикою динаміки за минулу добу. Куруючи пацієнта, студент щодня обстежує його і записує виявлені зміни в історію хвороби у вигляді короткого опису (див. додаток 8). Запис повинен включати дату обстеження, зміни в скаргах хворого на момент обстеження, об‘єктивну картину хвороби з відображенням динаміки змін в уражених органах (наводять оцінку результатів розпитування хворого, оцінку загального стану, свідомості, поза в ліжку, дані загального огляду, основні фізіологічні константи хворого: пульс, тиск, температура тіла, частота серцевих скорочень, сон, апетит, діурез, випорожнення), дані обстеження дихальної, серцево-судинної, травної систем, органів сечовиділення, нервової системи. Будь-які зміни виявлених раніше симптомів, побічні дії ліків повинні бути відмічені, наведені і обгрунтовані зміни в призначеннях (обстеження, лікування, заходи з догляду за хворим). При призначенні діагностичних маніпуляцій належить вказати способи підготовки хворого до їх проведення. При проведенні санітарної обробки хворого зазначають це у щоденнику. В разі необхідності відмічають результати додаткових методів обстеження. Обгрунтовують зміни клінічного діагнозу. В щоденнику відмічають лікування, яке хворий отримує на момент курації.
6. Кінцевий діагноз (diagnosis terminalis)
Обгрунтування кінцевого діагнозу проводять шляхом синтезу всіх даних, отриманих у процесі обстеження і спостерігання за хворим у динаміці. В навчальній історії хвороби мають навести всі дані розпитування, об‘єктивного обстеження, що підтверджують наявність у пацієнта даного захворювання, з описом їх динаміки в процесі спостереження за хворим. Вже сформульовані синдроми деталізують, використовуючи результати лабораторних і інструментальних методів досліджень з їх оцінкою (див. додаток 9). Згідно з класифікацією треба вказати форму (гостра чи хронічна), тяжкість перебігу захворювання, функціональний діагноз і ускладнення захворювання.
З симптомів формують синдроми та проводять їх обгрунтування.
Симптоми і синдроми зводяться у клінічний діагноз, який формулюють українською і латинською мовами за такою схемою:
Основне захворювання:
Ускладнення основного захворювання:
Супутні захворювання:
7. Принципи терапії і профілактики хвороби
Записують за наступною схемою:
1.Режим. 2. Дієта.№.____. 3. Медикаментозне лікування: -а) етіологічне;
б) патогенетичне; в) симптоматичне. 4. Фізіотерапевтичне лікування, ЛФК. 5. Санаторно-курортне лікування. 6. Первинна і вторинна профілактика.
8. Епікриз (еpicrisis). Це діагностичний висновок, що охоплює частину або весь період спостереження та лікування хворого. Епікриз включає:
дані про хворого: прізвище, імя, по батькові, вік, дату шпиталізації, дату виписки, діагноз при виписуванні;
скарги хворого і анамнестичні дані на момент вступу в клініку;
дані об‘єктивного обстеження на час госпіталізації;
результати лабораторних, інструментальних методів обстеження і висновку консультантів;
особливості перебігу хвороби під час перебування в стаціонарі;
методи лікування і ефективність терапії;
стан хворого на момент закінчення лікування у клініці;
оцінка ефективності лікування;
оцінка працездатності;
рекомендації хворому щодо продовження медикаментозного лікування (з вказанням препаратів, їх доз, тривалості прийому), дієтичного режиму, трудового режиму, диспансерного спостереження за місцем проживання, контрольних обстежень, санаторно-курортного лікування, фізичної активності, за необхідності – працевлаштування. Приклад оформлення епікризу – див. додаток 10.