- •2Гострий і хронічний сфеноїдит.
- •3.Ускладнення сторонніх тіл стравоходу.
- •4.Флегмонозний ларингіт. Епіглотит. Хондроперихондрит гортані.
- •1.Слухова труба.
- •1.Вестибулометрія: мета, групи тестів.
- •2.Хронічний катаральний нежить.
- •3.Виразково-плівчаста ангіна.
- •2.Хронічний атрофічний нежить.
- •Фурункул зовнішнього слухового ходу
- •Зовнішній дифузний отит
- •1.Сірчана пробка.
- •2.Вазомоторний нежить. Алергічна форма. Нейровегетативна форма.
- •3.Клінічна анатомія глотки.
- •4.Туберкульоз гортані.
- •2.Класифікація параназальних синуїтів.
- •3.Гострий фарингіт.
- •1.Мастоїдит.
- •2.Клінічна анатомія зовнішнього носа.
- •3.Злоякісні пухлини глотки.
- •4.Гортанна ангіна.
- •4.Гострий ларинготрахеїт у дітей. Етіологія, патогенез, клініка.
- •1.Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.
- •2.Методи дослідження носа.
- •2.Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи.
- •3.Вторинні ангіни.
- •4.Хронічний стеноз гортані.
- •1.Лабіринтит.
- •2.Клінічна анатомія лобної пазухи.
- •3.Гіпертрофія піднебінних мигдаликів.
- •1. Сенсоневральна приглухуватість. Причини, діагностика.
- •2. Фурункул носа.
- •3. Місцеві ознаки хронічного тонзиліту.
- •4.Клінічна анатомія порожнини гортані.
- •4.Стадії стенозу гортані.
2. Фурункул носа.
Фурункул носа – це гнійне запалення волосяних фолікулів та сальних залоз із частковим некрозом та нагноєнням навколишніх тканин. Фурункул виникає на внутрішній поверхні крил носа, біля нижнього краю входу в ніс, який межує з верхньою губою, та біля кінчика носа, тобто в місцях скупчення волосків та сальних залоз.
Найчастіше причиною розвитку фурункула носа с занесення стафілококової інфекції через дрібні пошкодження, котрі часто спричиняються самими хворими під час різних маніпуляцій у носі. Крім того, фурункул носа може бути проявом загального фурункульозу.
Спочатку фурункул проявляється обмеженою гіперемією з напруженням шкіри, його центральна ділянка конусоподібно підіймається над загальною поверхнею. Під час дотику в цьому місці визначається сильний біль. У ділянці фурункула розвивається припухлість шкіри, котра може поширюватися залежно від локалізації фурункула не тільки на ніс, але і на верхню губу, щоку, а інколи і на всю відповідну половину обличчя.
Під час проведення передньої риноскопії на шкірі присінка носа визначають обмежене гіперемійоване підвищення, інколи просвічується гній на верхівці, набряк тканин довкола інфільтрату. Інколи протягом 3-5 днів відбувається абсцедування з наступним відторгненням стрижня та некротизованої клітковини. До моменту розкриття фурункул супроводжується різким болем у ділянці носа, який нерідко іррадіює в інші відділи голови. Температура тіла звичайно субфебрильна, але може значно підвищуватися, погіршується загальний стан хворого. Розвивається регіонарний лімфаденіт, який уражує задні та середні підщелепні лімфовузли.
Фурункул носа варто вважати дуже серйозними захворюваннями у зв'язку з можливим виникненням тяжких ускладнень: флегмони орбіти, менінгіту, тромбозу печеристої пазухи із сепсисом. Головним шляхом поширення інфекції при цьому є вени. Під час розвитку флебіту за ходом кутової та лицевої вен з'являються болючі тяжі інфільтрованої тканини з гіперемією та ціанозом шкіри, поширенням набряку далеко за межі інфільтрату. Підшкірні вени розширені та розходяться радіально. Відзначаються виражена інтоксикація, висока температура тіла, загальна слабкість, лейкоцитоз зі зсувом уліво, прискорена ШОЕ.
У разі легкого перебігу допускається амбулаторне лікування. Застосовують протимікробні та протизапальні засоби у вигляді мазей, котрі наносять тонким шаром на запалену шкіру носа зовні та з боку присінка 2-3 рази на добу. Ефективні примочки зі спиртовим екстрактом прополісу, застосування УФО та лазерного опромінення, УВЧ. Усередину призначають сульфаніламідні препарати або антибіотики, у разі виражених болючих явищ – анальгетики. Як засіб профілактики розвитку тромбозу вен показане призначення ацетилсаліцилової кислоти.
У разі значних запальних явищ із підвищенням температури тіла, погіршенням загального стану, появою головного болю чи болю в очах на боці фурункула, виникнення набряку, який виходить за межі зовнішнього носа, розвитку регіонарного лімфаденіту та появи ознак ускладнень показана невідкладна госпіталізація. Більшості хворих призначають консервативне лікування, що включає весь арсенал інтенсивної терапії. Для профілактики розвитку тромбофлебіту вен обличчя хворим додатково призначають антикоагулянти прямої чи непрямої дії, показане внутріїшньом'язове введення протеолітичних ферментів. Не варто швидко розкривати фурункули, і лише в стадії абсцедування в разі недостатнього відтоку гнійних мас застосовують хірургічне втручання. Виконують хрестоподібний розріз із висіченням некротизованої тканини. У рану, що утворилась, уводять турунди з розчином діоксидину, димексиду або гіпертонічним розчином натрію хлориду. Враховуючи косметичні вимоги, розріз, по можливості, варто проводити з внутрішнього боку носа.