Глобальна емг

3 тип

ритмічні розряди, спалахи

супраспінальні розлади

2 тип

рідка ритмічна активність

(6-50/с,

50-150мкВ)

ураження передніх рогів

1 тип

часті мінливі коливання (50/с, 1-2 мВ)

норма

4 тип

електричне “мовчання”

повний параліч м’язів

Типи

кривих

Локальна ЕМГ (з голковими електродами)

П

Потенціали фасцикуляцій

близькі до параметрів ПД РО

під час повного розслаблення

Позитивні гострі хвилі (ПГХ)

2-15 мс, 100-4000мкВ

ознака грубої денервації м’яза

Потенціали фібриляцій (ПФ)

1-2 мс, 50-100 мкВ

ознака денервації м’яза

атологічні

феномени

КТ головного мозку дозволяє визначити патологічні вогнища розмірами 0,5-1 см. Для підвищення діагностичних можливостей проводиться підсилення зображення за допомогою рентенконтрастних засобів, що дає можливість проведення диференціальної діагностики доброякісних, злоякісних пухлин, ішемічного і геморагічного інсультів. Вогнища геморагії (ділянки підвищеної щільності білого кольору) виявляються у перші години виникнення, півкульні інфаркти (ділянки зниженої щільності темного кольору) – в кінці 1-ї доби. Злоякісні пухлини мають нерівномірну щільність з зонами некрозу, перифокальний набряк. Абсцес мозку виявляється кільцеподібним підвищенням щільності, наявністю шаруватості.

МРТ на відміну від КТ відкриває широкі можливості у діагностиці потологічних процесів у стовбурі головного мозку, мозочка, спинного мозку, вертеброгенних уражень. Просторова дозвільність метода складає 0,5 мм. Ознаки ішемії мозкової тканини виявляються через 6-7 годин. При пухлинах медіальної поверхні півкуль чітко визначається поширеність процесу. Інформативна діагностика пухлин селярної області, а також дегенеративних, запальних процесів головного мозку, енцефалопатій, демієлінізуючих захворювань, сирингомієлії, компресії спинного мозку, патології краніовертебрального переходу. Використання судинного режиму дозволяє здійснити візуальну реконструкцію судин мозку, виявити патологічні зміни (тромбоз, стеноз) і аномалії (аневризма, АВМ).

Viіі. Задачі для самостійного контролю.

Задача 1. У хворого, що переніс закриту черепно-мозкову травму в процесі проведення Ехо-ЕС виявлено зміщення серединного М-еха на 8 мм. Про що це свідчить?

Задача 2. У хворого при проведенні ЕМГ виявлено електричне «мовчання» м’язів під час спроби довільного м’язового скорочення. Для якої патології характерний такий тип?

Задача 3. У хворого спостерігаються повторні транзиторні ішемічні атаки, що супроводжуються слабкістю правих кінцівок, зниженням зору на ліве око. Дані УЗД магістральних судин голови та шиї виявили гемодинамічно суттєвий стеноз лівої внутрішньої сонної артерії (>70 діаметру). Яка тактика лікування?

Задача 4. Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий головний біль, що підсилюється при поворотах голови та інколи супроводжується блюванням. На очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Який синдром виник у хворого? Яка наймовірніша його причина? Які методи дослідження підтвердять діагноз?

Задача 5. У хворого виник приступ втрати свідомості з прикусом язика, піною на губах, який супроводжувався тоніко-клонічними судомами, який тривав 3 хвилини. Яка наймовірніша його причина? Які методи дослідження підтвердять діагноз? Які зміни на ЕЕГ?

Задача 6. У хворої 22 років останні 5 років періодично виникає головний біль в правій скроневій ділянці пульсуючого характеру. За даними МРТ головного мозку вогнищевої патології не виявлено. На РЕГ виявлено дистонічні прояви і заповільнення венозного відтоку. Які синдроми виникли у хворої?

Еталони відповідей до задач.

Задача 1. Про наявність травматичної підоболонкової гематоми.

Задача 2. Повний в’ялий параліч м’язів.

Задача 3. Поєднання хірургічного та консервативного методів лікування.

Задача 4. Гіпертензійний синдром. Пухлина головного мозку. Рентгенографія черепа, Ехо-ЕС, КТ або МРТ головного мозку.

Задача 5. Епілепсія. ЕЕГ, МРТ головного мсозку, КТ головного мозку, Ехо-ЕС.Судомна активність – “пік”, “пік-хвиля”, проба з гіпервентиляцією підсилює патологічні зміни.

Задача 6. Синдром вегетативно-судинної дистонії, мігрень.

ІХ. Рекомендована література до теми.

1. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; За ред. С.М.Віничука. – К.:Здоров’я, 2008. – 664с.

2. Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред.С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.:Здоров’я, 2001. – 696с.

3. Неинвазивные методы исследования в клинике нервных болезней/ Под ред. проф. С.М.Виничука. – К., 1995. – 92с.

4. Холин А.В. Магнитно-резонансная томография при заболеваниях центральной нервной системы. – СПб.: Гипократ, 2000. – 192с.

5. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – СПб., 1996. – 320с.

6. Тагер И.Л. Рентгендиагностика заболеваний позвоночника. М., 1971. – 112с.