Vііi. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь обстеження неврологічного хворого

№

Завдання

Вказівки

Примітки

1

2

3

4

1.

З’ясувати:

–скарги хворого

Аналізуючи скарги хворого, потрібно виділити основні з них, поставити їх на перше місце і деталізувати.

Збирати скарги треба дуже ретельно та уважно.

–анамнез захворю­вання

Звернути увагу на початок захворювання, фак­тори, що йому сприяли, перші ознаки та особ­ливості перебігу хвороби. Уточнити, який раніше виставлявся діагноз, які проводились додаткові обстеження, їх результати, яке проводилось лікування, його ефективність.

Пам’ятайте, що вміло зіб­раний анамнез допомагає правильно трактувати дані об’єктивного обстеження та скласти уявлення про локалі­зацію та характер пато­логічного процесу.

–анамнез життя

Звернути особливу увагу на наявність патоло­гічної спадковості, стан здоров’я родичів, дані про умови народження і розвиток хворого, сі­мейний стан, умови побуту і праці, перенесені захворювання та інтоксикації, їх перебіг.

2.

Провести обстеження:

Послідовність та об’єм дослідження представлені в схемі обстеження неврологічного хворого.

Будьте уважні, проводьте повне неврологічне обстеження хворого.

–загального стану хворого

– соматичне

Проводиться клінічне обстеження хворого за системами (серцево-судинна, шлунково-киш­ковий тракт, легені, урогенітальний апарат, кістки, шкіра та інш).

– неврологічне

Проводиться дослідження хворого за схемою з використанням практичних навичок, набутих на попередніх заняттях.

3.

Встановити то­пічний діагноз.

Проводиться аналіз скарг, даних анамнезу і клінічного обстеження. Виділяється провідний синдром чи сукупність симптомів. Вказується рівень ураження нервової системи.

4.

Проаналізував­ти дані додаткових методів обсте­ження хворого.

Лікворологічні, електрофізіологічні, рентгено­логічні методи дослідження, результати ана­лізів крові, сечі тощо, результати обстеження інших фахівців.

Ці дані студент отримує у викладача.

5.

Встановити попередній клінічний діагноз.

Виставляється на підставі скарг хворого, даних анамнезу, об’єктивного обстеження.

Діагноз необхідно обгрунтувати.

6.

Провести дифе­ренціальний діагноз.

Проводиться на підставі порівняння проявів захворювання у даного хворого з клінічною картиною хвороб, що мають подібну симптоматику.

Перелік захворювань, з якими буде проведений диференціальний діагноз, надається викладачем.

7.

Встановити клінічний діагноз.

Звернути увагу, що він включає:

1. основне захворювання

2. ускладнення захворювання

3. супутні хвороби.

Етіологію та патогенез захворювання обстеже­ного хворого необхідно детально відобразити в окремому розділі при написанні історії хвороби.

Клінічний діагноз детально обгрунтовується. Він повинен містити не тіль

ки назву хвороби, але й, по можливості, етіологічний, патогенетичний, морфологічний, та функ­ціональний компоненти.

8.

Призначити лікування хворому.

Потрібно обов’язково обгрунтувати призначену терапію (окремо кожного медикаменту чи лікувального засобу).

В історії хвороби написати рецепти на призначені медикаменти.

9.

В історії хво­роби написати щоденники.

В щоденниках необхідно відмітити динаміку у відчуттях та зміни у об’єктивному стані хворого.

Потрібно обов’язково відмітити динаміку неврологічного стану.

10.

Вказати індиві­дуальний прог­ноз і наслідки захворювання у конкретного хворого та да­ти рекомендації хворому.

Прогноз має бути визначений щодо трьох питань: прогноз для життя, прогноз для повного одужання, прогноз щодо працездатності. Детально вказати лікувально-профілактичні рекомендації для обстеженого хворого.

11

Написати епікриз.

В епікризі потрібно відобразити всі симптоми захворювання та дані додаткових методів дослідження, що підтверджують клінічний діагноз, динаміку хвороби у процесі лікування та його ефективність.

У цьому розділі необхідно обгрунтувати встановлений діагноз і показати ефективність проведеного лікування. Дати рекомендації хворому.