Региональная экономика монография

Аналіз динаміки територіально-виробничої структури промисловості за 1990-2007 рр. свідчить про значні її зміни в усіх регіонах країни. При збільшенні в виробничій структурі частки електроенергетики, металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості, скорочується частка паливної промисловості, машинобудування те металообробки, деревообробної й целюлозно-паперової промисловості, промисловості будівельних матеріалів, легкої й харчової промисловості.

У Автономній Республіці Крим сформовано шість промислових вузлів, зокрема, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Красноперекопський та Джанкойський. В межах Кримського півострова розташований Кримський рекреаційний регіон з Євпаторійським, Феодосійським та Ялтинським рекреаційними районами та курортними місцевостями й зонами короткотривалого відпочинку.

В районі сформований Миколаївський промисловий вузол. В Одеській області виділяється Одеський промислово-транспортний вузол (Одеса, Іллічівськ, Південний), який має багатовидову спеціалізацію. У Херсонській області сформовано Херсонський промисловий вузол та Каховсько-Бориславський промисловий вузол. Специфічні особливості має Причорноморський регіон Південного економічного району, зокрема: приморсько-фасадний тип територіальної організації продуктивних сил, а також портово-промислові комплекси, промислові вузли, курортне господарство, які складають основу його економічних центрів.

Основні напрямки розвитку і територіальної організації господарського комплексу Південного економічного району наступні:

−в Автономній Республіці Крим нова демографічна й трудоресурсна ситуація повинна використовуватись для посилення всього потенціалу сервісу й рекреаційної сфери;

−в Одеській області необхідно перепрофілювати екомісткі виробництва;

−розвиток виробничої інфраструктури Одеського транспортнопромислового вузла й усієї рекреаційної зони;

181

−в Миколаївській області доцільно обмежити нарощування потужностей Південноукраїнської АЕС;

−в Херсонській області необхідно удосконалити виробничу й територіальну структуру промислового виробництва.

Подільський економічний район має комплекс природно-економічних передумов, найбільш сприятливий для розвитку агропромислового виробництва.

Подільський район займає 10,1% території України, тут зосереджено 8,4% природно-ресурсного потенціалу (в грошовому еквіваленті), зокрема: мінеральні ресурси – 0,7; водні – 7,7; земельні (ґрунтові) – 14,3; лісові – 7,8 та рекреаційні ресурси – 4,8% країни. Виробничий потенціал території за вартістю основних засобів становить 6,1% загального обсягу їх в Україні, а трудоресурсний потенціал становить 8,9% при такій же концентрації населення.

Аналіз динаміки територіальної й виробничої структури економіки за 1990-2007 рр. свідчить про значні її зміни в усіх областях Подільського економічного району. В виробничій структурі зміни в напрямку збільшення питомої ваги електроенергетики, металургії, харчової промисловості при скороченні части хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування й металообробки, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, промисловості будівельних матеріалів й легкої промисловості.

Відносно висока концентрація промислового виробництва в межах обласного центру сприяла формуванню Вінницького промислового вузла.

УТернопільській області понад 2/3 промислової продукції виробляється в м. Тернополі, де сформувався промисловий вузол, переважно по виробництву продукції машинобудування, легкої та харчової промисловості. Хмельницькій області сформовано два вузли: Хмельницький із спеціалізацією на машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості та Кам’янець-Подільський, який спеціалізується на машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, легкій та харчовій промисловості.

182

У Подільському економічному районі утворився досить потужний лісостеповий аграрний територіальний комплекс, поширені агропромислові спеціалізовані комплекси: бурякоцукровий, зернопромисловий, плодоовочевоконсервний, олійно-жировий, м’ясо- й молокопромисловий. Навколо обласних центрів і великих міст розвивається приміський аграрно-промисловий комплекс.

Територіальна організація продуктивних сил в економічному районі

унайближчій перспективі матиме такі пріоритети:

−досягнення територіальної збалансованості сировинних та переробних видів діяльності агропромислового комплексу;

−покращення розселення населення й розвитку соціальної

сфери;

−удосконалення природокористування, нарощування виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції;

−надання пріоритетного розвитку агропромисловому, рекреаційному й туристичному комплексам.

Поліський економічний район. У Поліському районі зосереджено 16,9% території, 10% населення, 9,5% трудових ресурсів та 7,5% виробничого потенціалу України. Тут виробляється 14,6% сільськогосподарської та 5,3% промислової продукції країни. Загальний обсяг випуску товарів й послуг та обсяг створення валової доданої вартості становить по 7,9%.

У Поліському районі в розрізі областей є суттєві відмінності щодо функціонального розподілу території, спеціалізації та локалізації промислового й сільськогосподарського виробництва, а також внутрішніх територіальних особливостей. За 1990-2007 рр. відбулись зрушення в територіально-виробничій структурі промисловості району. При збільшенні частки в виробничій структурі електроенергетики, паливної, металургійної, хімічної та нафтохімічної промисловості, деревообробної і целюлозно-паперової та харчової промисловості, скоротилась питома вага машинобудування й металообробки, промисловості будівельних матеріалів і легкої промисловості.

183

Висока концентрація промислового виробництва в м. Луцьку, де сформований Луцький промисловий вузол. Невеликі промислові вузли формуються в районі Нововолинська на базі паливної промисловості. У Житомирській області сформувався Житомирсько-Бердичівський промисловий вузол.

В області розвинутий агропромисловий комплекс рослинницького напряму – льонопромисловий, бурякоцукровий, зерновокартопляноспиртовий та тваринницького напряму – м’ясо і молокопромисловий. На території Волинської області створені агропромислові комплекси рослинницького та тваринницького напрямів.

Відносно висока концентрація промислового виробництва в Рівенській області сприяла формуванню Рівенсько-Здолбунівського промислового вузла, нового промислового вузла в зоні Рівненської АЕС – Кузнецовсько-Сарненського. В області розвинутий агропромисловий комплекс.

На території Чернігівської області виділяються три промислові вузли: Чернігівській, Прилуцький та Ніженський.

Основними завданнями територіальної організації продуктивних сил Поліського економічного району в перспективі будуть:

−здійснення територіальної регламентації господарської діяльності з урахуванням радіаційного забруднення території, залучення їх до господарської діяльності;

−покращення територіально-виробничої структури господарства, яка відповідатиме екологічній безпеці праці та проживання на забруднених територіях;

−обмеження розміщення еконебезпечних виробництв;

−підвищення в структурі виробництва частки наукомістких підприємств, зростання зайнятості в екобезпечній сфері.

Карпатський економічний район займає 9,4% території України,

зосереджує 12% населення, 13,2% трудових ресурсів та 9,6% основних засобів. В той же час загальний обсяг випуску (товарів та послуг) складає 7,9%, а обсяг створення валової доданої вартості – 8,8% від загального в країні. Район дефіцитний за мінеральними та фауністичними ресурсами.

184

Карпатський економічний район являється аграрно-промисловим із значною перевагою сільського господарства над промисловістю (їх співвідношення складає 1:3,2). За період 1990-2007 рр. відбулися зміни в виробничій структурі в напрямку збільшення частки електроенергетики, паливної промисловості, металургії, деревообробної та целюлознопаперової промисловості, промисловості будівельних матеріалів та харчової промисловості при зменшенні питомої ваги хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобудування й металообробки, а також легкої промисловості.

Відносно висока концентрація промислового виробництва в обласному центрі стала основою для утворення Ужгородського промислового вузла. На стадії формування знаходяться такі порівняно невеликі промислові вузли, як Берегово-Хустський та Мукачівський.

Розвиток сільськогосподарського виробництва і харчової промисловості в Закарпатській області сприяв формуванню агропромислових спеціалізованих комплексів рослинницького й тваринницького. В області існують соціально-економічні відмінності між гірською й рівнинними частинами. Основною сферою агропромислового комплексу Карпатського економічного району являється сільське господарство, зокрема, виробництво цукрових буряків, льону-довгунця, зернових культур та вирощування яловичині й м’яса птиці.

ВІвано-Франківській області сформовані Івано-Франківський та Калушсько-Долинський промислові вузли.

Велика концентрація різних виробництв сприяла формуванню потужного Львівського промислового вузла, а також ДрогобицькоБориславського, Стрийсько-Роздольського й Червоноградського.

Вмежах Карпатського економічного району знаходиться Карпатський рекреаційний регіон загальнодержавного значення, що займає територію українських Карпат, рекреаційні центри цього району – Трускавець, Моршин, Немирів, Яремча, Свалява, Міжгір’я та інші; курортні місцевості – Східниця, Комчин та Гірська Тиса; гірськолижні території – Славське, Подобовець, Ворохта, Ясіня, Рахів. Серед основних

185

туристичних рекреаційних вузлів особливо виділяються Львів, Ужгород, Мукачів, Яремча, Коломия, Косів, Вижниця.

Найбільший промисловий вузол Чернівецької області – Чернівецький. У області формується Новодністрівський промисловий вузол.

Територіальна організація продуктивних сил району буде направлена

на:

−удосконалення територіальної структури промислового виробництва за рахунок їх переорієнтацій на середнє й точне машинобудування, розвиток хімічної, легкої та харчової промисловості та лісного господарства;

−раціональне комплексне використання місцевих мінеральносировинних ресурсів;

−ефективне використання місцевих рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення;

−підвищення рівня зайнятості населення в напрямі зростання економічної діяльності в малих й середніх містах та селах району.

Питання для самоконтролю

1.Дослідження територіальних зв’язків регіону.

2.Роль регіональних та місцевих бюджетів.

3.Формування позабюджетних фондів.

4.Регіональні відмінності економічних районів України.

Теми для дискусій

1.Регулювання міжбюджетних фінансових відносин.

2.Особливості територіальної організації продуктивних сил економічних районів України у перспективі.

186

Тести

1.У Донецькому економічному районі найбільш розвинена:

A) вугільно-металургійна промисловість; B) важка промисловість;

C) нафтохімічна промисловість; D) легка та харчова промисловість.

2.У Придніпровському економічному районі найбільш розвинена:

A) важка промисловість;

B) вугільно-металургійна промисловість; C) хімічна промисловість;

D) деревообробна промисловість.

3.До територій із значним природоохоронним, рекреаційним, оздоровчим та історико-культурним потенціалом і низьким рівнем розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури і природно-техногенної небезпеки відносять:

A) Кримське узбережжя Чорного моря. Закарпатську область, гирла річок Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу;

B)Курорти Бердянськ, Трускавець, заплаву річки Сіверський

Донець;

C)Полісся, Східні Карпати, узбережжя Азовського моря, район Чорноморського біосферного заповідника.

4. Депресивні регіони - це

A)регіони, територія яких межує з державними кордонами;

B)регіони екологічного лиха;

C)аграрні регіони;

D)регіони, що раніше демонстрували високі темпи економічного зростання, продукція яких тепер неконкурентоспроможна.

5. Головним районоутворювальним фактором є:

A) природно-ресурсний потенціал;

187

B)демографічний потенціал;

C)суспільний територіальний поділ праці.

6. Економічний район – це

A)економічно цілісна частина території країни, якій притаманні такі ознаки, як спеціалізація та комплексність господарства;

B)певна територія, де проживають окремі національні групи людей;

C)певна територія, що являє собою певну цілісність, відрізняється від інших своїми особливостями розвитку та взаємопов'язаністю складових елементів;

D)всі відповіді вірні.

7. Практичне значення районування полягає у:

A)виявленні законів та закономірностей процесів суспільногеографічного районоутворення;

B)раціоналізації комплексного використання території;

C)встановленні внутрішніх та зовнішніх зв'язків районів.

8.В якій економічній системі основні параметри економіки регіону визначалися державним планом і політикою загальносоюзних відомств:

A) ринковій;

B) адміністративно-плановій.

9.В якому з перерахованих економічних районів найбільш розвинена рекреаційна сфера:

A) Центральному B) Подільському; C) Поліському; D) Карпатському.

10.У якому економічному районі співвідношення промисловості

йсільського господарства за випуском товарів і послуг складає 10:1 у:

A) Донецькому; B) Подільському;

188

C)Поліському;

D)Придніпровському.

11.Найбільша висока концентрація виробництва у Придніпровському економічному районі знаходиться у таких містах як:

A) Павлоград, Першотравневськ та Синельникове; B) Жовті Води, Нікополь та Новомосковськ;

C) Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ та Кривий Ріг.

12.Промислові вузли, зокрема: Алчевсько - Стаханівський, Свердловсько-Ровенківський, Краснолуцько-Антрацитівський, а також Лисичансько-Рубежанський відносять до:

A) Подільського економічного району; B) Донецького економічного району; C) Поліського економічного району;

D) Придніпровського економічного району.

13.Крупні агломерації й промислові вузли, зокрема: ГорлівськоЄнакієвський (у межах однойменних промислових районів); ТорезоСніжнянський, Краматорсько-Костянтинівський, СелидовоКурахівський, Новотроїцько-Докучаївський сформовані у:

A) Дніпропетровській області. B) Харківській області;

C) Луганській області; D) Донецькій області.

14.Найбільшими промисловими центрами Східного економічного району є такі міст, як:

A) Лозова, Конотоп, Дубно; B) Ізюм, Охтирка, Миргород.

C) Куп’янськ, Глухів, Комсомольськ; D) Харків, Суми, Полтава.

189

15.Найбільшими спеціалізованими машинобудівними районами України є такі економічні райони, як:

A) Західний, Подільський, Центральний. B) Південний, Столичний, Карпатський. C) Східний, Придніпровський, Донецький.

16.Такі агропромислові спеціалізовані комплекси, як:

бурякоцукровий, плодоовочеконсервний, олійно-жировий, м’ясопромисловий та молокопромисловий, сформувалися у________

області Центрального економічного району:

A)Чернігівській;

B)Київській;

C)Черкаській.

17.Каховсько-Бориславський промисловий вузол сформовано у

_________ області Південного економічного району:

A) Автономній Республіці Крим; B) Миколаївській;

C) Одеській; D) Херсонській.

18.Вінницький та Хмельницький промислові вузли сформовано

у___________ економічному районі:

A)Донецькому;

B)Поліському;

C)Придніпровському;

D)Подільському.

19. Рівенсько-Здолбунівський, Житомирсько-Бердичівський промислові вузли сформовано у ___________ економічному районі:

A)Донецькому;

B)Придніпровському;

C)Поліському;

D)Подільському.

190