Шляхи та закономірності розвитку технологічних процесів.
При вивченні цього питання зважте, що виходячи зі структури технологічного процесу можна виділити два напрямки удосконалення технологічних процесів – удосконалення допоміжних ходів та удосконалення робочого ходу. Одночасні удосконалення допоміжних і робочих ходів можна подати як сукупність дій за двома цими напрямками, тому для елементарного технологічного процесу такий розподіл є обґрунтованим.
Зверніть увагу на головні властивості технічних рішень, що реалізуються при розвитку технологічних процесів еволюційним або революційним шляхом. Так, наприклад, технічні рішення еволюційного типу характеризуються такими властивостями:
1.Впровадження механізації та автоматизації обов’язково пов’язане із збільшенням озброєності робітника, і відповідно, із зростанням обсягу виконаної праці в минулому в одиниці продукту.
2.Впровадження еволюційних технічних рішень зменшує витрати праці в одиниці продукту і в більшості випадків викликає підвищення продуктивності.
3.Ефективність технічних рішень еволюційного типу знижується відповідно до зростання продуктивності праці.
Зниження ефективності обумовлене тим, що при ускладненні технологічного обладнання його модернізація потребує ще більшого ускладнення, ще більших затрат.
Група технічних рішень революційного типу характеризується такими властивостями:
1. Технічні рішення революційного типу завжди більш ефективні, ніж еволюційного того ж призначення. 2. Зменшення сумарних затрат праці при революційних рішеннях може здійснюватись у результаті зменшення як живої, так і минулої праці на одиницю продукту.
Слід зазначити, що більша ефективність рішень революційного типу щодо технічних рішень еволюційного типу пов’язана з їх особливістю. Так, наприклад, реалізація революційних рішень потребує додаткових досліджень, заміни технології й основного технологічного обладнання, інших затрат, а їх упровадження стає реальним тільки після реалізації вказаної властивості, в протилежному випадку розвиток йтиме еволюційним шляхом.
Еволюційним називається шлях розвитку технічних процесів, в якому приріст продуктивності сукупної праці відбувається при збільшенні затрат минулої праці за рахунок механізації та автоматизації допоміжних ходів і переходів технологічних процесів і який принципово обмежений.
Революційним називається шлях технічного розвитку технологічних процесів, в якому приріст продуктивності сукупної праці відбувається при зниженні затрат минулої праці за рахунок заміни технологічних процесів (їх робочого ходу) і який принципово необмежений.
Технічний розвиток технологічного процесу, за якого почергово реалізуються два ці шляхи розвитку, може привести до обмеженого розвитку, якщо переважатиме еволюційний шлях, і до необмеженого, якщо переважатимуть технічні рішення революційного типу.
Техніко-економічні показники технологічних процесів. Вивчаючи це питання, слід розглянути економічну оцінку технологічного процесу, а також звернути увагу на такі питання, як продуктивність, собівартість, якість продукції, що виробляється.
Слід зазначити, що з погляду технології економіка – це система збалансованих грошових і матеріально-енергетичних потоків конверсії природних ресурсів у споживну вартість. Але перед тим, як почне діяти виробництво, необхідно вкласти визначені кошти всієї організації.
Рух грошових і матеріально-енергетичних потоків схематично зображений на рис. 1.3.
З рисунка випливає, що грошові та матеріально-енергетичні потоки спрямовані назустріч один одному. При цьому грошові потоки випереджають матеріально-енергетичні.
Грошовий потік розосереджений, а матеріально-енергетичний односпрямований. Характерні особливості наведеної схеми:
1) грошові та матеріально-енергетичні потоки спрямовані назустріч один одному. При цьому грошові потоки випереджають матеріально-енергетичні, відіграючи роль інфраструктури виробництва;
2) трансформація природних ресурсів (сировини) у споживчу вартість відбувається на стадії технологічного перетворення;
3) раціональне використання природних ресурсів, ефективність природоохоронних заходів і економічна ефективність системи конверсії залежать від науково-технічного рівня технологічного процесу.
Показник економічної ефективності технологічного процесу повинний враховувати усі види витрат. Таким узагальнюючим показником є собівартість продукції – одна з найважливіших економічних категорій.
Собівартість – сукупність матеріальних і трудових затрат підприємства у грошовому виразі, необхідних для виготовлення і реалізації продукції. Така собівартість називається повною.
Затрати підприємства, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції, називають фабрично-заводською собівартістю. Співвідношення між різними видами затрат, що становлять собівартість, являє собою структуру собівартості.
При складанні калькуляції собівартості одиниці продукції застосовують витратні норми на сировину, матеріали, паливо й енергію в натуральних одиницях, а потім перераховують у грошовому виразі. Співвідношення витрат за різними статтями собівартості залежить від виду технологічного процесу.
Частка зарплати в собівартості продукції тим нижча, чим вищий ступінь механізації та автоматизації праці, її продуктивність.
Амортизація становить приблизно 3–4 % собівартості та залежить від вартості обладнання, його продуктивності, організації роботи підприємства (відсутність простоїв).
Розрізняють основні витрати (на основні матеріали, пальне, енергію, напівфабрикати, зарплату основним працівникам) і витрати, пов’язані з обслуговуванням процесів виробництва й управління.
Аналіз структури собівартості необхідний для виявлення резервів виробництва, інтенсифікації технологічних процесів. Основними шляхами зниження собівартості при збереженні високої якості продукції є: економне використання сировини, матеріалів, палива, енергії, застосування високопродуктивного обладнання, підвищення рівня технології.
Від рівня застосування технології залежить і якість продукції, що виготовляється.
Якість продукції – сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти відповідні потреби суспільства упродовж встановленого періоду часу.
Далі слід ознайомитися з групою показників якості продукції, особливостями і методами економічної оцінки технологій, системою показників ефективності технологій та їх впливом на загальні економічні показники виробництва.
Слід звернути увагу на основні методи економічної оцінки технологій, особливо на метод “витрати – ефективність”.
Розглядаючи поняття технологічних систем, вивчіть їх структуру та класифікацію, властивості та техніко-економічний рівень, а також закономірності розвитку технологічних систем. Розгляньте системи технологій підприємств, галузей і міжгалузевих комплексів.