Термінологічний словник

Азбоцемент – цемент, зміцнений азбестовим волокном. Він легкий, вогнестійкий, атмосферостійкий, легко формується. Його міцність вища порівняно з бетоном.

Бетон – це штучний кам’яний матеріал, який отримують у результаті формування і твердіння бетонної суміші. Суміш містить у собі мінеральний в’яжучий матеріал (цемент – 16 %), заповнювач (пісок, щебінь, гравій – 75 %) і воду (9 %).

Вапно́ (оксид кальцію – СаО) – в’яжуча мінеральна кристалічна тугоплавка речовина.

Вогнетривкі матеріали – матеріали, що мають вогнетривкість вище 1 580 °С і відповідають таким вимогам, як вогнетривкість, висока міцність на стискання та згинання, термостійкість, газонепроникність, шлакостійкість, сталість об’єму.

Карбонізація – процес поглинання вуглекислого газу оксидами та гідроксидами металів з утворенням карбонатів. Такий процес відбувається, зокрема, при твердінні вапна.

Керамзит – легкий пористий керамічний матеріал чарункової будови із закритими порами. Основне призначення – заповнювач для легких бетонів.

Кераміка – вироби і матеріали, що одержують спіканням глин і їхніх сумішей з мінеральними добавками, а також окислів і їхніх сполук.

Клінкер цементний – напівпродукт, який отримують при спіканні тонко розмеленої суміші вапняку та глини.

Механічні властивості – характеризують зміну форми, розмірів і суцільність матеріалу під дією механічних навантажень, які створюються в результаті дії природних або штучних факторів. Виділяють такі механічні властивості: пружність, пластичність, міцність, розмокання, твердість.

Монтажні роботи – це індустріальний механізований комплексний процес зведення будинків і споруд з готових бетонних, залізобетонних, азбестоцементних, дерев’яних, металевих конструкцій, блоків або об’ємних елементів Опока – тверда, легка, тонкопориста кремениста гірська порода, що містить до 97 % аморфного кремнезему, а також домішки піску та глинистих часток. Використовується як сировинна добавка при виготовленні клінкеру. Сильний абсорбент.

Портландцемент – порошок помеленого цементного клінкеру, який отримують випалюванням аж до спеченого стану суміші вапняку (75–78 %) і глини (22–25 %) або їх природної суміші – мергелів.

Реакція гідратації – приєднання молекул води до молекул або іонів. Відбувається без утворення іонів водню та гідроксиду.

Реакція гідролізу – реакція обмінного розпаду між водою різними сполуками: солями, вуглеводами, білками тощо.

Саман (тюрк. – солома) – це стіновий будівельний матеріал, його виготовляють із суміші глини, соломи, піску та інших речовин.

Термопласти – полімери, здатні багаторазово розм’якшуватися при нагріванні та тверднути при охолодженні.

Фаянс – керамічний матеріал, схожий на порцеляну, покритий тонкою склоподібною плівкою – поливою. В основному складається із SiO2, Al2O3 i K2O.

Шамот – вогнетривка глина або каолін, випалена до втрати пластичності, видалення хімічно зв’язаної води і має певний ступінь спікання. Іноді шамотом називають суміш піщано-глинистих і високовогнетривких матеріалів (шамот, азбест тощо) зі сполучниками, що використовується для виготовлення вогнетривів.